Напрямки підвищення ефективності організації діяльності державної виконавчої служби

Напрямки підвищення ефективності організації діяльності ДВС обумовлені визначеними у попередньому підрозіділі недоліками організаційного забезпечення діяльності органів ДВС та напрямами, визначеними практичними працівниками.

Так, на запитання, що найбільше заважає у щоденній роботі працівникам ДВС, вони відповіли: робота «на статистику» - 39,2%; велика кількість показників діяльності - 29,8%; недостатність часу на виконання деяких завдань - 16,5%; значна завантаженість роботою - 15,4%; погані умови роботи (умови приміщень, техніка) - 14,7%; відсутність робочої стабільності - постійні організаційні зміни - 11,9%; необхідність складати велику кількість документів - 9,0%; недостатній рівень інформаційного обміну між працівниками підрозділів ДВС - 8,6%; незрозумілі службові вказівки - 6,9%; необхідність дотримуватися суворої дисципліни - 4,3% (Додаток А, рис. 16)

Працівники ДВС в Україні, опитані щодо напрямів організації їхньої роботи, що потребують першочергового поліпшення, розставили пріоритети таким чином: підвищення заробітної плати та розміру винагороди державного виконавця - 56 %; підвищення рівня взаємодії з іншими суб’єктами - 46,5 %; забезпечення транспортом - 36,1 %; інформаційно- технічне обладнання та програмне забезпечення робочих місць держаних виконавців - 30,9 %; організація доступу до баз даних - 28,7 %; запровадження заходів соціальної захищеності державних виконавців - 28,3 %; безперешкодне та безперебійне використання мережі Інтернет - 24,4 %; забезпечення засобами зв’язку - 20,9 %; введення до системи органів ДВС в Україні силового підрозділу - 15,8 %; створення підрозділу з психологічного та юридичного забезпечення безпеки працівників ДВС в Україні - 11,6 % тощо (Додаток А, рис. 17.)

Однією з пріоритетних проблем, що підлягає вирішенню є підвищення матеріального стимулювання діяльності працівників ДВС. Ще Указ Президента України від 22 липня 1998 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» визначив важливість матеріального стимулювання роботи державних виконавців [372].

Мінімальне грошове забезпечення державного виконавця на думку працівників ДВС має становити: від 10001 грн. до 15000 грн. - так вважають 30,7% опитаних; від 15001 грн. до 20000 грн. - 24,0% опитаних; більше 20000 грн. - 20,2%; до 10000 - 18,6%. Таким чином, абсолютна більшість опитаних працівників ДВС вважають, що мінімальне грошове забезпечення державного виконавця має становити більше 10000 грн. (Додаток А, рис. 18)

Крім того, 42,8% опитаних працівників ДВС вважають що для підвищення рівня виконання рішень, необхідно збільшити розмір винагороди державних виконавців до 10% від суми, що підлягає стягненню, 34,8% вважають, що достатньо буде 5%, і тільки 11,9% підтримують залишення розміру винагороди на рівні 2%. (Додаток А).

Указ Президента України від 22 липня 1998 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» визначав деякі аспекти соціальних гарантій державних службовців після звільнення.

Так за результатами анкетування працівників ДВС щодо їх професійних планів на наступні три роки, були отримані наступні відповіді : є бажання перейти на вищу посаду - 29,9%; не хочу нічого змінювати - 28,8%; планую піти приватним виконавцем - 16,0%; планую перейти в інший відділ/підрозділ - 10,6%; планую звільнитися з роботи, хоча ще не маю відповідного стажу, щоб іти на пенсію - 9,7%. Таким чином більше 36% працівників ДВС, планують розірвати свої службові відносини із цією службою (Додаток А., рис. 19).

Така ситуація обумовлена сучасним станом просування по службі в ДВС, основними критеріями якого на думку працівників цієї служби є добрі стосунки з керівництвом - 38,1%; високі результати в роботі - 14,9%; відданість службі - 12%; гарні стосунки з колегами по роботі - 11,0%; підвищення професійної кваліфікації у навчальних закладах - 10%; щасливий випадок - 8% тощо. (Додаток А). Такі критерії просування по службі не можуть у майбутньому привести до ефективного функціонування системи органів ДВС. Чумак О.О. запропонував такі критерії оцінки функціонування ДВС в Україні: 1) внутрішні: організаційне забезпечення органу та його структурних підрозділів, аналітичне, інформаційне, методичне забезпечення, кадрова політика, матеріально-технічне забезпечення, статус державних виконавців; 2) зовнішні: рівень примусового виконання рішень, правова робота з населенням, рівень дотримання принципів гласності, відкритості та прозорості, робота зі зверненнями громадян, представництво інтересів Служби в інших державних органах [491, с.

Для стимулювання залишення в органах ДВС найбільш підготовлених кадрів, на наш погляд, необхідно запровадити прозорі критерії просування по службі, для формування планів кадрового зростання найбільш професійних працівників ДВС. На думку працівників ДВС, такими критеріями мають бути: кількість виконавчих проваджень закритих у зв’язку із повним та фактичним виконанням виконавчого провадження (45%); суми стягнутого виконавчого збору в дохід державного бюджету (29%); кількість завершених виконавчих проваджень (23,1%); кількість документів, щодо яких закінчився термін виконання, встановлений законом (22,9%); кількість виконавчих документів перебуває на виконанні у бухгалтеріях підприємств, установ, організацій (17,9%); кількість залишених виконавчих документів на кінець (13,0); фактичне навантаження на державного виконавця в місяць (8,0%); кількість зупинених провадженням виконавчих документів (4,9%) тощо. (Додаток А). На наш погляд цей перелік критерії повинен бути нормативно закріплений у положенні про оплату праці працівників ДВС та їх заохочення.

Крім зазначеного також необхідно створити належні умови праці персоналу державної служби, включаючи надання відповідних приміщень, організаційно-технічне, інформаційне та допоміжно-обслуговуюче кадрове забезпечення [372].

Важливими питаннями вдосконалення організації роботи органів ДВС є інформаційна сфера.

Аналіз результатів застосування систем інформатизації у судових та правоохоронних органах дозволяє визначити наступні позитивні тенденції у оптимізації їх роботи: 1) поліпшення контролю за виконанням документів; 2) ведення постійного оперативного спостереження за ефективністю роботи усіх виконавців із наступним виявленням прострочених контролів; 3) поява можливості швидко формувати різноманітні звіти і довідки тощо. Таким чином, найважливішим позитивним аспектом інформатизації є скорочення витрат на забезпечення функціонування та керування діяльністю Державної виконавчої служби України за рахунок раціоналізації й уніфікації організаційних, технологічних і фінансово-економічних схем та робочих процесів ДВС України, упорядкування й уніфікації інформаційних потоків.

Враховуючи позитивність окресленого досвіду ми пропонуємо для забезпечення подальшого розвитку стану інформатизації в органах Державної виконавчої служби України розробити та затвердити Концепцію Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи підтримки діяльності органів Державної виконавчої служби України.

Зрозуміло, що стратегія введення єдиного інформаційного простору у діяльність Державної виконавчої служби України, повинна мати свою систему завдань, цілей та принципів, які ми й розкриємо. Мета даної Концепції полягає у:

- виявленні неефективних процесів та процедур, технологію яких можливо змінити з метою зменшення витрат часу на виконання роботи;

- налагодженні надійного електронного поштового зв’язку між всіма органами державної виконавчої служби з метою скорочення терміну доставки кореспонденції, обміну інформацією;

- покращенні контролю за дотриманням процесуальних термінів на всіх етапах здійснення виконавчого провадження;

- впровадженні автоматизації в найбільш трудомісткі та рутинні процеси діяльності ДВС (документообіг, статистична звітність, планування, кадрові питання тощо).

Відповідно цілями даної Концепції можуть виступати:

- створення єдиного інформаційного простору системи ДВС і його інтеграція до інформаційного простору України;

- подальша комп’ютеризація робочих процесів діяльності ДВС, використання сучасних засобів зв’язку та телекомунікацій;

- підвищення оперативності, повноти, достовірності і об’єктивності обліку та контролю за збором і розподілом фінансів;

- підвищення обґрунтованості управлінських рішень за рахунок використання розрахунково-аналітичних і оптимізаційних методів і моделей, створення інтегрованої і інформаційно-аналітичної системи;

- підвищення рівня довідково-інформаційного обслуговування установ ДВС та суб’єктів виконавчого провадження;

- зниження трудомісткості праці, підготовки, збору і обробки даних з виконавчого провадження [221, с. 90].

Побудова Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи підтримки діяльності органів Державної виконавчої служби України має здійснюватися за такими принципами:

- централізації, який передбачає створення центральної бази даних, що включала б в себе Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державний реєстр обтяжень рухомого майна [356] , Реєстр прав власності на нерухоме майно [319, 291], Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, Єдиний реєстр боржників та Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою; Єдиний реєстр приватних виконавців, рекомендовану виконавчу практику, статистичну звітність, можливість використання ресурсів системи користувачами, в залежності від наданих прав доступу;

- стандартизації: впровадження нормативно-довідникової системи, забезпечення можливості взаємодії з іншими інформаційними системами;

- децентралізації: забезпечення достатніми функціональними можливостями локальних робочих місць державних виконавців для ситуацій, коли зв’язок із центральною базою даних ненадійний або втрачено, а також можливість роботи із регіональними рівнем центральної бази даних;

- мінімізації числа операцій за рахунок впровадження системи одноразового внесення інформації, використання довідників і класифікаторів, встановлення взаємозв’язків між документами;

- масштабності - врахування необхідності роботи в умовах різної чисельності користувачів, можливість витримувати пікові навантаження в період формування звітності [183].

На даний час чинне законодавство, що регулює виконавче провадження, передбачає існування таких елементів системи інформаційного забезпечення діяльності ДВС: 1) Автоматизована система виконавчого провадження, яка включає в себе : Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, Єдиний реєстр боржників та Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою; 2) Єдиний реєстр приватних виконавців [364]. Також частиною системи інформаційного забезпечення діяльності державних виконавців є Електронна система торгів.

Ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначають, що автоматизована система виконавчого провадження - це комп’ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Це ж положення визначає Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень як окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною автоматизованої системи виконавчого провадження та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» [346], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923 [367];

Єдиний реєстр боржників відповідно до ст. 9 «Єдиний реєстр боржників» Закону України «Про виконавче провадження» та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна;

Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства [341].

Вертикально функціональна структура Автоматизованої інформаційно- аналітичної системи підтримки діяльності органів Державної виконавчої служби України повинна включати три рівні: районний - районні (міські) відділи ДВС; обласний - відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; та центральний - Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції. На кожному з цих рівнів необхідно створити локальну систему обробки даних, до складу якої входять забезпечувальні та функціональні підсистеми [228].

Забезпечувальні підсистеми виділено за типовими ознаками і належністю: інформаційне, технічне, програмне, організаційне, правове, кадрове забезпечення. Тут запроваджуються такі технологічні автоматизовані робочі місця: АРМ адміністратора, АРМ для системного програміста, АРМ підтримки роботи мережі та АРМ диспетчера-технолога системи.

Функціональну підсистему можна назвати горизонтальною, вона може складатися з робочого місця користувача загального доступу та робочого місця зареєстрованого користувача.

Користувачем загального доступу може бути будь-який громадянин, що має доступ до мережі Інтернет з використанням веб-браузера. Реєстрація в системі користувачів загального доступу не потребується, вони можуть працювати з системою анонімно. Через сайт Державної виконавчої служби України користувач загального доступу може: отримати інформацію про Державну виконавчу службу України взагалі та окремі її структурні підрозділи, зокрема, контактна інформація, часи прийому, зразки документів та інше; доступ до прикладів виконавчої практики тощо.

Таким чином, нами визначені основні положення Концепції Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи підтримки діяльності органів Державної виконавчої служби України, хоча дане питання потребує подальшого опрацювання. Одночасно хотілося б зазначити, що для вирішення проблем інформатизації як важливої складової подальшого розвитку діяльності ДВС України, у цілому необхідна велика організаторська і просвітницька роботи не тільки спеціалістів інформаційних служб, але й керівників ДВС України усіх рівнів. Без комплексного вирішення перерахованих задач віддача від витрачених зусиль та засобів на впровадження нових інформаційних технологій буде незначною [228].

Також назріла нагальна потреба переглянути перелік інформації, що може бути віднесена до службової інформації ДВС. Потребують врегулювання правила поводження із службовою інформацією та її носіями працівниками ДВС шляхом розробки та прийняття інструкція про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в ДВС, переліку відомостей, що складають службову інформацію в діяльності ДВС та інструкції про порядок роботи із службовою інформацією, які будуть враховувати специфіку виконавчого провадження та діяльності ДВС. Аналогічні заходи повинні бути здійснені для формування механізму захисту персональних даних в роботі органів ДВС.

З метою удосконалення організації взаємодії структурних підрозділів, як пропонує Гречанюк С. К. [61, с. 27], необхідно здійснити наступний комплекс заходів: розробити єдиний нормативно-правовий акт (наприклад, інструкцію) щодо організації взаємодії структурних підрозділів ДВС; передбачити у посадових інструкціях для працівників ДВС відповідні положення щодо організації взаємодії, їхню конкретну компетенцію; внести зміни до низки відомчих нормативних актів з метою врегулювання питань взаємодії; створити в органах ДВС єдину інформаційну базу з метою забезпечення безперервної інформаційної взаємодії всіх структурних підрозділів; внести зміни в процес планування, зорієнтувавши його на узгодження дій всіх підрозділів ДВС; розвивати практику функціонування оперативних груп з метою удосконалення спільних дій співробітників ДВС з представниками інших правоохоронних органів; ввести питання внутрішньоструктурної організації до програми службової підготовки працівників ДВС

4.3.