Висновки до розділу 2

1. Моментом виникнення повноважень суду першої інстанції цивільної юрисдикції стосовно окремої справи є час отримання її визначеним автоматизова­ною системою документообігу суддею відповідно до Положення про АСДС.

2. Основними повноваженнями суду першої інстанції цивільної юрисдикції на стадії відкриття провадження у справі є: прийнятті справи від відповідальної осо­би - працівника апарату суду, перевірка дотримання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, та правильність сплати судового збору, залишення позовної заяви без руху, встановлення строку на усунення недоліків, продовження строку для усунення недоліків, повернення позовної заяви, відмова у відкритті провадження у справі, відкриття провадження у справі, об’єднання та роз’єднання позовних вимог, вирішення питання про повернення позивачу судового збору та інші.

Закінченням стадії відкриття провадження є як безпосередньо відкриття про­вадження у справі так і повернення заяви, або відмова у відкритті провадження у справі.

3. Повноваження суду по відкриттю провадження у справі має наступні особ­ливості: 1) підставою для його реалізації є заява, подана і оформлена в порядку, встановленому ЦПК України; 2) воно здійснюється шляхом прийняття ухвали про відкриття провадження; 3) воно створює не тільки процесуальні, але й матеріально- правові наслідки.

4. Серед основних повноважень суду першої інстанції цивільної юрисдикції на стадії провадження у справі до судового розгляду можна визначити наступні: прийняття рішення про доцільність чи недоцільність проведення попереднього су­дового засідання, а також про призначення судового розгляду, проведення поперед­нього судового засідання, здійснення підготовчих дій, вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та залучення їх, витребування доказів, виклик свідків, призначення експертизи, забезпечення доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, видача судових дору­чень щодо збирання доказів, забезпеченню позову та інші.

6. Стадії судового розгляду належить головне місце в цивільному процесі. Її поділяють на чотири частини: розгляд справи по суті, судові дебати, ухвалення та оголошення рішення. На даній стадії судом може бути здійснено ряд повноважень, серед яких відкриття судового засідання, встановлення особи тих, хто з'явився, пе­ревірка повноважень представників, роз’яснення учасникам процесу їх прав та обов’язків, розгляд заяв і клопотань, заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, дослідження доказів, допит свідків, відкладення розгляду справи, оголошення перерви у судовому засіданні, зупинення провадження, закриття прова­дження, залишення заяви без розгляду, прийняття та проголошення рішення по справі.

Основними під час ухвалення рішення є повноваження суду по задоволенню або відмові у задоволенні позову, які можуть бути реалізовані у вигляді: 1) задово­лення позову в повному обсязі; 2) відмова в задоволенні позову в повному обсязі; 3) часткове задоволення позову.

7. Існує три способи перегляду судом першої інстанції цивільної юрисдикції власних рішень, ухвал, судових наказів - в порядку провадження у зв’язку з новови- явленими обставинами, при перегляді заочного рішення та скасування судового на­казу. Пропонуємо запровадити ще один спосіб: виправлення процесуальних недолі­ків.

В порядку виправлення процесуальних недоліків суд матиме змогу перегля­дати: 1) ухвалу про повернення позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України у випадку, якщо її недоліки були усунені вчасно, проте суду це стало відомо вже пі­сля прийняття ухвали; 2) ухвалу про залишення заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, якщо фізична особа-позивач померла, проте суду це стало відомо вже після прийняття ухвали; 3) ухвалу про залишення заяви без розгляду на підставі п.

8. Багато повноважень суду також може бути реалізована на стадії виконання рішення, серед яких можна виділити повноваження у виконавчому провадженні та повноваження, пов’язані з виконанням рішення.

До повноваження, пов’язані з виконанням рішення відносяться дії суду по виправленню описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, прийнятті до­даткового рішення та роз'ясненню рішення суду.

9. Роль суду у позовному провадженні є здебільшого пасивною: більшість повноважень, пов’язаних з доказуванням може бути реалізована тільки за клопотан­ням сторін. Суд, в свою чергу, повинен сприяти сторонам у наданні доказів, надава­ти роз’яснення, пояснювати наслідки вчинення різних процесуальних дій та керува­ти процесом.

10. Найважливішим із повноважень суду у позовному провадженні вважаємо спонукання сторін до мирного врегулювання спору. Дані дії повинні бути здійснені судом не просто як формальність, а дуже професійно та грамотно. З’ясування мож­ливості врегулювання спору до судового розгляду є одним з завдань попереднього судового засідання. Проте, після відміни обов’язковості даної стадії, попередній су­довий розгляд призначається набагато рідше. Саме здатність професійного судді знайти справжню причину конфлікту, примирити учасників, схилити їх до компро­місу є тією перевагою, яка завжди буде ставити його вище за повністю автоматичне комп’ютерне судочинство.