Правові засади використання Єдиного державного реє­стру судових рішень. Порядок ведення ЄДРСР

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК, ніхто не може бути позбавленим права на інфор­мацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмеженим у праві от­римання в суді усної чи письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Стаття 14

1. Всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред’явленого йому, або при визначенні його права та обов’язків у будь-якому цивільному процесі на спра­ведливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або - в тій мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним, - при особливих обставинах, коли пу­блічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова поста­нова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винят­ком тих випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми.

До питання про публікацію рішень необхідно також відзначити високу значимість впровадження інформаційних технологій в діяльність судів для правозастосувачів. У цій складній галузі права як ніде важливо своєчасне і повне забезпечення юриста інформацією про хід справи, а також про стан практики розгляду справ судами. Нерідко виникають спірні питання при трактуванні тієї чи іншої правової норми, вирішити які здатне лише рішення суду щодо аналогічного питання. Розуміючи це, законодавець встановив не­обхідність публікації рішень суду^[224].

Доступ до судових рішень для всіх без виключення осіб (а не тільки для учас­ників справи) спряє відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозо- ваності судових рішень та однаковому застосуванню законодавства.

Принцип публічності забезпечує не тільки публічне проголошення судо­вої постанови, а й публікацію тексту ухвали. Тобто в інтересах громадського контролю за відправленням правосуддя судові постанови повинні бути пу­блічно доступними кожному без обмежень, що може бути забезпечено тіль­ки шляхом публікації судової ухвали. Оприлюднення судової ухвали, якщо це дозволяє ст. 14 Пакту, не залежить від волі сторін в процесі, тому що право на публічність судової постанови належить і широкої громадськості. Таким чином, загальновизнані принципи і норми міжнародного права досить вираз­но передбачають доступ громадськості до тексту судової постанови^[225].

Згідно Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 р., кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підпи­сання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Якщо судовий розгляд відбувався у за­критому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключен­ням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реє­стру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - ЄДР- СР) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Сайт Єдиного державного реєстру судових рішень знаходиться за адресою reyestr.court.gov.ua.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплат­ного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення й окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою право­суддя (рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 р. № 1200/0/15­18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень»).

Адміністратор Єдиного державшого реєстру судових рішень (далі - адміністратор) - адміністратор Єдиної судової інформаційної системи, державне підприємство «Інформаційні судові системи», належить до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). Адміністратор вживає заходи, пов’язані з технічним і організаційно-техноло­гічним забезпеченням функціонування Реєстру.

Володілець інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (дер­жатель Реєстру) - ДСА України, яка вживає організаційних заходів, пов’яза­них із забезпеченням ведення Реєстру.

У розділі ІХ рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 р. № 1200/0/15­18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру су­дових рішень» перелічуються особи, яким надано дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру (за умови, якщо вони є авторизованими користувачами): суддям, працівникам апаратів судів, зокрема для забезпе­чення видачі копій судових рішень із Реєстру згідно з вимогами цього Поряд­ку, членам та уповноваженим працівникам секретаріату Вищої ради право­суддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань ви­явлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ДСА України та її територіальних органів, працівникам ад­міністратора.

Особи, яким надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, зобов’я­зані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв’язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекому­нікаційної системи Єдиний державний реєстр судових рішень переходить до її складу.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного ціло­добового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роз- друкування судових рішень або їхніх частин. Для входу до реєстру необхід­но ввести назву, виконати пошук і обрати запропоноване посилання.

Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог щодо знеособлення осо­бистої інформації.

Деперсоніфікація відомостей про особу в опублікованих судових рішен­нях є усталеною світовою практикою.

Згідно ч. 5 ст. 8 ЦПК, при розкритті інформації щодо справи, передбаче­ної чч. 3-4 цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:

• місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адре­си, номера телефонів чи інших засобів зв’язку, адреса електронної по­шти, реєстраційний номер облікової картки платника податків, рекві­зити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

• реєстраційні номери транспортних засобів;

• номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

• інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчи­нення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.

Цей перелік є закритим.

Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Знеособлення відомостей про особу відбувається в автоматичному режи­мі за допомогою процедури маскування в тексті електронного примірника судового рішення або окремої думки судді відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства, за допомогою спеціалізова­ного програмного забезпечення, з подальшою вибірковою візуальною пере­віркою результатів такого маскування.

Результатом процедури знеособлення є створення образу електронно­го документа, тобто цей документ не є оригіналом, розповсюджується для ознайомлення громадськості, головним чином правників, для забезпечення інформацією про стан практики розгляду справ судами, трактування тієї чи іншої правової норми тощо.