ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Завершуючи узагальнення досвіду впровадження електронного судочин­ства в інших країнах, відзначимо, що запровадження елементів електронного правосуддя в судочинство є загальною тенденцією розвитку та модернізації судочинства.

Наше дослідження дозволяє зробити висновок, що розвиток електронно­го судочинства, як правило, проходить наступні етапи:

• стають доступними тексти законів, бази даних і прецеденти, розвива­ються пошукові системи;

• з’являється можливість отримати інформацію з суду про дату і час засідання;

• з’являється можливість подати в електронному вигляді документи в суд, формуються шаблони процесуальних документів, документообіг в суді також переходить в електронну форму, а справи формуються в електронному вигляді (чи дублюються в електронному та паперово­му вигляді);

• використовується обладнання, яке дозволяє досліджувати докази, на­дані в електронній формі;

• відбувається інтеграція електронних систем;

• можливість судочинства у віддаленому доступі (наприклад, за допо­могою відеоконференцзв’язку).

Якщо в країні впроваджено всі названі вище можливості (елементи, опції), то можна говорити про впровадження повноцінного електронного су­дочинства.

Дослідники відзначають, що міжнародний досвід реалізації національ­них систем електронного судочинства не завжди закінчувався успіхом - у багатьох країнах спостерігалися випадки провалу багатомільйонних проєк- тів. Успішна реалізація електронного судочинства та прийнятний рівень його використання пов’язані з низкою проблем. Деякі з них випливають з недо­статньої участі фактичних кінцевих користувачів (тобто адвокатів, суддів і громадян) в ході реалізації проєкту. Так, при побудові досконалої системи електронного судочинства необхідно:

• працювати і розробляти спільно з користувачами: це першочергова вимога, щоб розробка будь-якої системи електронного судочинства здійснювалася спільно з основними зацікавленими сторонами.

• уникати покладення додаткових витрат на кінцевих користувачів: до­даткові витрати, які повинен буде понести користувач для з’єднання з електронною службою, є головним стримуючим фактором на шляху прийняття системи і затримує її освоєння (це явно спостерігалося в си­стемах електронного судочинства Франції і по сей день залишається проблемою) ¹;

• забезпечувати впровадження технічних інновацій відповідними змінами в законодавство: будь-яка законодавча поправка має бути прийнята до запуску системи, навіть при започаткуванні пілотного проєкту. Наприклад, Електронний суд м. Любліна (Польща), який розпочав свою роботу 4 січня 2010 року, почав діяти з повною під­тримкою законодавця, на противагу українським пілотним судам 2012-2017 років, які працювали без законодавчої підтримки (до початку дії оновленого процесуального законодавства України). Зміни до українських процесуальних кодексів не було внесено, а тому пілотні суди змушені були дублювати електронні документи у паперовому вигляді (наприклад, в Київському районному суді м. Одеси, який був пілотним «електронним судом», відзначали необ­хідність самостійно дублювати велику кількість паперів, що зводи­ло нанівець ініціативу електронного суду ^{[226] [227]).}

Крім того, необхідно:

• просувати інновації серед користувачів: досягнення високої інтен­сивності користування може потребувати значного часу, система має бути якомога простішою;

• одномоментне впровадження системи часто не спрацьовує: систему треба запроваджувати поступово і поетапно - як стосовно доступних функцій, так і охоплення різних судів;

• забезпечити необхідний рівень безпеки;

• зробити обов’язковим використання електронного судочинства, але тільки після того, як система ІКТ стане досить вдосконаленою щодо стабільності та функціональності;

• нові послуги повинні впроваджуватися повсюдно, а «паперове» про­вадження стати винятком;

• будувати систему в модульному вигляді, щоб її частини були досить відокремлені одна від одної та могли бути розгорнуті незалежно одна від одної 1.

Щодо останньої тези (обов’язкове використання інструментів електро­нного судочинства, без права подавати документи в суд у паперовому вигля­ді) додатково зауважимо, що практика показала (згадаємо досвід Сінгапуру, Італії та Південної Кореї), що встановлення обов’язкового електронного документообігу сприяє більш швидкому прогресу в зазначеній сфері.

Зручним для суддів і учасників процесу є стандартизація процесуаль­них документів за допомогою електронних форм процесуальних докумен­тів, які передбачають лише заповнення їх користувачами, що дозволяє уник­нути подання неповної інформації, а для суддів такі шаблоні документи є більш зрозумілими. Вище описувалась система eLigation у Сінгапурі, яка від­різняється від багатьох подібних систем електронного суду, проаналізованих вище, впровадженням інтерактивних форм - eForm - позовних заяв та інших процесуальних документів замість відсканованих і висланих документів у форматі PDF, що значно спрощує роботу з такими документами, адже вони певним чином стандартизовані, завжди «читабельні» тощо.

Наразі впровадженню елементів електронного правосуддя велика ува­га приділяється не тільки в національних державних судах, а й у практиці міжнародних судових інстанцій. Так, наразі на сайті Світової організації торгівлі можна ознайомитися з інформацією про основні процесуальні до­кументи в рамках конкретної справи, які дозволяються або вже розглянуті Органом з вирішення спорів (запит про проведення консультацій, запит про створення третейської групи, доповідь групи експертів, доповідь Апеляцій­ного органу, рішення арбітражу і т. д.). Елементи електронного правосуддя активно застосовуються в практиці Європейського суду з прав людини. Так, у даний час в ЄСПЛ проводиться експеримент щодо подання скарг в елек­тронному вигляді за допомогою заповнення формуляра скарги, розміще­ного на офіційному сайті суду. В ЄСПЛ розроблено практичну інструкцію «Подання документів в електронному вигляді через захищений сервер», яка надає можливість державам направляти свої письмові повідомлення в ЄСПЛ в електронному вигляді та отримувати письмові повідомлення, що направляються на адресу держав Секретаріатом ЄСПЛ.

Міжнародний досвід використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у судочинстві дозволяє зробити висновок про різні концепції побудування електронного судочинства:

1. Надається можливість подання документів у суд через електро­нні канали зв’язку, наприклад:

а) як опція електронного уряду. Бельгія - e-Deposit;

б) як спецплатформа подання документів в суд та отримання доступу до документів інших сторін: Франція - e-Barreau, Чехія - ePodatelna (тільки для надсилання електронних заяв та їх додатків у суд), США - Case Management/Electronic Case Files (але отримання доступу до доку­ментів іншої сторони можливе за гіперпосиланням на PACER, надіс­ланим електронною поштою, а не на самій платформі), Європейський Суд (Люксембург) - e-Curia;

в) через спеціалізовану електронну пошту: Італія (сертифікована електронна пошта), Німеччина (через спеціальні електронні по­штові скриньки - beA, beBPo, De-Mail, EGVP та комплексну реє­страційну службу - SAFE); Іспанія - «Електронне місце/штаб су­дочинства», Чехія - «електронна реєстраційна кімната», Канада - e-filing.

2. Платформи онлайн-розгляду окремих категорій справ, як правило, щодо грошових вимог: Польща - Elektronicznym Postypowaniu Upominawczym (EPU), Великобританія - Money Claim Online, Сингапур - Small Claims Tribunals.

3. Платформи з більшим чи меншим функціоналом:

• Італія - Processo Civile Telematico;

• Литва - e.teismas.lt;

• Великобританія - CE File, Crown Court Digital Case System;

• Південна Корея - ECFS (це не тільки комплексна система, яка доз­воляє сторонам та їх адвокатам подавати й управляти справами, от­римувати доступ до судової інформації та процедур в електронному вигляді, але й система електронного обігу в самому суді, в тому числі можливість суддям проводити безпаперові слухання);

• Сінгапур - Integrated Electronic Litigation System (iELS) (автоматизує до­кументообіг і кореспонденцію в самих судах та надає насправді ши­рокий функціонал сторонам, точніше їх адвокатам);

• Австралія - Electronic Court Files (ECF), eLoggment, eCourtroom (вклю­чають електронне зберігання даних, «онлайн-засідання», систему управління судовими справами і документами тощо;

• Білорусь - E-court (платформа для економічних справ);

• Російська Федерація - ГАС-«Правосудие» (автоматизація робочих місць суддів, забезпечення доступу до електронних баз даних, подан­ня процесуальних документів здійснюється в особистому кабінеті);

• Казахстан - «Судовий кабінет» (надає більше 50 видів послуг в елек­тронному вигляді) та нова Автоматизована інформаційно-аналітична система судових органів «ТОрелік»;

• Узбекистан - E-Sud.

4. Повністю віддалений суд (окремий та повністю дистанційний суд, який працює не тільки без паперових документів, а й без фізичної присутності в суді на будь-якій стадії):

• Китай - Інтернет-суд Ханчжоу, Пекіна та Гуанчжоу;

• Канада (Британська Колумбія) - Онлайн-трибунал цивільного судо­чинства (Civil Resolution Tribunal - CRT), розглядає заяви на суму до 5 000 доларів у деяких категоріях справ.

5. Спроби повністю переглянути та модернізувати судові процеду­ри як такі: Китай - розумні судові процеси, а також унікальний проєкт - «Мобільний мікросуд» на базі міні-програми WeChat дозволяє «подати позов через WeChat», оплатити, подати докази, брати участь у судовому процесі дистанційно через мобільний мікросуд.

На рівні Європейського Союзу в цілому працює багато платформ ін­формаційного характеру (EJN in civil and commercial matters, The European JudicialCybercrime Network, The Judicial Network of the European Union, European Legislation Identifier тощо), якогось «єдиного вікна» до опцій електронного судочинства немає, але існує прагнення досягнути такої мети за допомогою The European e-Justice Portal.

Ми бачимо, що світова практика орієнтується на впровадження інфор­маційних технологій у судочинство, зменшення усності та безпосередності судових процедур, при цьому кожна країна вирішує для себе проблеми еко­номічної доцільності й ефективності подальшого впровадження цифрових технологій у судовий процес.

Отже, з розвитком інформаційних технологій, коли створення електро­нних документів стає більш поширеним, зростає потреба людей у більш ши­рокому їх використанні безпосередньо, без дублювання в паперовій формі, отримання електронних документів від контрагентів і державних органів тощо. Надання таких можливостей державою задовольняє високі очікування людей.

Технології розвиваються так швидко, що спрогнозувати їх розвиток до­сить складно. Але судова діяльність одна з самих консервативних у світі, тому вплив нових технологій буде більш стриманим та не має впливати на саму сутність, принципи та цілі здійснення правосуддя.

Разом з тим все більшого розвитку будуть набувати альтернативні засоби вирішення приватних спорів, які придатні для більш швидкого сприйняття нових технологій направлених на врегулювання спору за прийнятною про­цедурою для сторін.

Найбільш перспективним у майбутньому, думаємо, буде напрямок ви­користання штучного інтелекту у судочинстві та при застосуванні альтерна­тивних способів вирішення приватних спорів.

Ще в 1958 році французький вчений Люсьєн Мель запропонував інформа- тизувати право, шляхом розробки макетів юридичних документів, системи автоматичного пошуку справ (прецедентів), і алгоритмізації розсуду суддів, але тоді його ідеї не отримали належного визнання більшістю вчених-сучас- ників. Через 12 років, в 1970 році американські вчені Брюс Дж. Б’юкенен і То­мас Е. Хедрік опублікували статтю «Деякі припущення про штучний інтелект і правових аргументах», яка послужила прелюдією для вивчення можливо­стей впровадження AI в правову аргументацію, отримала великий науковий резонанс і загальновизнано вважається відправною точкою виникнення нової дослідницької галузі - «правовий штучний інтелект» або «штучний інтелект і право». З 1980-х років в США починається активно розвиватися концепція відокремлення окремої науково-правової галузі - правового AI. Одними з пі­онерів в цій області вважаються Дональд Берман і Керол Хафнер, в 1987 році провели першу міжнародну наукову конференцію з питань штучного інте­лекту і праву в Бостоні. У 1992 році вони створили Міжнародну асоціацію зі штучного інтелекту і праву (IAAIL), а з 1993 року почали видавати журнал «Штучний інтелект і право» ¹.

Сьогодні правосуддя здійснюється людьми та обговорюється перспек­тива «машинного» автоматичного розгляду справ. Багато дослідників вва­жають, що така перспектива незначна, за винятком безперечних справ, які розглядаються судами в порядку наказного провадження. Та й тут йде мова не про правосуддя як таке, оскільки при відсутності спору доречно говорити не про правосуддя, а про якусь іншу функцію суду^{[228] [229].}

У міру розвитку технологій штучного інтелекту він, скоріше всього, ви­ступатиме допоміжним інструментом для комунікацій учасників процесу та судом.

Щоб реалізувати інноваційність та швидкий стрибок судової системи у оновленні правил та процедур, юридична спільнота має долучитися до ши­рокого обговорення впливу нової моделі судових процесів на здійснення пра­восуддя, впливу на принципи цивільного процесу та вироблення найбільш ефективних правил судових віддалених процесів, які б відповідала вимогам цифрової епохи.

Юристи зазвичай не мають спеціальних знань у сфері інформаційних технологій. Але невідворотні процеси, що відбуваються у цифрову епоху, вимагають від нас швидко і ефективно адаптуватися в нових обставинах, тому маємо надію, що наше дослідження здатне заповнити деякі прогалини у розумінні впровадження ІКТ у діяльність суду та дасть змогу використо­вувати їх переваги.

Карантин у зв’язку з епідемією короновірусу COVID-19 прискорив за­провадження багатьох опцій електронного судочинства в різних країнах - карантин став тим тригером, якого не вистачало раніше для переведення в електронний формат такої об’єктивно консервативної діяльності, як судо­чинство. Багато країн за останні місяці здійснили реальний прорив у цифро­вому судочинстві.

Модернізація судочинства шляхом інформатизації дозволяє вирішити чи­мало проблем, що накопичились у судовій системі. Впровадження інформа­ційних технологій в судочинство буде продовжувати змінювати діяльність судів і учасників процесу, подібно тому, як технології вплинули на іншу ді­лову практику в усьому світі.

Всього 20 років тому персональні комп’ютери з доступом в Інтернет були розкішшю. А сьогодні ми в кишені носимо цілий Світ у вигляді смартфона з доступом в Інтернет. Тепер там є «доступ» й в світ судочинства.

PS: Представлена на суд читача праця містить велику кількість інфор­мації з першоджерел на різних мовах із різних куточків світу. Монографія була написана в 2017 році, але не видана, оскільки не було розпочато впро­вадження ЄСІТС в Україні і ми чекали Положення про неї, щоб врахувати сучасний український досвід. Положення.- про ЕСІТС не прийнято і досі...

Оновлюючи матеріали монографії, ми намагались перевірити інфор­мацію, яка викладена у ній, усвідомлюючи, що зміни в інформаційній сфері стрімкі та неминучі. Якщо читачі, особливо маємо надію на ознайомлення з нею українських юристів, які практикують у інших країнах, виявлять якісь зміни, що залишились поза нашої уваги, чи невірно було розтлумачена ін­формація із сайтів іноземних судів, просимо повідомити про це та допомог­ти зробити цю працю кращою (за електронною адресою: nelli@email.ua).

З повагою, Неллі Голубєва

¹ Western District of Texas : Document Filing System. Окружний суд США по Західному округу Техасу [сайт]. URL: https://ecf.txwd.uscourts.gov/cgi-bin/ShowIndex.pl

² Апеляційний суд четвертого округу США [сайт]. URL: http://www.ca4.uscourts.gov/

³ United States court of appeals for the fourth circuit CM/ECF attorney manual. Апеляційний суд четвертого округу США. January 2020 [сайт]. URL: http://www.ca4.uscourts.gov/docs/pdfs/ cmecfatyusermanual.pdf

⁴ United States court of appeals for the fourth circuit CM/ECF attorney manual. Апеляційний суд четвертого округу США. January 2020 [сайт]. URL: http://www.ca4.uscourts.gov/docs/pdfs/ cmecfatyusermanual.pdf

⁵ Electronic Filing. URL: https://www.supremecourt.gov/filingandrules/electronicfiling.aspx

¹ Regulation (EC) No 861/2007 of the European Parliament and of the Council of 11 July 2007 establishing a European Small Claims Procedure. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=CELEX:32007R0861

² The European e-Justice Portal [Сайт]. URL: https://beta.e-justice.europa.eu/sitenewsshow. do?plang=&newsId=214

1 The European e-Justice Portal [Сайт]. URL: https://e-justice.europa.eu/content_small_claims-42- en.do?clang=en

¹ Decision of the Court of Justice of 16 October 2018 on the lodging and service of procedur­al documents by means of e-Curia. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PD- F/?uri=CELEX:32018D1120(01)&from=FR; Decision of the General Court of 11 July 2018 on the lodging and service of procedural documents by means of e-Curia //https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/pDF/?uri=CELEX:32018D0925(01)&from=FR; Amendments to the Rules of Procedure of the General Court and Decision of the General Court of 11 July 2018 on the lodg­ing and service of procedural documents by means of e-Curia (OJEU 2018, L 240, p. 68 and p. 72) (Поправки до Регламенту Загального суду та Рішення Загального суду від 11.07.2018 р.)

² The Court of Justice of the European Union [Сайт]. URL: http://curia.europa.eu/jcms/ jcms/P_78957

1 User Guide. The Court of Justice of the European Union [Сайт]. URL: https://curia.europa.eu/ jcms/upload/docs/application/pdf/2018-11/e-curia_guide_en.pdf

2 Decision of the General Court of 11 July 2018 on the lodging and service of procedural documents by means of e-Curia. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX- :32018D0925(01)&from=FR

¹ Удаленное правосудие. URL: http://zib.com.ua/ru/125641-v_velikobritanii_provedut_cifrovuyu_ sudebnuyu_reformu.html; У Великобританії можна буде брати участь в судовому засіданні, не виходячи зі свого будинку // https://kievskiysud.od.ua/press-department/all-news/3332- u-velikobritaniji-mozhna-bude-brati-uchast-v-sudovomu-zasidanni-ne-vikhodyachi-zi-svogo- budinku

² Британские судьи смогут выносить приговоры по Skype и Facetime. URL: https://pravo.ru/ interpravo/news/view/137882/

³ Written evidence from Criminal Justice Alliance (CTS0050). URL: http://data.parliament.uk/ writtenevidence/committeeevidence.svc/evidencedocument/justice-committee/hmcts-court- and-tribunal-reforms/written/97795.html

⁴ Court and Tribunal reforms. URL: https://publications.parliament.uk/pa/cm201919/cmselect/ cmjust/190/19002.htm

¹ Верховний Суд Кореї [Сайт]. URL: https://eng.scourt.go.kr/eng/judiciary/eCourt/eTrials.jsp

² Верховний Суд Кореї [Сайт]. URL: https://eng.scourt.go.kr/eng/judiciary/eCourt/eTrials.jsp

² eLitigation [Сайт]. URL: https://www.elitigation.sg

² eLitigation [Сайт]. URL: https://www.elitigation.sg

¹ State Courts launch Community Justice and Tribunals System. Judiciary Times. 2017. 08. URL: https://www.familyjusticecourts.gov.sg/QuickLink/Documents/JudiciaryTimes_Issue2_2017Au- gust.pdf

² Офіційний сайт Державних судів Сінгапуру. URL: https://www.statecourts.gov.sg

³ Ontario Court Forms. URL: http://ontariocourtforms.on.ca/en/

¹ Федеральний суд Австралії [Сайт]. URL: https://www.fedcourt.gov.au/online-services/ preparing-documents-for-the-court

Порядок электронного обращения в арбитражные суды определит Судебный департамент. URL: https://zakon.ru/discussion/2016/12/20/poryadok_elektronnogo_obrascheniya_v_arbi-

trazhnye_sudy_opredelit_sudebnyj_departament__________ vs_otmenil_po

³ Ebay Disputes Resolution Center. URL: https://resolutioncenter.ebay.com/ua/en-us

¹ Докладніше див: Голубєва Н.Ю. Електронний договір як доказ у цивільному процесі // На­уково-практична конференція «Судова реформа в Україні: реалії та перспективи» (м. Київ, 18 листопада 2016 року). - К. : Інститут законодавства Верховної Ради України. - С. 175-180; Голубєва Н.Ю. Порядок заключения договоров в электронной форме по законодательству Украины // http://yaizakon.com.ua/poryadok-zaklyucheniya-dogovorov-v-elektronnoj-forme- po-zakonodatelstvu-ukrainy/

Стаття 212. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режи­мі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео­конференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеокон- ференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з ме­тою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Під­твердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Зако­ном України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний ста­тус» або Державною судовою адміністрацією України. {Статтю 212 доповнено

новою частиною згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020}

² Чванкин С. А. Внедрение «электронного суда» в деятельность суда первой инстанции. Мо­лодий вчений. 2017. № 6. С. 124-127. URL: http://molodyvcheny.in.ua/ua/archive/46/

1 Обзор передового международного опыта и практики по внедрению электронного судо­производства и рекомендации по дальнейшему развитию информационной системы элек­тронного судопроизводства «ESUD» в Узбекистане. URL: www.uz.undp.org/.../un_uzb_inter- national_experience_in_e-sud_implementation_rus%20(1).pdf