Модерування емоційного стану сторін медіації: рух від емоційного рабства до емоційної свободи
На заваді цьому стоїть ще одна група чинників, які й зумовлюють існування третьої інституційної цілі посередництва у медіації, а саме його гносеологічної мети. Йдеться про потребу модерування посередником емоційного стану сторін медіації як його своєрідного пускового механізму всієї процедури медіації.
Це - один із постійних сюжетів наукової та методичної літератури з медіації і саме тому він у порівнянні з іншими її аспектами досліджений ґрунтовніше. Зокрема, про це йдеться у працях з медіації, зокрема й посередництва, таких423 загальновизнаних зарубіжних авторитетів, як К.Ковач1, Ф.Лалу2, Л.Паркінсон3, М.Пель4, М.Розенберг5, Р.Фішер, У.Юрі і Б.Петтон6 та інші7, а також у наукових викладах українських
1 Kovach K. «Evaluative» mediation is an oxymoron. K. Kovach, L. P. Love. Alternatives to the cost of litigation. 1996. Vol. 14. No 3. P. 30-36.
2 Лалу Ф. Компанії майбутнього. Пер. з англ. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. 544 с.
3 Parkinson L. Family Mediation - Appropriate Dispute Resolution in a new family justice System. 2nd ed. Family Law. 2011. 462 p.
4 Machteld Pel. Verwijzen naar mediation: praktijkgids voor een effectief mediationvoorstel. Sdu Uitgevers, Den Haag, 2008. 192 s.
5 Маршалл Розенберг. Ненасильницьке спілкування. Мова життя. Київ : Видавництва РАНОК. 2020. 256 с.
6 Фішер Р., Юрі У, Петтон Б. Шлях до Так. Як вести переговори, не здаючи позицій / Р.Фішер, У.Юрі, Б.Петтон; пер. з англ. Роксоляна Свято. Р.Свято. Київ : Основи, 2016. 220 c.; Вільям Юрі. Сила позитивного Ні: Як сказати «ні», але зберегти угоду і стосунки. Пер. з англ. Наталії Палій. Київ : Книголав, 2017. 320 с.
7Деніел Ґоулман. Емоційний інтелект. Пер. З англ.
Соломія-Любов Гумецька. Київ : Віват, 2018. 512 с.; Джил Хессщт. Кишенькова книжка емоційного інтелекту: Невеличкі вправи для інтуїтивного життя. Перю з англ. Є.Бондаренко. Харків : Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020. 176 с.; Сьюзен Девід. Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя» пер. Лесь Герасимчук. Київ : КСД, 2018. 288 с.; Картер Александра. Не бійся спитати. 10 кроків до вдалих переговорів. Пер. з англ. Анастасія Дудченко. Київ : Лабораторія, 2021. 224 с.; Кеннеді Гевін. Домовлятися завжди. Як досягати максимуму в будь-яких перемовинах. Харків, 2016. 336 с.; Кінг Патрік. Стратегії і тактики спілкування, або Як знайти спільну мову з кожним / пер. з англ. Маріанни Восковнюк. Київ : Книголав, 2017. 128 с.; Восс Крісс, Рез Тал. Ніколи не йдіть на компроміс. Техніка ефективних переговорів. Пер. з англ. Юлія Кузьменко. Київ : Наш Формат, 2021. 264 с.; Конгер Дж. A. Мистецтво переконування / Джей А. Конґер ; пер. з англ. Г. Прудка. Київ : Книголав, 2017. 72 с.; Саймон Сінек. Почни з чому. Пер. з англ.В. Вишенська. Київ: Основи. 2015. 256 с.; Lisa Feldman Barrett, Ph.D. How Emotions Are Made The Secret Life of the Brain. boston new york: Houghton Mifflin Harcourt. 2017. 425 р.; Deborah M. Kolb and Judith Williams. Everyday Negotiation. Navigating the Hidden Agendas in Bargaining. San Francisco, CA : Jossey-Bass, 2003. 320 p.; Leigh Thompson. The Mind and Heart of the Negotiator. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 5 edition, 2011. 432 p.; Freud S. Essays and Papers.дослідників вищезазначеної проблематики[871] [872]. У них слшно зауважується, що сторонам медіації необхідно здолати за сприяння медіатора насправді фундаментальну за глибиною необхідних трансформацій під час неї дистанцію - від власного емоційного рабства до особистої емоційної свободи. Головно саме через це медіація являє собою атрибутивно структуровану процедура, кожен етап якої і є поступовим вивільненням її сторін при сприянні медіатора від власних емоційних ілюзій та заміною їх осмисленим сприйняттям ними конфлікту (спору) та особистих потреб у ньому. Під час реалізації зазначеної цілі посередництва відбувається самоперевірка почуттів сторін медіації, спричинених конфліктом (спором), їх же розумом. Практична комунікативна філософія відводить цій цілі посередництва у медіації по суті вирішальну роль. Це зумовлено тим, що в разі неопанування сторонами медіації собою, своїм 425 емоційним станом, спричиненим конфліктом (спором), усі інші цілі посередництва, як і мета медіації в цілому, приречені на невдачу. Адже людина не тільки невільник своїх потреб, але й власних емоцій. Отже, перед посередництвом у медіації неодмінно постають аж три якісно відмінні, однак нерозривно пов'язані між собою інституційні цілі - функціональна, онтологічна та гносеологічна. Квінтесенція інституційної функціональної цілі посередництва у медіації полягає у всебічному сприянні медіатором її сторонам у досягненні ними їх взаємного визнання їх же екзистенційно відмінних між собою (тих, якими не можна поступитися) особистих потреб та інтересів у конфлікті (спорі) як правомірних. Онтологічну інституційну ціль посередництва у медіації найбільш стисло можна охарактеризувати як сприяння медіатором сторонам медіації у пошуку та виявленні ними спільних для останніх їх потреб та інтересів у конфлікті (спорі), ініціювання і всебічну підтримку медіатором на основі цього їх діалогу між собою. Гносеологічна інституційна мета посередництва у медіації полягає в необхідності модерування медіатором емоційного стану сторін медіації як своєрідного пускового механізму всієї процедури медіації. Квінтесенцією окресленої цілі є поступове вивільнення сторін медіації за допомогою медіатора від власних емоційних ілюзій щодо конфлікту (спору) та заміщення їх осмисленим сприйняттям кожною зі сторін медіації особистих потреб та інтересів у ній. 7.3.