Еволюція наукової думки про гармонізацію цивільного процесу та вибір напряму дослідження

Теоретичні та практичні засади гармонізації цивільного процесу є доволі новим та малодослідженим напрямом наукового пошуку в сучасній юриспруденції. Логіка проведення дослідження зумовлює необхідність, передусім, проведення аналізу історичних передумов виникнення та розвитку такого явища, з’ясування його територіальних і темпоральних меж.

Не можна сказати, що в науковій літературі обійшли увагою питання історичної традиції цивільного процесу в європейських країнах. Зокрема, варто відзначити працю Р. Ван Канегема (R. C. Van Caenegem) «History of European Civil Procedure» 1973 р. [501, рр. 71-189]. У цій роботі детально досліджено історію становлення цивільного процесу в європейських країнах - примітивні процедури V-ІХ ст., зародження та розвиток романо-канонічної процедури у XII-XV ст., англійської загальної системи цивільного процесу (English Common Law Procedure), рецепцію римського процесу в різних країнах Європи (у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Англії, Нижніх країнах, Угорщині, Богемії, Польщі, Шотландії та Швейцарії), процес давнього режиму (The Learned Procedure of the Ancien Regime) XVI-XVII ст. Німеччини, Франції, Іспанії та її Американських територій, Португалії та Бразилії, Нижніх країн та Південної Африки, !галії, Англії та її заморських територій, Шотландії, Швеції, Візантії та Східної Європи, а також еру сучасних кодексів XVIII-XX ст. (у Франції, Німеччині, Iталії, Швейцарії, Землях Австрійської Корони, Росії, Греції, Болгарії, Сербії, Румунії, Скандинавії, Шотландії, Кпаип й Португалії та їхніх Американських територіях, Англії, США).

Не менш важливим джерелом знань про традиції цивільного процесу в Європі є праця «European Traditions in Civil Procedure», підготовлена під керівництвом К. Ван Реє (C. Van Rhee) у 2005 р. [363, 344 р.] У цій роботі досліджуються основні етапи кодифікаційного періоду розвитку цивільного процесуального права, зокрема провідні тенденції розвитку цивільного процесуального права впродовж двох століть у ряді європейських країн (Німеччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Англії та Уельсі, Нідерландах і Бельгії).

Більшість науковців схиляються до його регіональної ознаки і визнають, що гармонізація цивільного процесу в повному обсязі здійснюється в Європейському Союзі на законодавчих засадах та у розвиток запропонованої наукової теорії про єдність цивільного процесу М. Сторма (M. Storme). Саме його теорія лягла в основу подальшої гармонізації цивільного процесу в ЄС, хоча проект М. Сторма дістав назву «Approximation of Judiciary Law in the European Union» [472; 225 p.]. У своїй роботі, яка здійснювалася на замовлення Комісії ЄС, авторський колектив виділив найбільш доцільні для подальшого зближення та гармонізації цивільного процесу напрями.

Серед науковців, що підтримують ідею регіональної європейської інтеграції, варто назвати П. Готтвальда (P. Gottwald) [372], К. Крамер (X. Kramer) [403-414], Е. Сільвестрі (E. Silvestri) [453-459], А. Стадлер (A. Stadler) [463-466], Є. Сторскрабб (E. Storskrubb) [476], З. Вернадакі (Z. Vernadaki) [509] та ін. У своїх роботах вони обстоюють позиції щодо гармонізації цивільного процесу в межах Європейського Союзу.

У загальносвітовому масштабі, на думку науковців, гармонізація цивільного процесу відбувається в результаті реформ національного законодавства, конкуренції між процесуальними системами, а також підготовки міжнародних проектів. Серед прихильників таких поглядів слід назвати К. Ван Реє (С. Van Rhee) [507], M. Таруффо (M. Taruffo) [380], Н. Ендрюса (N. Andrews) [298], Р. Штернера (R. Sturner) [478], Дж. Хаззарда-молодшого (G. Hazzard) [380], А. Цукермана (A. Zuckerman) [514].

Така дискусія має величезне значення для нашого дослідження, оскільки Україна не є державою - членом ЄС, але прагне до вступу; водночас наша держава є членом РЄ, що відповідно свідчить про підтримку загальноєвропейських цінностей, зокрема, і у сфері цивільного судочинства.

Найвідомішим і найуспішнішим проектом з гармонізації цивільного процесу в загальносвітовому масштабі стали підготовлені групою науковців з усього світу Принципи ALI-UNIDROIT [295]. За допомогою ґрунтовного аналізу спільних рис, які притаманні моделям цивільного процесу різних держав, вони виділили 31 принцип, за допомогою реалізації яких буде відбуватися поступове зближення й гармонізація цивільного процесу. Важливість цього проекту полягає в тому, що таким чином вони намагалися нівелювати не тільки відмінності цивільного процесу різних держав, але і різних правових систем, що істотно позначається на цивільному процесуальному законодавстві.

Г армонізація цивільного процесу в Європейському Союзі зумовила появу нового явища - European Civil Procedure або цивільного процесу ЄС, дослідження якого стало важливою частиною нашого дослідження. Задля досягнення поставлених нами цілей потрібно було, передусім, сформулювати його поняття та ознаки, визначитися з його передумовами та законодавчими засадами, ознаками та принципами, його внутрішньою інституційною побудовою. Це надало можливість сформулювати більш конкретні пропозиції про конкретні заходи гармонізації цивільного процесу ЄС та України.

Цивільний процес ЄС упродовж останніх двадцяти років є однією з найцікавіших та найдискусійніших питань у науці цивільного процесуального права. Серед перших робіт, присвячених дослідженню проблем європейського цивільного процесу, слід назвати такі. У 2004 р. М. Фреденталь (M. Freudental) опублікувала статтю, присвячену майбутньому європейського цивільного процесу, в якій визначила конкретні заходи щодо його подальшого розвитку [367].

У 2005 р. К. Ван Реє (C. H. Van Rhee) у своїй праці «European Traditions in Civil Procedure» визнав, що, поряд з національними процесуальними моделями цивільного процесу держав - членів ЄС, формується єдиний порядок вирішення транскордонних справ, що може дістати назву «European Civil Procedure» [363].

У подальшому дослідження європейського цивільного процесу були спрямовані більше на визначення його структури та джерел.

Як і А. Стадлер (A. Stadler) [463], він визначив European law on civil procedure як інститут європейського права, що регулює відповідні цивільні процесуальні відносини, які виникають у транскордонних справах.

К. Крамер (X. Kramer) визначає сутність цивільного процесу ЄС за допомогою внутрішньої побудови його джерел та принципів [409].

Є. Сторскрабб (E. Storskrubb) у своїй роботі зауважує, що чинне законодавство ЄС є результатом часткового компромісу між різними державами-членами, а судове співробітництво потребує якіснішого рівня, зокрема у сфері повідомлення про судове провадження [476, рр. 351-364].

Водночас, питання про сутність та принципи цивільного процесу ЄС залишилися поза увагою науковців.

Здійснюючи огляд літератури за обраною темою, не можна і вітчизняних науковців, які присвятили свої дослідження питанням гармонізації цивільного процесу. Питання гармонізації цивільного процесу активно обговорюються зарубіжними вченими в періодичній науковій літературі; останнім часом до цієї дискусії долучилися і вітчизняні науковці (В. В. Комаров, В. І. Бобрик, В. В. Бонтлаб).

Т. В. Комарова у своїй роботі, присвяченій визначенню юрисдикції Суду ЄС, уперше у вітчизняній науці зауважує про існування європейського цивільного процесу та характеризує його джерела [117, с. 254-256, 280-281]. Авторка відносить до них законодавство ЄС і практику Суду Європейського Союзу, численні рішення якого містять правові принципи європейського цивільного процесу і становлять його базу.

У кількох працях науковці тільки зауважують про наявність європейського цивільного процесу (З. М. Макаруха [148, с. 47-52], А. О. Філіп’єв [256, с. 1-23], Г. А. Цірат [272, с. 222-226]), не досліджуючи при цьому його сутності, ознак, інституційної побудови.

Однак, незважаючи на зростання уваги до питань гармонізації цивільного процесу, в українській правовій науці питання цивільного процесу ЄС, а також гармонізації цивільного процесу ЄС та України не дістали комплексного висвітлення.

Виходячи з активізації євроінтеграційних прагнень України та необхідності виконання визначених в Угоді про Асоціацію 2014 р. зобов’язань, істотно зростає важливість та актуальність дослідження загальних засад формування правової системи ЄС, зокрема основних положень цивільного процесу ЄС, або транскордонного цивільного процесу, який утворився як єдиний альтернативний порядок вирішення транскордонних спорів саме завдяки необхідності забезпечити спільний ринок ЄС.

Значення згаданих проблем для подальшої успішної інтеграції України в ЄС і недостатній рівень їх розробки у вітчизняній науці обумовили актуальність комплексного дослідження теми, пов’язаної з визначенням теоретичних та практичних засад гармонізації цивільного процесу ЄС та України.

1.2