ЗАСАДА НЕДОТОРКАННОСТІ ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ
Сутність цієї засади полягає в допустимості проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим судовим рішенням (ст.
13 КПК України). Це положення повністю узгоджується з ч. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, згідно з яким «Ніхто не може зазнавати незаконних посягань на недоторканність його житла», та ч. 1 ст. 30 Конституції України: «Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду».У кримінальному провадженні проникнення до житла чи іншого володіння особи може здійснюватися не лише під час
Кримінальний процес України:у питаннях і відповідях огляду (ст. 237 КПК України) чи обшуку (ст. 234 КПК України), а й у разі застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчого експерименту (ч. 5 ст. 240 КПК України) та такої негласної слідчої (розшукової) дії, як обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України).
Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді (ст. 233 КПК України). Так, під житлом слід розуміти будь-яке приміщення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежено за законом. У свою чергу, під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які перебувають у володінні особи.
Слідчий, дізнавач і прокурор мають право до постанов- лення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У вищевказаних випадках прокурор, слідчий або дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язані невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами (ст. 234 КПК України «Обшук»), перевіряючи, крім іншого, чи дійсно існували підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.
За порушення недоторканності житла чи іншого володіння особи передбачено кримінальну відповідальність за ст. 162 КК України («Порушення недоторканності житла»).
16.