Органи примусового виконання судових рішень
Органи примусового виконання судових рішень визначено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII, у ст.
1 якого зазначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.Безпосереднє примусове виконання рішень, в тому числі рішень господарських судів, покладено на державних виконавців, якими є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
З 2016 року в Україні запроваджено інститут приватних виконавців як суб’єктів незалежної професійної діяльності. Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит. Щодо виконання рішень приватними виконавцями законодавством встановлені окремі обмеження через новизну такого суб’єкта для правової системи України та необхідність у зв’язку з цим певної апробації. Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватні виконавці не можуть виконувати такі рішення господарських судів: - за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; - за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; - за якими стягувачами є держава, державні органи; - які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; - за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; - виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; - інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.3.