Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки
За логікою законодавства усі учасники виконавчого провадження можуть бути згруповані в чотири групи:
1. Органи примусового виконання рішень в особі державних та приватних виконавців.
Права та обов’язки виконавців визначено у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, які ставлять під сумнів об’єктивність та неупередженість виконавця; роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки. Під час здійснення виконавчого провадження виконавці мають доволі широкий спектр повноважень, серед яких: проводити перевірку виконання рішень боржниками та роботодавцями боржників; одержувати від органів державної влади та суб’єктів господарювання інформацію; в передбаченому законом порядку входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити огляди у приміщеннях та опечатувати їх, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно; здійснювати реєстрацію обтяжень майна у процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням та інші.2. Господарський суд. Окремі права виконавці можуть реалізовувати виключно на підставі судового рішення, постановленого з цього питання у виконавчому провадженні. Саме тому господарські суди мають розглядатися як самостійні учасники виконавчого провадження. Окрім того, окремі питання, які виникають у процесі примусового виконання рішень, законодавство відносить виключно до судової компетенції.
До компетенції господарського суду у виконавчому провадженні належать питання про видачу виконавчого документа на рішення господарського суду, видача дублікатів виконавчого документа (ст. 329 ГПК України), поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання (ст. 330 ГПК України), відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення (ст. 331 ГПК України), зупинення виконання судового рішення (ст. 332 ГПК України), поворот виконання рішення, постанови (ст. 333 ГПК України), заміна сторони виконавчого провадження (ст. 334 ГПК України), вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку (ст. 336 ГПК України). Окрім того, на господарські суди покладено судовий контроль за виконанням судових рішень. Господарські суди розглядають скарги сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ГПК України.3. Заінтересовані особи: сторони, представники сторін, прокурор. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.
За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто. Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки, пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа.
Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності. Права і обов’язки сторін та прокурора як учасника виконавчого провадження, а також інших учасників визначені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», основними з яких є: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ. Окремо визначено обов’язки боржника: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.4. Особи, які сприяють реалізації та дотриманню прав у виконавчому провадженні: експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, поняті, працівники поліції, представники органів опіки і піклування, інші органи та установи, залучені у порядку, встановленому законодавством.
4.