§ 2. Органи примусового виконання судових РІШЕНЬ

Органи примусового виконання судових рішень визначено За­коном України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове ви­конання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII, у ст.

Систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерст­вом юстиції України в установленому законодавством порядку.

Безпосереднє примусове виконання рішень, в тому числі рішень господарських судів, покладено на державних виконавців, якими є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний вико­навець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

З 2016 року в Україні запроваджено інститут приватних вико­навців як суб'єктів незалежної професійної діяльності. Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє держав­ною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відпові­дного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Щодо виконання рішень приватними виконавцями законодав­ством встановлені окремі обмеження через новизну такого суб'єк­та для правової системи України та необхідність у зв'язку з цим певної апробації. Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про ви­конавче провадження» приватні виконавці не можуть виконувати такі рішення господарських судів:

- за якими боржником є держава, державні органи, Національ­ний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких пере­вищує 25 відсотків та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

- за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

- за якими стягувачами є держава, державні органи;

- які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

- за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

- виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до пов­новажень інших органів, які не є органами примусового виконання;

- інших випадків, передбачених цим Законом та Законом Укра­їни «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання су­дових рішень і рішень інших органів».

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного ви­конавця приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.