<<
>>

6.3. Треті особи в адміністративному процесі

Важливу роль в адміністративному процесі відіграють такі його учасники, як треті особи. Відомо, що публічно-правовий спір, що розглядається адміністративним судом, може бути пов’язаний з такими правовідносинами, суб’єктами яких є особи, які не приймають участі в спорі.

Таким чином, рішення, прийняте судом у справі може вплинути на правове становище цих осіб. Участь у процесі таких осіб, які визнаються третіми особами, є одним з важливих засобів встановлення істини у справі, засобом реалізації права на захист третіх осіб та сторін, а також засобом забезпечення винесення судом законних та обґрунтованих судових рішень. Третіми особами визнаються учасники адміністративного процесу, які вступають у вже відкриту в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Треті особи мають юридичний інтерес в результатах розгляду судом справи. Позиція третіх осіб у справі обумовлена тим, що вони намагатимуться, щоб суд виніс таке судове рішення у справі, яке б відповідало їх інтересам, що залежать від існуючих між ними і сторонами правовідносин, або ж зміною їх на свою користь. В адміністративному процесі беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - це учасники адміністративного процесу, які вступають у вже відкриту в суді адміністративну справу, пред’явивши позов на предмет спору до сторін, з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Характерними рисами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги є те, що:

- вони заявляють самостійні вимоги на предмет спору;

- вони вступають у процес, який вже порушено;

- їх інтереси повністю або частково суперечать інтересам однієї або обох сторін;

- вони втручаються в спір між сторонами, що вже виник;

- вони вступають у справу, пред’явивши адміністративний позов до однієї або до обох сторін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору можуть вступити в адміністративну справу за своїм бажанням у будь-який час до закінчення судового розгляду. Для цього.вони пред’являють адміністративний позов до сторін. Законодавець прямо не визначив до однієї чи до обох сторін може бути пред’явлено позов третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Уявляється, що це питання може бути вирішене альтернативно, виходячи з обставин справи, тобто адміністративний позов треті особи, які заявляють самостійні вимоги, можуть пред’явити як до однієї, так і до обох сторін. Виходячи з того, що інтерес третьої особи із самостійними вимогами суперечить інтересам сторін, задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. Адміністративний позов пред’являється третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, у формі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам ст. 106 КАС України. Позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оплачується судовим збором (ст. 89 КАС України). У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Другим видом третіх осіб є треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Це учасники адміністративного процесу, які вступають у вже відкриту в суді адміністративну справу на стороні позивача або відповідача з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Одна й та ж сама особа може брати участь в адміністративному процесі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони. Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її до- процесуальний зв’язок з однією із сторін адміністративної справи в яку вона вступає. При розв’язанні питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен перевірити існування між цією особою та однією із сторін правових відносин і можливість впливу постанови суду у справі між сторонами на цю особу.

Треба зазначити, що ухвалена судом постанова у справі

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може наперед вирішити наслідки взаємовідносин між сторонами та цими третіми особами, тобто вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу за своєю ініціативою, можуть бути залучені до участі у справу за^ клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступаючи в адміністративний процес, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, не пред’являють адміністративного позову. Вони можуть вступити в процес у будь-який час до закінчення судового розгляду. Вступ третіх осіб, якісне заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Питання про вступ до справи третіх осіб обох видів відповідно до ч. З ст. 53 КАС України вирішується ухвалою суду. Законодавцем встановлено, що така ухвала окремо не може бути оскаржена, проте заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Треті особи віднесені законодавцем до осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, треті особи, незалежно від їх виду, наділені всіма правами та несуть обов’язки, передбачені ст. 49 КАС України. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, володіють в адміністративному процесі, крім вищезазначених прав та обов’язків, всіма правами та обов’язками позивача. Виходячи з цього, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (ст. 51 КАС України). Треті особи, які не заявляють са- мостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки, передбачені для всіх осіб, які беруть участь у справі.

<< | >>
Источник: Курс адміністративного процесуального права України. Загальна частина: підручник / С. В. Ківалов, І. О. Картузова, А. Ю. Осадчий. - Одеса : НУ «ОЮА»,2014.-342 с.. 2014

Еще по теме 6.3. Треті особи в адміністративному процесі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -