3.3. Правове становище суду в адміністративному процесі
Суд займає в адміністративному процесі особливе положення. Це обумовлено тим, що
розглядаючи та вирішуючи адміністративну справу суд здійснює правосуддя, яке є основним видом діяльності, через яку реалізується судова влада у державі, захищаються порушені права, свободи, інтереси учасників публічно-правових відносин.
Безпосередньо розгляд і вирішення справ здійснює не певний адміністративний суд, як орган судової влади, а суддя цього адміністративного суду або колегія суддів. Адже саме професійні судді є основними суб’єктами, які реалізують судову владу. Тому в ст. З КАС України законодавець розрізняє поняття «адміністративний суд» та «суд». Під адміністративним судом розуміється суд загальної юрисдикції, до компетенції якого КАС України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. А суд - це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду.Керівна роль суду, владний характер його діяльності, особливості правомочностей суду і його обов'язків як суб’єкта процесуальних правовідносин проявляються в наступному:
– суд керує ходом процесу, спрямовує дії осіб, що беруть участь в процесі, забезпечує виконання та здійснення ними правомочностей і обов’язків;
– суд приймає судові рішення, що мають владний характер, якими вирішується спір по суті та окремі питання протягом всієї судової діяльності;
суд може застосувати санкції до всіх осіб; які беруть участь у процесі;
– правомочності й обов’язки суду відповідають правомочностям і обов’язкам всіх суб’єктів процесуальних правовідносин;
– обов’язки суду, кореспондуючі правомочностям осіб, що беруть участь в процесі, відповідають одночасно повноваженням держави в цілому і є собою державно-правовими функціями суду;
– обсяг прав і обов’язків суду як суб’єкта всіх процесуальних відносин більше прав і обов'язків будь-якого іншого суб’єкта процесуальних відносин[32].
Судом, який розглядає і вирішує адміністративну справу виступає як суд першої інстанції так і суди, що здійснюють перегляд судового рішення в адміністративній справі. Нормами адміністративного процесуального права детально регламентовано діяльність суду з розгляду і вирішення адміністративної справи на всіх стадіях адміністративного процесу. Повноваження суду на конкретних стадіях адміністративного процесу докладно розкриваються у відповідних розділах, що присвячено окремим процесуальним стадіям.
В адміністративному процесі передбачено здійснення правосуддя як суддею одноособово, так і колегією суддів. Вважається, що розгляд професійним суддею одноособово є оптимальним для більшості адміністративних сппав. якщо вони не є складними та розглядаються у першій інстанції, оскільки кваліфікації одного судді цілком достатньо для правильного їх вирішення. Однак там, де справа складна чи є загроза впливів на суд, КАС України передбачає розгляд справи колегією професійних суддів. У судах вищих інстанцій справи розглядають лише у колегіальному складі, при цьому загалом дотримано правила - чим вища інстанція, тим більше суддів у складі колегії[33].
Отже, за загальним правилом усі адміністративні справи в суді першої інстанції розглядаються і вирішуються суддею одноособово (ч. 1 ст. 23 КАС України). Виключення з цього правила, тобто випадки колегіального розгляду і вирішення адміністративних справ
встановлено ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 24 КАС України. У суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів розглядаються і вирішуються адміністратнвні справи:
– підсудні окружному адміністративному суду, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади. Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії;
– підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду та окружному адміністративному суду з ініціативи суду, в разі особливої складності справи.
Особлива складність справи є суто оціночним поняттям. Тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи. враховуючи: предмет спору, кількісний склад учасників судовог розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правов підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та ін.;– підсудні Київському апеляційному адміністративному суд; як суду першої інстанції (це справи, які визначені ч. З ст. 172, ч. ' ст. 176 КАС України).
Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративно му суду України як суду першої інстанції (це справи, які визначені ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 171-1, ч. З ст. 172, ч. 11 ст. 176, ч. 1 ст. 180 КАС України), розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п’яти суддів.
Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів (ч. 4 ст. 24, ч. 1 ст. 196 КАС України).
Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі не менше трьох суддів (ч. 5 ст. 24, ч. 1 ст. 221 КАС України).
Питання про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України вирішується у Вищому адміністративному суді України колегією у складі п’яти суддів (ч. 7 ст. 24, ч. 1 ст. 240 КАС України).
Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально (ч. 8 ст. 24 КАС
України). При цьому конкретний склад суду при перегляді судових рішень Верховним Судом України залежить від підстав перегляду. Справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається Верховним Судом України на засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (абз. 1 ч. 1 ст. 241 КАС України). Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції (абз.
2 ч. 1 ст. 241 КАС України). Справа про перегляд судового рішення з підстав встановленого міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, внаслідок недотримання норм матеріального права розглядається на спільному засіданні всіх палат Верховного Суду України (ч. 2 ст. 241 КАС України). Прогалиною у чинній редакції КАС України є відсутність правил щодо складу суду при вирішенні Верховним Судом України справ про порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зважуючи на це, для визначення складу суду в даному випадку можна застосовувати за аналогією закону правила абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 241 КАС України, відповідно до яких справа розглядається на засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. При цьому засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.Склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції є незмінним. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя. Якщо нового суддю залучено під
час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.Суд є правомочним на вчинення процесуальних дій з розгляду та вирішення адміністративної справи за наступних обставин:
- якщо в розгляді і вирішенні справи беруть участь судді, призначені в установленому законом порядку;
- якщо у суддів немає особистої, прямої або непрямої зацікавленості в результаті справи, а також відсутні інші обставини, що викликають сумнів у їх об’єктивності і неупередженості.
Відповідно до положень КАС України, якими визначаються випадки розгляду і вирішення адміністративної справи суддею адміністративного суду одноособового або колегією суддів, конкретний склад суду для розгляду і вирішення кожної адміністративної справи визначається автоматизованою системою документообігу суду (ст. 15-1 КАС України). Автоматизована система документообігу суду забезпечує об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів (позовних заяв, скарг, інших процесуальних документів) за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за забезпечення дотримання у судах порядку розподілу судових справ між суддями. Якщо справу
розглянуто і вирішено складом суду, що визначений з порушенням встановленого порядку, такий суд є неповноважним. Таке суттєве порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень судами вищестоящих інстанцій (п.
4 ст. 202, ч. 2 ст. 227 КАС України).Складовим права на справедливий суд, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виступає право на розгляд справи безстороннім судом. За наявності обставин, які викликають сумнів у безсторонності (неупередженості) судді, він не може брати участі в розгляді адміністративної справи. Відповідно до ст. 27 КАС України такі обставини мають місце, якщо:
- суддя брав участь у розгляді цієї справи або пов’язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
- суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
- суддя є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
- порушений порядок визначення судді для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду;
- суддя вже брав участь в розгляді цієї адміністративної справи (ст. 28 КАС України);
- до складу суду входять особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.
За наявності зазначених обставин суддя зобов’язаний заявити самовідвід, а особи, які беруть участь у справі, мають право заявити відвід судді або всьому складу суду. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Після початку судового розгляду адміністративної справи по суті особи, які беруть участь у справі, вже не ма-
ють права заявити відвід. Натомість суддя може заявити самовідвід і після цього, але лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду. Якщо ж за наявності обставин, які викликають сумнів у безсторонності (неупередженості) судді, суд все-таки розгляне справу, таке суттєве порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень судами вищестоящих інстанцій (п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 227 КАС України).