П е р е д м о в а

Конституційні положення про те, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність та утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, вимагають принци­пово нового підходу до визначення ролі і місця адміністративного процесу в правовій системі держави.

Ми зіткнулися з гігантською соціальною машиною публічної служби, призначеною для створення умов безпеки і благополуччя людини, недостатньо дослідженою раніше. Природа розвитку су­спільства дала реальну дійсність відповідного правового упорядку­вання, в якому юридичні норми набувають значення правил, одна­ково обов’язкових і для державних службовців чи суддів, і для фі­зичних чи юридичних осіб, утворюючи тим самим нову галузь юрисдикційного спрямування — Адміністративне процесуальне право України.

Адміністративне процесуальне право України не копіює тради­ційні галузі правосуддя, має власні відмінності та особливості. Од­нією з таких особливостей є те, що в системі адміністративного процесуального права має залишитися інститут «Адміністративно­го розгляду і вирішення справ». Тобто розгляд справ, заяв, скарг і прийняття рішень у них можуть бути здійснені не тільки в судово­му, а й в адміністративному (інстанційному) порядку. Адже не ви­падково законодавець прийняв Кодекс адміністративного судо­чинства України (2005 р.), а не Адміністративно-процесуальний кодекс, тим самим визнаючи (не виключаючи) наявності інших проваджень у структурі адміністративного процесу, крім адміністра­тивно-судочинних. У цьому зв’язку адміністративний процес вигід­но відрізняється від кримінального, цивільного та господарського тим, що визнання, реалізація, захист та поновлення прав та інтере­сів фізичних чи юридичних осіб можуть бути забезпечені не тільки шляхом відправлення правосуддя, а й в інстанційному порядку швидше, дешевше, професійно і не менш якісно.

У запропонованому посібнику автор зробив спробу обґрунтува­ти поняття, предмет, метод, принципи адміністративного процесу-

ПЕРЕДМОВА

ального права, його систему як галузі права й як навчальної дис­ципліни, виходячи з тих позицій, що розгляд і вирішення конкрет­них адміністративних справ здійснюється в певній послідовності шляхом вчинення процесуальних дій за відповідно визначеними процедурою і правилами, врегульованими процесуальними норма­ми публічного характеру, які складають адміністративні проваджен­ня та адміністративний процес у цілому. Водночас автор не визнає, що змістом адміністративного процесу є будь-яка виконавчо-розпо­рядча діяльність. Адміністративний процес пов’язаний з управлінсь­кою діяльністю, але лише в тій її часині, що стосується забезпечен­ня і захисту прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб, розгляду і вирішення конкретних індивідуальних адміністративних справ, а не заради широкого публічного інтересу, адміністративного розсуду (дискреційної влади) невизначеного кола осіб, заради су­спільного блага тощо, які притаманні адміністративному праву.

Виходячи з цих посилань, на думку автора, норми, які регулю­ють адміністративні провадження у сфері управління, за звернен­ням громадян, про застосування заходів адміністративного приму­су, про притягнення до адміністративної відповідальності та про­вадження у сфері адміністративного судочинства, складають певну систему проваджень (правових інститутів) і в своїй сукупності утворюють окрему галузь права в правовій системі за принципами і умовами її галузевого поділу.

При підготовці посібника широко використовувалися досліджен­ня вітчизняних і зарубіжних вчених В. Б. Авер’янова, С. С. Алексє- єва, А. I. Берлача, Ю. П. Битяка, I. Л. Бородина, А. С. Васильєва,

I. П. Голосніченка, Е. В. Додіна, А. П. Клюшниченка, I. Б. Коліушка,

A. М. Колодія, В. К. Колпакова, Р. А. Калюжного, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, Р. О. Куйбіди, О. П. Орлюк, О. М. Пасенюка, Н. Г. Саліщевої, В. Д. Сорокіна, Ю. М. Старілова, В. С. Стефанюка,

B. П. Тимощука, О. I. Харитонової, В. К. Шкарупи та ін., роботи яких створили базу для нового погляду на правову природу ад­міністративного процесу, узагальнення і систематизацію процесуаль­них інститутів, визначення змістовних характеристик адміністратив­ного процесуального права та його системи, допомогли зберегти пра­вову ідею законодавця, яка завжди пов’язана з чималими труднощами.

Автор висловлює вдячність колективу кафедри конституційно­го, адміністративного та фінансового права Університету «Украї­на» та усім колегам, які своїми порадами, відгуками та зауважен­нями сприяли підготовці цієї книжки, а також видавництву «Юрін- ком [нтер» в її виданні.