Висновки до розділу 1
1. З’ясовано, що адміністративне право відіграє провідну роль у реформуванні місцевих судів в Україні, адже воно є вагомим чинником, який на рівні законів і підзаконних нормативно-правових актів уточнює та розширює конституційні норми для потреб безпосередньої правової реалізації стосовно забезпечення судової влади, а також виробляє на основі норм адміністративного права спеціальний адміністративний інструментарій у вигляді форм і методів адміністративної діяльності публічної адміністрації та адміністративних процедур, зокрема щодо підбору і призначення суддів, призначення їх на адміністративні посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, надання суддям усіх необхідних ресурсів та створення умов для здійснення гуманного та справедливого судочинства на основі принципу верховенства права, створення належних умов для учасників судового процесу та інших осіб, які перебувають в адміністративних приміщеннях судів.
2. Доведено, що реформування місцевих судів в Україні має здійснюватися в таких напрямках: посилення юридичної відповідальності за незаконне втручання у діяльність суддів, призначення суддів в яких закінчився п’ятирічний строк повноважень, покращення матеріального забезпечення судів та суддів, удосконалення адміністративних процедур призначення, переведення, звільнення та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
3. Виявлено, що удосконалення норм адміністративного права щодо забезпечення реформування судової гілки влади є провідним чинником у забезпеченні прав та свобод громадян, а також становленні української державності, адже по-справжньому незалежна та демократична держава на високому рівні повинна забезпечувати незалежність, справедливість та неупередженість кожної судової справи.
4. Доведено, що на сучасному етапі становлення нашої держави є суттєва потреба у реформуванні судової системи України та вдосконаленні окремих її інститутів.
З часів становлення української демократичної, незалежної держави одним із важливих аспектів є створення ефективної, непідкупної та справедливої судової влади, яка повинна діяти на благо громадян України шляхом забезпечення прав та свобод кожному, хто цього потребує. Для цього уточнено та розширено норми адміністративного права, які мають своїм завданням на рівні законів і підзаконних нормативно - правових актів діяти для потреб безпосередньої правореалізації. Іншими словами вироблено конкретний адміністративний інструментарій у вигляді форм і методів адміністративної діяльності публічної адміністрації та адміністративних процедур.5. Виявлено, що адміністративне право як регулятор суспільних відносин у сфері державного управління допомагає розкрити базові витоки реформування місцевих судів в Україні, що в першу чергу полягають у зміні нормативних актів, які порушують принцип незалежності судової влади, не відповідають установленим міжнародним нормам та унеможливлюють громадян України справедливо захищати передбачені законом права та обов’язки, захищені державою. Тому основним поштовхом для місцевих судів в Україні має бути: вирішення питання призначення суддів, в яких закінчився п’ятирічний строк повноважень, підвищення матеріального забезпечення суддів, посилення юридичної відповідальності за незаконне втручання у діяльність судової гілки влади і т. ін..
6. Виявлено, що концептуальні засади реформування місцевих судів в Україні - це комплекс принципів, методів, цілей та завдань, визначених на рівні ООН, ЄС, Венеціанської комісії, Президента та Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя і Радою суддів України, яка включає в себе загальну систему поглядів на порядок реформування місцевих судів в Україні з метою забезпечення її незалежності і ефективності в питаннях відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб на основі принципу верховенства права.
7. З’ясована сутність адміністративних концепцій місцевих судів в Україні, які мають слугувати народові України для забезпечення конституційних прав та свобод на засадах ефективності, незалежності та справедливості кожного судового органу, який був би доступним для кожного громадянина нашої держави, який цього потребує.
При цьому Вища рада правосуддя має бути «наглядовим» органом державної влади, який повинен слідкувати за дотриманням основоположних європейських та міжнародних засад правосуддя, справедливістю правосуддя, некорумпованості суддів і ефективністю судової системи загалом. В інакшому випадку Вища рада правосуддя повинна приймати всі необхідні міри для припинення правопорушень суддями та усувати подальші негативні порушення законодавства, що в подальшому призводять до порушення прав та свобод громадян.8. Виявлено, що основними адміністративними аспектами концепцій реформування місцевих судів в Україні є закріплення засад незалежності та деполітизації, що полягає у забороні втручання будь-яким суб’єктам в діяльність судової гілки влади; оновлення суддівського корпусу, яке полягає у системній реорганізації судової влади, відбору та призначенні на посади кваліфікованих і некорумпованих суддів; підвищення відповідальності суддів - звільнення суддів за вчинення значного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, які є несумісними зі статусом судді.
9. З’ясовано, що позбавлення суддів повного імунітету обмежується: функцією відправлення правосуддя; дотриманням законів природнього права у реформуванні судової влади для формування правильної правосвідомості громадян; створенням запобіжників корупції, коли суддя не в змозі пояснити походження майна є підставою для звільнення судді.
10. Розкрито основні концепції реформування місцевих судів в Україні, згідно із висновками Венеціанської комісії, які полягають в необхідності внесення змін до окремих статей Конституції України, що стосуються регулювання правових відносин у сфері судової влади; реформуванні законодавства у сфері здійснення правосуддя (Закон України «Про судоустрій і статус суддів»); виявленні та усуненні недоліків у чинному законодавстві щодо регулювання правовідносин у сфері судоустрою України; приведення судової системи у відповідність до європейських стандартів.
11. Виявлено, що концептуальною засадою є реформування судової системи відповідно до європейських стандартів, згідно з якими фінансування суду і суддів має забезпечуватися на належному рівні для здійснення ефективного та швидкого правосуддя, а також для утримання суддів від зазіхань на хабарі та прийняття неправосудних рішень. Необхідність реформування судової влади аргументувалося й тим, що кожному громадянину нашої країни потрібно забезпечити доступ до справедливого та неупередженого правосуддя шляхом усунення таких негативних чинників як корупція та інших правопорушень, пов’язаних із зловживанням судовою владою.
12. З’ясовано, що принципи адміністративно-правового забезпечення реформування місцевих судів в Україні - це основоположні ідеї, вимоги засадничого характеру, що становлять основу для реформи судової системи і визначають принцип адаптації чинного законодавства, регулюють правові відносини у сфері судочинства і встановлюють виключну відповідність до стандартів ЄС (Acquis communautaire (acquis)), а також зміст та механізм адміністративного інструментарію за допомогою якого вона здійснюється.
13. Виявлені та описані спеціальні принципи адміністративно- правового забезпечення реформування місцевих судів в Україні: принцип адаптації чинного законодавства, принцип забезпечення суду висококваліфікованими суддями під контролем Вищої ради правосуддя, принцип належного матеріально-технічного забезпечення, принцип забезпечення якісного обслуговування для відвідувачів, принцип безпеки суддів та судових приміщень, принцип своєчасного підвищення кваліфікації працівників апарату судів, принцип належного матеріального забезпечення суддів і працівників апарату суду, принцип ефективної відповідальності за корупційні правопорушення.
14. Розкрито принцип забезпечення суду висококваліфікованими суддями під контролем Вищої ради правосуддя. Він означає, що судді мають обиратися на конкурсній основі, щоб забезпечити суди найкращими, високопрофесійними та некорумпованими суддями відповідно до чіткої прозорої адміністративної процедури, згідно з якою тільки ті, хто відповідає визначеним умовам, може зайняти посаду судді.
В умовах сьогодення цей принцип порушується, адже перераховані умови старого Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо легалізації суддів практично уже не здійснюються, а нове законодавство ще не вступило в законну силу. Неукомплектованість суддями складає 30-70%, що негативно впливає на різні аспекти здійснення судочинства, особливо за строками.15. Описано принцип безпеки суддів та судових приміщень. Судові установи мають бути оснащені належними рівнями безпеки, адже суд є громадським місцем, яке щодня відвідують безліч осіб для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Судді, здійснюючи правосуддя, перебувають у підвищеному рівні небезпеки, тому що, виражаючи волю держави та приймаючи законні рішення не завжди можуть задовольнити інтереси осіб, які в свою чергу можуть посягати на життя та здоров’я судді та його родини.
16. Висвітлено принцип належного матеріально-технічного забезпечення, що полягає у створенні належних умов для здійснення судочинства. Тобто суди мають бути забезпечені приміщеннями, які повинні бути укомплектовані необхідною технікою та підключені до відповідних реєстрів, а також публічна адміністрація повинна належним чином, забезпечити збір, зберігання обробку інформації й використання технічних засобів. Крім того, фінансове забезпечення судової системи полягає у фінансуванні судів першої та апеляційної інстанцій, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Верховного суду, а також Державної судової адміністрації. Цей принцип є основоположним у сфері забезпечення органів судової влади, його встановлено не лише чинним законодавством України, а й міжнародними договорами, ратифікованими Україною.