ТЕМА №2. ТЕОРІЯ КОНСТИТУЦІЇ ТА СУЧАСНІ КОНСТИТУЦІЙНІ МОДЕЛІ
1. Поняття, ознаки та сутність зарубіжних конституцій. Функції конституцій та їх характеристика.
2. Класифікація конституцій зарубіжних країн: мета та критерії класифікації.
3.
Об’єкт конституційного регулювання. Дія конституцій.4. Форма і структура конституцій.
5. Способи прийняття та розробки конституцій в зарубіжних країнах. Установчі збори (Конституції Італії, Індії). Октройовані конституції. Порядок внесення змін і доповнень до конституцій у зарубіжних країнах.
Термін «конституція» походить від латинського сонзінйо - устрій. У найбільш загальному значенні конституція - це основний закон держави, який закріплює її суспільний і державний устрій, основні права, свободи та обов’язки людини й громадянина; систему і принципи організації та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, виборчу систему тощо.
В конституційному праві зарубіжних країн конституцію доцільно розглядати в матеріальному та формальному значеннях.
В матеріальному значенні конституція - це сукупність писаних і неписаних юридичних норм, в яких закріплюються права й свободи людини, визначаються основи суспільного ладу, форму держави та статус органів державної влади, а також державні символи та відзнаки.
Найчастіше термін «конституція» вживається у формальному значенні - як закон чи сукупність законів, які мають найвищу юридичну силу порівняно з іншими законами. У такому вигляді конституція є, законом законів, або основним законом. Матеріальне та формальне розуміння конституції знаходяться у певному взаємозв’язку, оскільки усі держави мають конституцію в матеріальному сенсі, але не в усіх є конституція у формальному сенсі.
Соціальне призначення та роль конституції вимагає виявлення функції сучасних конституцій, якими є основні напрями впливу конституції на суспільні відносини. В сучасній юридичній науці існують різноманітні підходи до класифікації функцій конституцій, адже вони поширюються на майже всі сфери суспільного життя, а тому диференціюються за різними ознаками.
Так, за місцем і роллю конституції в суспільному житті розрізняють дві основні групи: соціальні функції та юридичні (правові); в свою чергу соціальні функції поділяють за сферами суспільного життя на: політичну, ідеологічну, економічну, соціальну, культурну тощо. Юридичні (правові) функції поділяються на: установчу, правотворчу, системотворчу, інтегративну, охоронну тощо. Можна також виділяти й інші функції конституції.В процесі класифікації конституцій слід особливу увагу приділити визначенню основних критеріїв класифікації та характеристиці їх видів. Серед основних критеріїв класифікації пропонується виділяти наступні: 1) за формою (писані, неписані); 2) за способом внесення змін і доповнень (жорсткі, гнучкі, змішані); 3) за часом прийняття та тривалістю дії (старі, нові, новітні); 4) за терміном дії (постійні, тимчасові); 5) залежно від форми державного устрою (унітарні, федеративні); 6) за типом державного режиму держави (демократичні, авторитарні і тоталітарні); 7) за способом прийняття (народні та октройовані). Цей перелік не є вичерпним в сучасній науці конституційного права можуть застосовуватись й інші критерії класифікації.
Об'єкт конституційного регулювання є одним з найважливіших елементів змісту конституцій. Спочатку конституції регулювали два-три блоки суспільних відносин: 1) права і свободи людини і громадянина; 2) організація публічної влади; 3) політико-територіальний устрій.
В подальшому коло об'єктів конституційного регулювання постійно розширюється. Основною причиною цього є зміни в економічному, соціальному та політичному житті.
Що стосується форми конституції, як вже зазначалось вона може бути писаною та неписаною. Писаними є конституції, що мають форму єдиного акту або системи з кількох актів. Як єдиний акт конституція є певним чином кодифікованим збірником норм, що має чітку структуру, приймається у встановленому законом порядку (який є більш складним порівняно зі звичайною законодавчою процедурою) і має найвищу юридичну силу. Абсолютна більшість держав світу мають писані конституції у формі єдиного акту.
Неписані конституції мають той само обсяг предметів правового регулювання, що й писані, але їх норми містяться в багатьох різних джерелах: нормативно-правових актах, судових прецедентах, конституційних звичаях тощо. Неписаними є конституції Великої Британії та Нової Зеландії.Структура конституцій в світовій практиці мало чим відрізняється і у загальному вигляді включає: преамбулу, основну частину, заключні, перехідні та додаткові положення, а іноді і додатки (Конституція Індії 1950 р. має близько десяти додатків, які за сутністю конкретизують відповідні статті основної частини Конституції.
В практиці державного будівництва виділяють кілька способів прийняття конституцій: 1) октроювання - 1. Конституція, вироблена без участі
парламенту або установчих зборів та «дарована» народові монархом (Франція 1814 р., Бельгія 1831, Канада 1967, Йорданія 1956, Кувейт 1963, Конституцію Пакистану 1962 дарував президент) 2. Конституція, що її надала колонії метрополія; 2) договірні - про зміст договору домовляється суб'єкт конституційного процесу (“Біль про права” 1689 р. в Англії; Конституція П.Орлика 1710 р.); 3) референдумні (РФ, Казахстан, Франція, Білорусь);
парламентські (Україна, Австрія, Фінляндія, Японія); конституантою - Установчі збори (США 1787, Франція - 1791, чинна Конституція Норвегії, Італії 1947, Індії 1950).
В переважній більшості конституцій передбачений специфічний порядок внесення змін і доповнень. В США - текст поправки мають прийняти 2/3 голосів обох палат або спеціального конвенту, а потім ратифікувати % штатів. На цей час діє лише 27 поправок. У Франції К 1958 передбачає дві процедури внесення поправок: 1) зміни ініціює президент чи парламент. Їх мають схвалити обидві палати і затверджує референдум; 2) ініціює президент на спільному засіданні обох палат парламенту (конгрес) - приймається 3/5 голосів. В Україні - 2/3 голосів депутатів, а до І, ІІІ, ХІІІ розділів + референдум. Такі конституції називають жорсткими. В деяких країнах внесення змін та доповнень до конституцій відбуваються за звичайною законодавчою процедурою (Великобританія, Нова Зеландія).
Дайте визначення таких понять
Конституція, основний закон, формальна конституція, матеріальна конституція, фактична конституція, юридична конституція, фіктивна конституція, ліберальна конституційна модель, етатистська конституційна модель, жорстка конституція, гнучка конституція, октройована конституція, народна конституція, установчі збори, договірні конституції, референдумні конституції, постійні конституції, тимчасові конституції, писана конституція, неписана конституція, структура конституції, преамбула, ревізія конституцій.
Тематика рефератів
Ж Особливості внесення змін до конституцій США, Франції, Німеччини та України: порівняльно-правовий аналіз.
Ж Проблеми та перспективи розширення об'єкту конституційно-правового регулювання в контексті розвитку та якісно оновленого розуміння прав і свобод людини і громадянина в світі.
Ж Реалізація конституційних норм та механізми захисту конституційного ладу в зарубіжних країнах та Україні.
Тестові завдання
1. Закон чи група законів, які мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших законів, це:
а) матеріальна конституція.
б) юридична конституція.
в) фіктивна конституція.
г) фактична конституція.
д) формальна конституція.
2. Які конституції існують з точки зору юридичної форми :
а) жорсткі.
б) монархічні.
в) реальні.
г) писані.
д) унітарні.
3. В яких країнах існують декілька нормативно-правових актів, які прийнятті у різний час та мають вищу юридичну силу :
а) США.
б) Російська Федерація.
в) Швеція.
г) Франція.
д) Венесуела.
4. Розходження між юридичною і фактичною конституцією це :
а) фіктивна конституція.
б) матеріальна конституція.
в) формальна конституція.
г) юридична конституція.
д) фактична конституція.
5. Які конституції частково є писаними і включають парламентські закони та судові рішення, які є обов'язковими прецедентами, а частково складаються зі звичаїв та доктринальних тлумачень:
а) писані.
б) змішані.
в) гнучкі.
г) неписані.
д) федеративні.
6. Конституції, які не мають ніякої системи викладення матеріалу, і в яких важко виявити логіку в побудові, - це :
а) неписані кодифіковані конституції.
б) писані некодифіковані конституції.
в) змішані конституції.
г) писані кодифіковані конституції.
д) неписані некодифіковані конституції.
7. Преамбула в конституції - це :
а) найбільш значима частина в політичному та ідеологічному аспекті.
б) частина, яка не має ніякого значення.
в) частина, яка має програмний характер.
г) найбільш значима частина в соціальному аспекті.
д) частина, яка відсутня в більшості конституцій.
8. Визнання та юридичне оформлення найважливіших соціально-економічних і політичних інститутів - це:
а) юридична функція конституції.
б) установча функція конституції.
в) соціальна функція конституції.
г) органічна функція конституції.
д) стабілізуюча функція конституції.
9. Національна конституція призвана відігравати важливу зовнішньополітичну роль, що визначає основні межі національних державних інтересів - це:
а) геополітична функція конституції.
б) програмна функція конституції.
в) функція загальносоціального регулювання та забезпечення балансу соціальних інтересів.
г) політична функція конституції.
д) правозахисна функція конституції.
10. Конституція - це :
а) система правових норм, які мають вищу юридичну силу та регулюють основи відносин між людиною і суспільством, з одного боку, та державою - з іншого, а також основи організації самої держави.
б) доктринальні положення.
в) система правових норм, які не мають вищу юридичну силу.
г) система конституційних звичаїв, які не мають вищу юридичну силу.
д) судові прецеденти, що регулюють основи відносин між людиною і суспільством, з одного боку, та державою - з іншого, а також основи організації самої держави.
11. Норми конституції виконують роль обмежувача необгрунтованого втручання держави у приватне життя особистості, у питання організації та функціонування суспільних формувань,політичних партій, релігійних організацій - це :
а) ідеологічна функція конституції.
б) охоронна функція конституції.
в) функція забезпечення рівних економічних умов господарювання і соціального партнерства.
г) виховна функція конституції.
д) обмежувальна функція конституції.
12. Правила політичної практики, які вважаються обов'язковими та неухильно дотримуються усіма, до кого вони безпосередньо звернені - це :
а) доктринальні джерела.
б) конституційна угода.
в) статутне право.
г) міжнародні договори.
д) загальне право.
13. Які конституції проголошують не дійсні в реальності ідеали:
а) номінальні.
б) семантичні.
в) народні.
г) даровані.
д) нормативні.
14. Для яких країн характерна фіктивна конституція :
а) тоталітарних.
в) демократичних.
в) правових.
г) соціальних.
д) світських.
15. З якого моменту конституція починає діяти :
а) з моменту, який вказується в преамбулі.
б) з моменту її прийняття.
в) з моменту її опублікування.
г) з моменту, який вказується в її заключних положеннях.
д) з моменту її підписання главою держави.
Вирішити задачі
Ж Ірак 2003 рік. Окупаційна влада та її прибічники пропонують населенню на референдумі затвердити проект нової Конституції Іраку замість чинної прийнятої 16 червня 1970 року. Пропонується виключити з Конституції провідну керівну роль партії Баас, проголосити демократичну парламентську республіку, правову державу, свободу віросповідання та рівність релігій. У відповідь одні висловлюють думку, що Конституція є необхідною, але оскільки Ірак є частиною ісламського світу, то, як і в багатьох арабських країнах (Ірані, Сирії, Єгипті)/, необхідно встановити в Конституції іслам в якості державної релігії, а в якості державної релігії, а в якості основи правопорядку - ісламське право (шаріат). Інші виступали взагалі проти прийняття Конституції, адже шаріат не передбачає існування будь-яких законів, окрім Корану і суни.
Проаналізуйте ситуацію. Визначте які функції повинна виконувати Конституція? В чому полягає її правова, ідеологічна і соціальна функції? Чи потрібна Конституція Іраку?
Проаналізуйте сучасний стан Конституції Іраку та визначте хто ж був правий з прибічників чи противників прийняття нової Конституції Іраку. Відповідь обґрунтуйте.
Ж Португальська конституція 1976 р., зокрема містить наступне положення: «Соціально-економічна організація ґрунтується на наступних принципах:... усуспільнення засобів виробництва і земель, а також природних ресурсів у відповідності до суспільних інтересів... демократичне планування економіки... захист кооперативної та суспільної власності на засоби виробництва... демократичне планування економіки... захист кооперативної та суспільної власності на засоби виробництва... демократична участь трудящих ».
«Забезпечується ефективна участь трудящих в управлінні підприємствами державного сектору». «Держава... в першу чергу зобов'язана... сприяти зростанню економічного і соціального добробуту... особливо найменш забезпечених класів ». Чи є така конституція конституцією соціалістичного типу? Відповідь обґрунтуйте.
Контрольні питання та завдання
1. Визначте поняття терміну «конституція» та охарактеризуйте терміни «конституція» та «основний закон»?
2. Що таке конституція з юридичної та соціально-політичної точок зору?
3. Порівняйте за сутністю, змістом, формою та порядком внесення змін конституції США, Великобританії, України. Порівняльно-правовий аналіз оформіть у вигляді таблиці.
4. Які основні критерії покладені в основу класифікації конституцій? До яких класифікаційних виді можна віднести Конституцію України?
5. Встановіть основні способи ревізії конституції. Охарактеризуйте основні з них?