ТЕМА №3. ДЕРЖАВА ЯК КАТЕГОРІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. СУЧАСНІ ФОРМИ ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1. Держава як категорія конституційного права: поняття, ознаки, класифікація.

2. Державна влада. Єдність та розподіл влади. Механізм стримувань та противаг.

3. Поняття, ознаки та структурні елементи форми держави.

4. Форма державного правління: поняття, види, особливості (приклади).

5. Форма державного (політико-територіального) устрою сучасних держав: поняття, ознаки (унітарна держава, автономії в зарубіжних країнах; федерації в зарубіжних країнах; конфедерації в зарубіжних країнах; регіоналістська держава; інші форми державного (політико-територіального) устрою).

6. Державний режим: поняття, види.

Держава в конституційному праві розуміється як суверенна політико- територіальна організація суспільства, що має владу здійснювану державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів із застосуванням, у разі потреби, легального примусу.

Термін «форма держави» має доктринальне походження і пов’язаний із вченням про державу. В сучасній теорії конституційного права більшості країн світу під формою держави розуміється комплексний інститут, що представляє внутрішньо узгоджену систему норм, що регулюють структуру та взаємовідносини основних органів держави (глави держави, парламенту, уряду), політико-територіальний устрій, основні методи діяльності державного апарату і форми його зворотного зв’язку із населенням. Основними елементами, що складаються структуру форми держави є: 1) форма державного правління; 2) форма державного (політико-територіального) устрою; 3) державний режим.

В конституційному праві для класифікації форм держави використовується підхід з позиції теорії поділу влади і поділяється на: 1) полікратичну, 2) монократичну, та 3) сегментарну форми державного правління. При підготовці до семінарського заняття необхідно охарактеризувати кожну з них і визначити специфічні ознаки.

Форма державного правління» - це відображений в основному законі спосіб організації державної влади, який характеризує структуру та компетенційні взаємовідносини вищих органів державної влади (насамперед глави держави, парламенту та уряду), їх роль в управлінні державою. В сучасній світовій практиці державотворення прийнято розрізняти дві основні форми державного правління: 1) монархію та 2) республіку.

Під формою державного (політико-територіального) устрою держави слід розуміти внутрішню організацію державної влади, що пов’язана із побудовою держави, її поділом на складові частини (адміністративно-територіальні одиниці, автономні політичні утворення, суверенні держави) і побудована на принципі взаємовідносин між собою центральних та регіональних (місцевих) органів публічної влади.

Традиційно розрізняють дві основні форми державного (політико - територіального) устрою сучасних держав в світовій практиці - унітарну та федеративну. Під унітарною державою розуміють єдину державу складові частини якої, всі або переважна більшість вищих територіальних одиниць якої не мають державоподібного статусу і не мають жодної політичної самостійності. Хоча в деяких державах до їх складу можуть входити окремі автономні утворення. Унітарні держави поділяються на: 1) прості (де існує виключно адміністративно-територіальний поділ, автономних творень немає, наприклад, Польща, Єгипет) та 2) складні (де до складу держави можуть входити заморські території, колонії чи інші автономні утворення, що мають особливий статус, наприклад, Великобританія, Франція, Україна). Також вчені розрізняють за ступенем централізації унітарні держави: 1) централізовані; 2) децентралізовані; 3) відносно децентралізовані.

Федерація (від лат. І'оесіегаїіо - об’єднання) - держава, всі вищі територіальні одиниці якої мають державоподібний статус. Тобто, вони є або державами-членами або державними утвореннями, які можуть мати різні назви (штати, землі, провінції, кантони, емірати тощо), які зазвичай, називають суб’єктами федерації.

Останнім часом вчені виділяють ще одну форму політико- територіального устрою, яка отримала назву «регіоналістська» держава. Під регіоналістською розуміється держава уся територія якої, а не окремі частини, складається з автономних утворень.

Поряд з унітарними, федеративними та регіоналістськими державами структура та органи яких регулюються конституційним правом, на сьогоднішній день розрізняють також такі форми політико-територіального устрою, які створені на підставі міжнародних угод і регулюються в основному нормами міжнародного права, але з елементами конституційно -правового регулювання (деякі вчені їх називають квазіфедеративними формами). До них можна віднести: 1) конфедерацію; 2) співдружність; 3) союз; 4) асоційовані держави; 5) унії; 6) ліги; 76) кондомініуми тощо.

Під державним режимом слід розуміти систему методів і засобів здійснення державної влади в країні, а під політичним режимом - систему методів і засобів здійснення політичної влади в країні.

Визначальними щодо державного режиму є поділ влади і реальний порядок взаємодії вищих органів законодавчої і виконавчої влади. За цими двома ознаками виокремлюються такі типи державних режимів: абсолютизм, обмежений дуалізм, дуалізм, президенціалізм, парламентаризм, міністеріалізм, партократизм.

Також традиційно державні режими поділяють на два види: демократичні (ліберально-демократичні, соціальної демократії) та авторитарні (тоталітарні, расистські тощо), тому основним критерієм класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення державної влади.

Дайте визначення таких понять

Форма держави, форма правління, монархія, абсолютна монархія, конституційна монархія, дуалістична монархія, парламентарна монархія, виборча монархія, теократична монархія, республіка, президентська республіка, суперпрезидентська республіка, монократична республіка, парламентарна республіка, полупрезидентська республіка, теократична республіка, форма державного устрою, унітарна держава, федеративна держава, полікратична державна форма, монократична державна форма, сегментарна державна форма, президентсько-монократична республіка, політико-територіальний устрій автономія, адміністративно-територіальні одиниці, унітарна держава, обласна автономія, персональна автономія, корпоративна автономія, територіальна автономія, єтнотериторіальна автономія, культурно-національна автономія, політична автономія, адміністративна автономія, договірна федерація, конституційна федерація, симетрична федерація, асиметрична федерація, интерграційна федерація, доеволюційна федерація, асоційована держава, федеральний округ, федеральна територія, сецесія, федеральний контроль, федеральний примус, федеральна інтервенція, президентське правління, конфедерація, регіоналістська держава, співдружність, демократія, тоталітаризм, авторитаризм, расизм, фашизм.

Тематика рефератів

Ж Конституційно-правова характеристикарегіоналістської держави.

Ж Конституційно-правовий статус автономій в зарубіжних країнах: порівняльна характеристика.

Тестові завдання

1. Абсолютна монархія як форма правління характеризується:

а) влада монарха здійснюється на основі і в рамках Конституції;

б) поділом влади монарха з парламентом, але влада монарха явно переважає;

в) відсутністю у монарха реальних повноважень по управлінню державою і вони носять представницький характер;

г) усевладдям монарха, де він - джерело будь-якої влади;

д) монарх обирається на свою посаду Радою правителів, а думка населення не враховується взагалі;

2.

а) усевладдям монарха, який визначає межі будь-якої влади в нормативних актах, а в основі Конституції лежить тільки воля монарха;

б) поділом влади монарха з парламентом, але влада монарха переважає;

в) влада монарха здійснюється на основі і в рамках Конституції;

г) монарх обирається населенням країни на основі Конституції;

д) монарх є одночасно главою держави і главою Конституційного суду країни;

3. Для дуалістичної монархії характерно:

а) монарх - джерело будь-якої влади, в основі законів воля монарха;

б) влада монарха здійснюється в рамках і на основі Конституції;

в) поділ влади монарха з парламентом, але влада монарха явно переважає;

г) відсутність у монарха реальних повноважень по управлінню державою і його повноваження носять представницький характер;

д) монарх одночасно є главою держави і головою того або іншого релігійного культу;

4. Парламентарна монархія як форма правління характеризується:

а) усевладдям глави держави - монарха, де він джерело будь-якої влади і тільки він визначає її межі в нормативно-правових актах;

б) влада монарха здійснюється в рамках і на основі прийнятої парламентом Конституції;

в) відсутністю у монарха реальних повноважень по управлінню державою і його повноваження носять представницький характер, реальна влада належить парламенту;

г) глава держави - монарх, обирається на свою посаду парламентом;

д) монарх є одночасно главою держави і главою парламенту;

5. Виборна монархія як форма правління у Малайзії характеризується:

а) монарх є одночасно главою держави і главою того або іншого релігійного культу, представники якого обирають монарха на його посаду кожні 8 років;

б) влада монарха здійснюється в рамках і на основі Конституції;

в) глава держави обирається на свою посаду Радою правителів, куди входять лише голови 11 монархічних штатів;

г) монарх обирається населенням держави на основі загального і прямого волевиявлення;

д) відсутністю у монарха реальних повноважень по управлінню державою і його повноваження носять представницький характер;

6.

а) монарх - єдине джерело влади, яку він здійснює в рамках і на основі Конституції;

б) поділ влади монарха з парламентом, але влада монарха явно переважає;

в) монарх обирається всіма громадянами даної держави;

г) монарх є одночасно главою держави і главою того або іншого релігійного культу;

д) відсутність у монарха реальних повноважень по управлінню державою і його повноваження носять представницький характер, а реальна влада належить духовному лідеру, главі того або іншого релігійного культу;

7. Республіка як форма правління характеризується:

а) верховна влада в державі належить колегіальним виборним органам і монарху, але з явним переважанням повноважень виборного колегіального органу;

б) верховна влада належить монарху, який визначає межі влади колегіального виборного органу;

в) верховна влада в державі належить тільки колегіальним виборним органам і здійснюється тільки ними;

г) законодавча влада належить колегіальним виборним органам, а монарх здійснює вищу виконавчу і судову владу;

д) відсутністю у монарха реальних повноважень, які носять представницький характер, а реальні повноваження здійснює виборний колегіальний орган, але зі згоди монарха;

8. Для парламентарної республіки як форми правління характерно:

а) президент обирається парламентом, після чого президент формує уряд;

б) президент обирається населенням країни і формує уряд самостійно;

в) президент обирається парламентом, а уряд формується з представників партій, які мають більшість в парламенті;

г) уряд формується парламентом, а президент обирається населенням держави;

д) парламент формує уряд, а прем'єр-міністра призначає президент;

9. Президентська республіка як форма правління характеризується:

а) президент є главою держави, глава виконавчої влади має право відкладного вето;

б) президент є главою держави, але не здійснює виконавчу владу, а право вето має лише прем'єр-міністр;

в) президент не є главою держави, але здійснює виконавчу владу, права відкладного вето не має;

г) президент здійснює вищу судову владу;

д) президент є главою законодавчої і судової влади в державі;

10. Суперпрезидентська республіка - це форма правління, яка встановлюється внаслідок:

а) прийняття демократичної Конституції парламентом країни;

б) обмеження владних повноважень глави держави;

в) прямого і загального волевиявлення народу на загальних виборах;

г) військового перевороту;

д) невиконання урядом затвердженого парламентом бюджету;

11. Для монократичноїреспубліки як форми правління характерно:

а) президент — одноосібний носій виконавчої влади, але пов'язаний сильним контролем з боку законодавчої і судової влади і не має права на розпуск парламенту;

б) президент здійснює виконавчу владу з урядом і пов'язаний контролем законодавчої і судової влади, але має право на розпуск парламенту;

в) президент не має яких-небудь повноважень, не має права розпустити парламент, але пов'язаний контролем з боку лише законодавчої влади;

г) президент — одноосібний носій вищої виконавчої влади, не пов'язаний яким-небудь контролем з боку законодавчої і виконавчої влади і має право розпустити парламент;

д) посада президента зовсім відсутня;

12. Умонократичній республіці повноваження президента здійснюються терміном на:

а) 4 роки;

б) 6 років;

в) 8 років;

г) 7 років;

д) невизначено тривалий (довічний) термін;

13. Теократична республіка як форма правління характеризується:

а) президент одночасно глава держави і голова того або іншого релігійного культу;

б) адміністративно-територіальні одиниці одночасно керуються призначеними з центра чиновниками;

в) юридичним закріпленням участі духовенства тільки лише в культурному і духовному житті суспільства;

г) юридичним закріпленням участі духовенства не тільки в політичному житті, але і в безпосередньому управлінні державою;

д) юридичним закріпленням участі духовенства тільки в політичному житті суспільства;

14. Проста унітарна держава являє собою:

а) держава, яка формується з окремих державних утворень, які користуються певною самостійністю;

б) держава, яка не має всередині себе певних державних утворень, які користувалися б якою-небудь самостійністю;

в) держава, яка має найменшу кількість органів державної влади;

г) держава, Конституція якої приймається, змінюється, відміняється простою більшістю голосів депутатів парламенту;

д) держава, яка містить в собі окремі державні утворення, але вони не користуються якою-небудь самостійністю;

15. Конфедерація як форма державного устрою являє собою:

а) примусове об'єднання самостійних держав;

б) добровільне об'єднання несамостійних держав;

в) примусове об'єднання несамостійних держав;

г) добровільне об'єднання самостійних держав для досягнення конкретних цілей;

д) добровільне об'єднання самостійних держав без конкретної мети;

Вирішити задачі

Ж Конституція (Основний нізам) Саудівської Аравії 1992 р. встановлює, що влада виходить від народу, але акти, що мають силу закону, приймає монарх після обговорення в раді ашшура. На підставі аналізу Конституції Саудівської Аравії визначте, яку форму державного правління має ця держава. Відповідь обґрунтуйте.

Ж Конституція Кувейту 1962 встановлює, що існує парламент, право вето короля (еміра) може бути перекинуто рішенням 2/3 складу парламенту, чого не буває, а парламент приймає закони тільки з санкції монарха, міністри відповідають перед королем (еміром) і призначаються ним. На підставі аналізу Конституції Кувейту визначте, яку форму державного правління має ця держава. Відповідь обґрунтуйте.

Ж Президент США - глава держави у президентській республіці за згодою Сенату призначив міністром освіти містера Сміта. Нижня палата - Палата представників заперечує проти призначення і прийняла рішення про недовіру містеру Сміту. На підставі аналізу Конституції США визначте як повинен вчинити президент в цьому випадку. Відповідь обґрунтуйте.

Ж Кантон Юра - суб'єкт федерації а Швейцарії, посилаючись на ст. 3 Конституції Швейцарії, в якій говориться, що «кантони суверенними, оскільки їх права не. Обмежені федеральною конституцією», уклав з Баварією (земля - суб'єкт федерації у Німеччині) спочатку угоду про заходи з захисту природи, а потім - про прискоренні поштового повідомлення. Стаття 9 Конституції Швейцарії свідчить, що у вигляді винятку суб'єкти можуть укладати договори з іноземними державами з питань народного господарства, сусідських відносин і поліції. Проаналізуйте Конституції Швейцарії та ФРН і визначте чи правомірними є укладені суб’єктами угоди. Відповідь обґрунтуйте з посиланням на відповідні нормативні акти.

Контрольні питання та завдання

1. Що таке форма правління. Чи можна визначивши форму правління, отримати цілісне уявлення про організацію публічної влади в країні?

2. Чим відрізняються монархія та республіка і які ознаки приманні кожній з цих форм правління? Результати оформити у вигляді порівняльної таблиці.

3. Які форми державного (політико-територіального) устрою ви знаєте? У формі порівняльної таблиці здійсніть аналіз форм державного (політико- територіального устрою у сучасних державах (аналіз включає не менше 30 держав).

4. Скільки держав існує в світі? Які з них входять до Організації Об’єднаних Націй? Складіть таблицю.

5. Чим відрізняється радянська республіка від парламентарної? Чи є взагалі відмінності? В чому сутність партократичного державного режиму.

6. В чому полягає сутність клерикального державного режиму.

7. Проаналізуйте текст будь-яких трьох конституцій та спробуйте визначити форму держави з усіма її елементами (формою державного правління, формою державного (політико-територіального устрою, державним режимом)?

8. Чи можна з тексту конституції визначити державний режим відповідної держави? Спробуйте це зробити на підставі отриманих знань.