ТЕМА №7. ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ. ПАРЛАМЕНТИ ТА ПАРЛАМЕНТАРИЗМ

1. Становлення та розвиток парламентаризму в світовій практиці. Теорія парламентаризму.

2. Парламент і парламентаризм. Поняття і соціальні функції парламенту.

3. Структура та класифікація парламентів зарубіжних країн.

4. Кількісний та якісний склад парламентів, правовий статус парламентрарія. Депутатський мандат. Імунітет. Індемнітет. Імперативний мандат. Вільний мандат.

5. Внутрішня структура палат парламентів (керівні органи, парламентські комісії (комітети), депутатські групи та фракції).

6. Порядок роботи парламенту: сесії та загальні парламентські процедури.

7. Законодавчий процес: поняття, особливості, стадії. Внесення до

законопроекту, коло суб’єктів законодавчої ініціативи; обговорення законопроекту; порядок внесення змін, поправок, доповнень до законопроекту; прийняття законопроекту та види голосування; затвердження законопроекту і набуття сили.

8. Парламентський контроль за діяльністю органів державної влади.

Парламенти - це виборні і колегіальні органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають свої головні повноваження у сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях - також і на рівні їхніх суб'єктів. В останньому випадку повноваження законодавчих органів двох рівнів розмежовуються на засадах, визначених федеральною конституцією.

Діяльність парламентів визначає характер і зміст парламентаризму. Парламентаризм - це система взаємодії держави і суспільства, для якої характерними є визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державно-владних функцій загальнонаціонального колегіального постійно діючого представницького органу. Парламентаризм не слід пов'язувати з якимись конкретними формами державного правління. Явище парламентаризму в тій чи іншій формі властиве кожній сучасній демократичній країні, воно є історично зумовленим наслідком суспільно - політичного розвитку.

В сучасній юридичній літературі вчені визначають парламент (від фр. рагіег - розмовляти) як загальнодержавний представницький орган державної влади, основним завданням якого є вираження волі народу шляхом прийняття законів, які регулюють найважливіші суспільні відносини, а також здійснення в межах своєї компетенції контролю за діяльністю виконавчої влади.

Конституційно-правовий статус парламенту значною мірою обумовлюється тим, яка модель організації влади і, відповідно, форма правління існують у тій чи іншій державі. Відповідно до цього можна виділити такі типи парламентів.

- типу арени;

- типу конгресу;

- змішаного типу;

- представницькі установи соціалістичного типу;

- консультативні ради

За характером функцій, здійснюваних парламентами, а також їхніх взаємовідносин з органами виконавчої влади виділяють парламенти:

1) активні - відіграють значну роль як у прийнятті законів, так і у формуванні уряду та контролі за його діяльністю (Конгрес США, Верховна Рада України);

2) реактивні - на їх діяльність значний вплив мають уряди, хоча парламент зберігає значні повноваження у сфері контролю за виконавчою владою (парламенти Великої Британії, Канади, Австралії);

3) маргінальні - фактично повністю контролюються виконавчою владою, через що їхній внесок у формування політики держави досить незначний (Національні збори Йорданії, Палата представників Марокко);

4) мінімальні - органи, які виконують декоративну функцію, утворюються з метою надання видимості легітимності існуючому режиму (парламенти соціалістичного типу).

Зрозуміло, що органи, віднесені до третьої та четвертої груп, лише умовно можуть називатися парламентами, оскільки порядок їх формування, характер компетенції та організаційні принципи і форми діяльності не мають нічого спільного із парламентаризмом.

За структурою парламенти поділяють на:

- однопалатні (монокамерні) та

- двопалатні (бікамерні).

Депутат (лат. йериїаїиз - посланий) - виборний представник населення в постійно діючому представницькому органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, який представляє в цьому органі виборців відповідного виборчого округу або всю націю.

Найважливішими рисами статусу парламентаріїв є їх незалежність, рівноправність, і недопустимість (допустимість) суміщення посади.

Велике значення у справі забезпечення незалежності парламентаріїв має інститут депутатського (парламентського) імунітету, що обмежує їх від кримінальної відповідальності та кримінального переслідування (затримання арешту) без отримання на те згоди парламенту чи його відповідної палати.

Від депутатського імунітету слід відрізняти депутатський індемнітет, одне значення якого полягає у депутатській винагороді за працю, а інше - у невідповідальності депутата за висловлювання у парламенті і за дії, підтримані його голосуванням.

Характеризуючи внутрішню структуру парламентів слід акцентувати увагу на тому, що важливим елементом внутрішньої структури парламенту є їх керівні та робочі органи. Структура парламентів світу є різною, але можна назвати основні органи і підрозділи, які є майже у кожному парламенті, їх можна поділити на:

- керівні органи парламенту;

- комітети;

- фракції (групи);

- апарат;

- адміністративна служба;

- дослідницька служба;

- контрольна служба;

- інститут омбудсмена.

Дайте визначення таких понять

Парламент, парламентаризм, парламенти з необмеженою компетенцією, парламенти з відносно обмеженою компетенцією, однопалатні (моно камерні) парламенти, двопалатні (бікамерні) парламенти, парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією, консультативні парламенти, активні, реактивні, маргінальні, мінімальні парламенти; типи парламентів (типу арени, типу конгресу, змішаного типу, представницькі установи соціалістичного типу, консультативні ради) депутат, депутатський мандат, депутатський імунітет,депутатський індемнітет, депутатська фракція, лобізм, омбудсмен, інтерпеляція, промульгація.

Тематика рефератів

Ж Регламенти палат (США, ФРН).

Ж Допоміжний апарат парламенту.

Тестові завдання

1. Конституційний інжиринг передбачає:

а) реформування порядку ухвалення рішення, спираючись на думку про те, що різний порядок колективного ухвалення рішення дає різні результати;

б) реформування порядку ухвалення рішення, спираючись на думку про те, що різний порядок колективного ухвалення рішення дає приблизно однакові результати;

в) реформування порядку ухвалення рішення, спираючись на думку про те, що різний порядок колективного ухвалення рішення дає абсолютно однакові результати;

г) реформування порядку ухвалення рішення, спираючись на думку про те, що різний порядок колективного ухвалення рішення дає різні результати лише у бікамеральному парламенті;

д) використання такого порядку колективного ухвалення рішення, що склався історично.

2. Кооптація - це:

а) введення до складу виборчого колегіального органу нових членів шляхом загальнодержавних або місцевих виборів;

б) зміна складу виборчого колегіального органу через певний проміжок часу;

в) введення до складу виборчого колегіального органу нових членів рішенням цього органу, без звернення до виборців;

г) обрання голів виборчого колегіального органу виборцями;

д) дострокове припинення повноважень виборчого колегіального органу рішенням цього органу.

3. Що означає термін ’’м’яке голосування ” в парламенті ?

а) голосування шляхом акламації;

б) колегіальне розв’язання якоїсь проблеми, коли на поставлене питання немає однієї відповіді, правдивість якої визначена голосуванням за ознакою більшості;

в) розв’язання якоїсь проблеми, коли на поставлене питання немає однієї відповіді, а певний варіант відповіді вибирається головою парламенту;

г) розв’язання якоїсь проблеми, коли на поставлене питання немає однієї відповіді, виключно керівним органом парламенту;

д) делеговане голосування.

4. Що означає термін ’’підвішений парламент ”?

а) ситуація, коли жодна політична партія на виборах не отримала вирішальної переваги;

а) парламент без голови;

в) парламент, який складається з однієї домінуючої партії;

г) ситуація, коли на виборах в парламент перевагу отримала одна політична партія;

д) тимчасовий парламент.

5. Рада міністрів в ЄС - це:

а) верхня палата Європарламенту;

б) нижня палата Європарламенту;

в) законодавчий орган;

г) виконавчий орган;

д) судовий орган.

6. Хто був основоположником класичної теорії розподілу влади?

а) Ш. Монтеск’є;

б) Дж. Локк;

в) Дж. Медісон;

г) К. Маркс;

д) Ж. Ж. Руссо.

7. Система слабких комітетів у парламенті (Великобританія) передбачає, що:

а) склад комітетів формується на основі договору партійних лідерів;

б) уряд може створювати та розпускати парламентські комітети;

в) комітет є постійним органом парламенту, члени якого періодично змінюються;

г) комітети створюються опозицією;

д) комітети створюються головою парламенту (палати парламенту).

8. Закриті коаліції в парламенті - це:

а) коаліції, в яких політичні партії належать до лівого чи правого ідеологічного спектру;

б) коаліції, в яких політичні партії не належать до лівого чи правого ідеологічного спектра;

в) коаліції, в які входять політичні партії з суттєвими ідеологічними протиріччями;

г) коаліції, в які входять представники лише однієї політичної партії;

д) коаліції, створені нерівними партнерами.

9. У чому полягає лобіювання в парламенті?

а) у тому, що рішення в парламенті приймається в інтересах окремих категорій населення;

б) у тому, що рішення в парламенті приймається в інтересах окремих політичних чи соціальних сил;

в) у тому, що рішення в парламенті приймається в інтересах всього суспільства;

г) у тому, що рішення в парламенті приймається на основі загальнодержавного референдуму;

д) у тому, що рішення в парламенті приймається з недодержанням законодавчого процесу.

10. Денонсація - це:

а) згода держави на укладення міжнародного договору, виражена в установленій формі;

б) процедура прийняття парламентом державного бюджету;

в) повноваження парламенту по створенню позабюджетних фондів;

г) випуск парламентом зовнішніх запозичень;

д) волевиявлення держави, спрямоване на розірвання міжнародного договору.

11. Що означає принцип ротації в бікамеральному парламенті?

а) те, що при перевибори верхньої палати, перевибирається нижня;

б) те, що нижня палата перевибирається вся;

в) те, що верхня палата перевибирається вся;

г) те, що парламентарії верхньої палати перевибираються на більш довгий строк і палата оновлюється частково;

д) те, що члени верхньої палати вибираються членами нижньої з її складу.

12. Скелетні закони парламенту - це:

а) основи законодавства, що мають ціллю встановлювати певні принципи для законодавства на нижчому рівні;

б) акти парламенту, що не мають нормативного характеру та приймаються по спрощеній процедурі;

в) закони, що складають конституцію;

г) закони, що змінюють конституцію;

д) закони парламенту, що знаходяться по юридичній силі між конституцією та звичайними законами.

13. Відносно обмежена компетенція парламентів означає, що:

а) конституція визначає точний перелік питань, щодо яких парламент приймає закони та інші рішення;

б) парламент може діяти тільки в рамках суб’єктів федерацій або інших територіальних утворень;

в) діяльність парламенту регулюється урядом;

г) діяльність парламенту регулюється головою держави;

д) діяльність парламенту обмежується прийняттям законів.

14. Інтерпеляція - це:

а) винагорода членів парламенту;

б) законопропозиція членів парламенту;

в) запит парламентаріїв;

г) процедура голосування членів парламенту щодо прийняття законопропозиції;

д) процедура притягнення членів парламенту до відповідальності.

15. Парламентські прецеденти - це:

а) система конституційно-правових норм, що регулюють статус

парламентаріїв;

б) однократне рішення парламенту процедурного характеру, що

застосовується у парламентській практиці в аналогічних ситуаціях;

в) однократне рішення парламенту процедурного характеру, що

застосовується у практиці інших органів державної влади для вирішення подібних питань;

г) однократне рішення парламенту про делегування своїх законодавчих повноважень органам виконавчої влади;

д) рішення парламенту про делегування своїх повноважень для вирішення конкретного питання, що може використовуватися багаторазово для вирішення аналогічного питання.

Вирішити задачі

Ж Конституція Франції 1958 містить перелік питань, за якими нормативні акти (закони) може приймати тільки парламент. Всі інші питання відносяться до сфери регламентарной влади президента та уряду. У Великобританії переліку виняткових повноважень парламенту немає. У Кувейті монарх має право вето щодо законів парламенту, хоча він може подолати вето 2/3 голосів. На підставі отриманих знань з класифікації парламентів визначте в якій країні з охарактеризованих вище діє парламент з обмеженою компетенцією.

Ж У нижній палаті парламенту Бутану чотири партійні фракції: сині, помаранчеві, зелені, строкаті. З 100 депутатських місць сині мають 40. зелені - 30, помаранчеві - 25, строкаті - 5 Сині вимагали собі місце голови палати, пропонуючи зеленим місце віце-голови. Однак останні вступили в блок з помаранчевими і більшістю голосів отримали місце голови, цим же більшістю обравши віце-головою представника партії помаранчевих. Чи порушений Регламент та звичаї парламенту відповідно до Конституції Бутану?

Ж Під час «години запитань» у нижній палаті парламенту в парламентарної монархії міністру поставлено питання депутатом. Як і потрібно, питання було заздалегідь повідомлене у письмовій формі через голову палати. Міністр відмовився відповісти, заявивши, що підготовка відповіді коштує дуже дорого, і потребує професійні оплачувані консультації. Чи обґрунтованою є відмова міністра?

Контрольні питання та завдання

1. Що таке парламент та яке місце в системі розподілу влади він займає? Чи може держава існувати без цього органу державної влади?

2. Назвіть основні функції, що виконує парламент в сучасних державах? Чи залежать вони від форми державного правління?

3. Від яких чинників залежить структура парламенту? Складіть порівняльну таблицю на підставі аналізу парламентів світу (не менше 30 країн) в якій відображатимуться парламенти за структурою та формою державного (політико-територіального) устрою?

4. В чому полягає різниця між вільним та імперативним мандатом?

5. Проаналізуйте яким чином в різних країнах застосовується вільний, а в яких імперативний мандат та за яких підстав парламентарії припиняють свої повноваження достроково. Результати слід оформити у вигляді порівняльної таблиці (не менше 10 країн)

6. Складіть порівняльну таблицю кількісного складу апарату парламентів

7. Навіщо, на вашу думку, потрібно кілька читань при обговоренні законопроекту?

8. Чим відрізняються терміни «законодавчий процес» та «законотворчий процес?

9. Проаналізуйте основні стадії законодавчого процесу в зарубіжних країнах.

Результати слід оформити у вигляді порівняльної таблиці (не менше 10 країн)

10.Назвіть основні стадії законодавчого процесу? Охарактеризуйте кожну з

них.