<<
>>

КОНСТИТУЦІЯ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ УХВАЛЕНА 17-го ВЕРЕСНЯ 1787 Р. НАБРАЛА СИЛИ 4-го БЕРЕЗНЯ 1789 Р.

Ми, народ Сполучених Штатів, щоб створити до­сконаліший союз, установити правосуддя, забезпечи­ти внутрішній спокій, запровадити спільну оборону, сприяти загальному добробутові та гарантувати нам самим і нашим нащадкам блага свободи, ■— видаємо і встановлюємо цю Конституцію для Сполучених Шта­тів Америки.

Стаття І

Розділ 1

Вся законодавча влада, що надається цим, на­лежить Конгресові Сполучених Штатів, який має скла­датися з Сенату й Палати Представників.

Розділ 2

1. Палата Представників має складатися з членів, що їх кожних два роки обиратиме людність окремих штатів; виборці в кожному штаті повинні відповідати кваліфікаціям, встановленим для виборців найчислен- нішого представництва законодавчих органів штату.

2. Представником не може бути обраний той, хто не досягнув віку двадцяти п’яти років та не був сім років громадянином Сполучених Штатів, а також той, хто не проживає в тому штаті, де його обиратимуть.

3. Число представників і безпосередні податки мають бути розподілені[1]) між штатами, що входити­муть в цей союз, відповідно до числа їх людности, яке має визначатися доданням до загальної кількости наявних вільних людей включно з тими, що відбува­ють певні терміни служби, за вийнятком індійців, що не оподатковуються, — трьох п’ятих усіх інших осіб[2]). Фактичне обчислення має бути проведене протягом трьох років після першої сесії Конгресу Сполучених Штатів, а потім кожних наступних десять років спо­собом установленим законом. Число представників не повинно перевищувати одного представника на 30.000 осіб людности, але кожний штат мусить мати при­наймні одного представника. До того часу, поки буде преведене обчислення людности, штат Нью-Гемпшір має право вибирати трьох представників, Месачусетс

— вісьмох, Род Айленд і Плянтації Провіденс — одно­го, Конектікат — п’ятьох, Нью-Йорк — шістьох, Нью- Джерзі — чотирьох, Пенсільванія — вісьмох, Делявер

— одного, Меріленд — шістьох, Вірджінія — десятьох, Північна Кароляйна — п’ятьох, Південна Кароляйна — п’ятьох, Джорджія — трьох[3]).

4. Якщо в представництві якогось штату створить­ся вакансія, то органи виконавчої влади цього штату мають видати розпорядження про вибори, щоб запов­нити вакансію.

5. Палата Представників вибирає свого спікера і інших урядовців, і тільки вона має право судово пе­реслідувати високих державних урядовців особливим порядком (impeachment).

Розділ З

1. Сенат Сполучених Штатів має складатись з двох сенаторів від кожного штату, вибраних законодавчи­ми органами даного штату4) терміном на шість років; кожному сенаторові належить один голос.

2. Коли сенатори зберуться після перших виборів, вони зразу же мають бути поділені на три, по можли­вості рівні, групи. Сенатори першої групи залишають­ся на своїх місцях протягом двох років, сенатори дру­гої групи — протягом чотирьох років, і сенатори тре­тьої групи — протягом шести років[4] [5]), — таким чином одна третина Сенату перевибиратиметься кожних два роки; якщо в Сенаті створиться вакансія в наслідок відходу одного з сенаторів чи з яких небудь інших причин під час перерви в роботі законодавчих органів якогось штату, то виконавчі органи даного штату мо­жуть призначити когось тимчасово на це місце до наступної сесії законодавчих органів, які тоді вже под­бають про заповнення такої вакансії®).

3. Сенатором не може бути обраний той, хто не досягнув віку тридцяти років та не був дев’ять років громадянином Сполучених Штатів, а також той, хто в час обрання не проживає в тому штаті, де його оби­ратимуть.

4. Віцепрезидент Сполучених Штатів має бути го­ловою Сенату, але право голосу він має тільки в тому випадку, коли голоси присутніх розділені рівно.

5. Сенат обирає всіх своїх інших урядовців, а та­кож свого тимчасового голову (President pro tempore) на час відсутносте Віцепрезидента, або коли Віцепре- зидент виконує обов’язки Президента Сполучених Штатів.

6. Тільки Сенат має право судити високих дер­жавних урядовців, що їх обвинувачується особливим порядком (impeachment). Коли Сенат засідає з цією метою, сенатори мають скласти присягу, або відповід­не запевнення.

Коли розглядається справу Президен­та Сполучених Штатів, то головувати має Найвищий Суддя; ніхто не може бути засуджений, коли за це не подадуть голосів дві третини присутніх сенаторів.

7. У випадках спеціяльного обвинувачення проти високих державних урядовців (impeachment) присуд не може перевищувати такого покарання, як усунення з посади і позбавлення права обіймати будь-яку по­чесну, довірену чи високоплатну посаду в Сполучених Штатах, одначе засуджена таким чином особа не звіль­няється від обвинувачення, процесу, присуду і кари за законом.

Розділ 4

1. Час, місце і спосіб виборів сенаторів і пред­ставників у кожному штаті визначаються його зако­нодавчими органами, але Конгрес може спеціяльним законом кожночасно видавати або змінювати такі при­писи крім тих, що стосуються до місця виборів се­наторів.

2. Сесії Конгресу мають відбуватися щонайменше раз на рік; такі сесії мають відбуватися в перший по­неділок грудня, якщо Конгрес спеціяльним законом не призначить для цього іншої дати7).

Розділ 5

1. Кожна Палата має сама розв’язати питання виборів, призначень і кваліфікації її членів; більшість у кожній палаті творить кворум для ведення справ, але й менша кількість має право переносити засідан­ня на інший день та має право домагатися, щоб від­сутні члени відвідували засідання, роблячи це так і під загрозою таких кар, як визначить кожна палата.

2. Кожна палата сама встановлює правила своїх засідань та має право карати своїх членів за пору­шення встановлених правил і ухвалою більшосте в дві третини голосів, — виключати члена.

3. Кожна палата має провадити журнал своїх засідань і час від часу публікувати його за вийнятком тих частин, які, на думку цієї палати, повинні зали­шитися в таємниці. Голос кожного члена палати „за” чи „проти” з будь-якого питання повинен записува­тися до журналу на вимогу однієї п’ятої присутніх членів.

4. Під час сесії Конгресу жадна палата без згоди іншої палати не має права відрочувати своїх засі­дань довше, ніж на три дні, чи переносити місце своїх засідань звідти, де відбуваються засідання обох па­лат.

Розділ 6

1. Сенатори і Представники за свою службу ма­ють одержувати винагороду, що встановлюється за­коном і виплачується скарбницею Сполучених Шта­тів. В усіх випадках, окрім державної зради, тяжко­го кримінального злочину чи порушення громадського спокою, Сенатори і Представники користуються пра­вом недоторканосте особи під час перебування на сесіях, а також по дорозі туди й назад; за будь-що сказане ними в промовах чи в дебатах у їхніх па­латах, ніхто не має права допитувати їх у будь-якому іншому місці.

2. Жадний Сенатор чи Представник протягом того часу, на який його обрано, не має права обіймати в державному апараті Сполучених Штатів будь-якої посади, що буде створена, або винагорода за яку буде збільшена протягом цього часу; той, хто обій­має будь-яку посаду в державному апараті Сполу­чених Штатів, не може бути членом ніякої палати, доки він обіймає цю посаду.

Розділ 7

1. Всі законопроекти щодо податків має вноси­ти Палата Представників; але Сенат може пропо­нувати зміни в податкових законопроектах як і в інших, або погоджуватися на них в такій формі, в якій подала їх Палата Представників.

2. Кожний законопроект, ухвалений Палатою Представників і Сенатом перше, ніж стати законом, має бути переданий Президентові Сполучених Шта­тів; коли Президент схвалює такий закон, він має його підписати, а коли ні, він має повернути його разом із своїми запереченнями в ту палату, яка внес­ла цей законопроект; ця палата повинна записати в свій журнал заперечення Президента і ще раз пере­глянути законопроект. Якщо цей законопроект бу­де ухвалений і вдруге двома третинами голосів цієї палати, то його разом з запереченнями Президента мають переслати до іншої палати; коли він буде ухвалений двома третинами голосів другої палати, то він стає законом. Але в усіх таких випадках голоси

в обох палатах мають бути подані за чи

„ні”, і прізвища осіб, що голосують.роти

законопроекту, повинні бути відповідно записані в журналах обох палат.

Коли ж Президент не поверне законопроекту про­тягом десятьох днів (не враховуючи неділь) від того часу, як йому його вручено, то такий законопроект стає законом так само, як коли б він був підписаний Президентом, крім тих випадків, коли законопроект не може бути повернений через закриття сесії Кон­гресу; в цих випадках він не стає законом.

3. Розпорядження, резолюції і ухвали, що по­требують згоди Сенату й Палати Представників (за вийнятком питання про закриття сесії) мають бути подані Президентові Сполучених Штатів перше, ніж набрати сили, мають бути схвалені ним; коли Президент не схвалить якоїсь з них, то вона має бу­ти вдруге прийнята двома третинами голосів Сенату й Палати Представників відповідно до правил і об­межень, установлених для ухвалення законопроектів.

Розділ 8

Конгрес має право:

1. Накладати і збирати податки, мита, оплати і акцизні збори; платити борги і дбати за спільну оборону і добробут Сполучених Штатів; але всі мита, оплати і акцизні збори повинні бути однакові на всій території Сполучених Штатах;

2. Робити позики в імені Сполучених Штатів;

3. Регулювати торгівлю з іншими державами, між окремими штатами, а також з індійськими племенами;

4. Встановлювати єдині правила для натуралі­зації та єдині закони про банкрутство по всій тери­торії Сполучених Штатів;

5. Карбувати монету, регулювати її вартість і вартість чужоземної валюти та встановлювати стан­дарти ваги і мір;

6. Установлювати кару за фальшування держав­них цінних паперів та монети, що на той час є в обігу в Сполучених Штатах;

7. Створювати поштові уряди і встановлювати поштові зв’язки;

8. Сприяти розвиткові науки і корисних мистецтв, забезпечуючи на певний час авторам і винахідникам виключне право на їхні твори й винаходи;

9. Створювати суди, підпорядковані Найвищому Судові;

10. Визначати кару й карати за піратство й злочини, вчинювані у відкритому морі, а також за порушення міжнародного права;

11. Оголошувати війну, видавати каперські. сві­доцтва і встановлювати правила щодо воєнної здо­бичі на суходолі й на морі;

12. Набирати і утримувати військо; але призна­чення коштів на це не має провадитися на довше, як на два роки;

13. Споряджати і утримувати фльоту;

14. Встановлювати правила для командування на­земним і морським військом;

15. Дбати за скликання народньої міліції, яка має здійснювати закони Союзу, поборювати повстання та відбивати напади;

16.

Дбати за створення, озброєння, навчання на­родньої міліції і керувати тими її частинами, які мо­жуть бути використані на службі Сполученим Шта­там, залишаючи за відповідними штатами право призначувати офіцерів і керівників для вишколу мі­ліції відповідно до правил дисципліни установлених Конгресом.

17. Неподільно виконувати законодавство в усіх випадках у тій окрузі (площею не більше, ніж 10 квадратових миль), яка буде відступлена окремими штатами і прийнята Конгресом, щоб стати місцем осідку уряду Сполучених Штатів, і користуватися та­кою ж владою в усіх місцях, куплених за згодою законодавчої влади штату, де дані місця розташова­ні, для створення фортець, складів, арсеналів, доків і інших потрібних споруд; — і,

18. Видавати всі закони, потрібні й відповідні для здійснення вищеперелічених повноважень і всіх інших повноважень, що їх ця Конституція надає уря­дові Сполучених Штатів чи будь-якому з його де­партаментів чи урядовців.

Розділ 9

1. Переселення і привезення тих осіб, що їх один з тих штатів, які тепер існують, уважатиме за від­повідне допустити, не повинні, заборонятися Кон­гресом до 1808 року, але на такий довіз може накла­датися податок або оплату, не вищі ніж десять до- лярів за особу8).

2. Нікого не можна позбавляти привілею, що надається законом про недоторканість особи (Habeas Corpus), крім тих випадків, коли цього вимагає гро­мадська безпека під час повстання чи нападу.

3. Не можна ухвалювати законопроектів про по-

s) Тимчасове правило.

карання без суду (bill of attainder) та не можна ви­давати законів зі зворотною дією (ex post facto law).

4. Подушний чи інший податок повинен накла­датися лише пропорційно до даних перепису чи пе­реліку людности, проведеним указаним вище спо­собом8).

5. Жадного податку чи мита не можна накладати на предмети, що вивозяться з будь-якого штату.

6. Не можна надавати ніякої переваги комерційни­ми чи фіскальними приписами портам одного штату перед портами іншого; так само жадне судно, що пря­мує до чи з будь-якого штату не повинне перевірятися чи платити мито в іншому.

7. Виплата грошей з скарбниці повина відбувати­ся тільки на основі законних асигнувань, і час від часу повинен публікуватися звіт про надходження й видатки всіх державних грошей.

8. Сполучені Штати (уряд Сполучених Штатів) не надаватимуть ніяких аристократичних титулів, і жадна особа, що має платну чи довірену посаду в державному апараті Сполучених Штатів, не має права без дозволу Конгресу приймати ніякого дарунку, ви­нагороди чи титулу від будь-якого короля, принца, чи чужоземної держави.

Розділ 10

1. Жадний штат не має права вступати в будь- яку угоду (коаліцію), союз чи конфедерацію, вида­вати каперські посвідчення, карбувати монету, ви­пускати кредитні білети (папери), дозволяти випла­чувати борги будь-чим ІНШИМ, окрім срібної Й ЗО; лотої монети, ухвалювати законопроекти про пока- рання без суду (bill of attainder), видавати закони зі зворотною дією (ex post facto law) або закони, що порушували б зобов’язання, накладені контрактами, чи надавати будь-якого аристократичного титулу.

2. Жадний штат не має права без дозволу Кон­гресу накладати оплати або мита на довіз та вивіз, за вийнятком тих, що конче потрібні для виконання його інспекційних законів: чистий дохід від усіх мит і оплат, що їх накладає будь-який штат на довіз або вивіз має передаватися в розпорядження скарбниці Сполучених Штатів і всі такі закони підлягають переглядові і контролеві Конгресу.

3. Жадний штат не має права без згоди Конгресу накладати мита на тоннаж, утримувати військо чи вій­ськові судна в мирний час, вступати в будь-які згоди чи договори з іншим штатом або з чужоземними державами, вступати у війну, крім тих випадків, коли на нього вчинено напад, або випадків такої безпосе­редньої загрози, що не терпить відкладання.

Стаття II

Розділ 1

1. Виконавча влада належить Президентові Спо­лучених Штатів Америки. Президент залишається на своїй посаді протягом чотирьох років. Президента, так само як і Віцепрезидента, що обирається на той самий термін, вибирається так[6]):

2. Кожний штат тим способом, що його вкажуть законодавчі органи даного штату, визначає кількість виборців, що дорівнює кількості сенаторів і пред-

ставників, іцо їх даний штат має право посилати в Конгрес. Але ні сенатори, ні представники, ні будь- хто інший, що має платну чи довірену посаду в дер­жавному апараті Сполучених Штатів, не можуть при­значатися виборцями.

Виборці збираються в своїх штатах і вибирають голосуванням дві особи, з яких принаймні одна не повинна проживати в тому самому штаті, що виборці. Вони складають список усіх голосованих осіб, за- значуючи, скільки голосів подано за кожного; цей список вони підписують і завіряють та відсилають запечатаний до осідку уряду Сполучених Штатів, адресуючи його Голові Сенату. Голова Сенату від­криває всі документи в присутності Сенату й Палати Представників, після чого голоси підраховуються. Президентом стає особа, що має найбільше голосів, якщо число голосів становить більшість загального числа призначених виборців; якщо таку більшість дістане більше, ніж одна особа і число голосів за кожного буде рівне, то Палата Представників одразу вибирає голосуванням одного з них на Президента; а якщо ніхто не дістав більшости голосів, тоді Пала­та Представників вибирає Президента таким самим порядком з-поміж п’ятьох перших осіб у списку. Але при виборі Президента голоси подаються за штатами, тобто представництво кожного штату має один голос; кворум такого голосування складається з члена або членів найменше двох третин усіх штатів, а для обрання потрібна абсолютна більшість усіх штатів. У кожному випадку після обрання Прези­дента особа, що дістала найбільше число голосів виборців, стає Віцепрезидентом. Але якщо лишаєть­ся дві особи або більше з рівним числом голосів, то

Віцепрезидента вибирає з-поміж них голосуванням Сенат11).

3. Конгрес може визначати час для обрання ви­борців і день, коли вони мають подати свої голоси; цей день повинен бути той самий по всій території Сполучених Штатів.

4. Президентом може бути тільки вроджений громадянин Сполучених Штатів або особа, що була громадянином Сполучених Штатів під час прийняття цієї Конституції. Президентом не може бути обра­ний той, хто не досягнув віку 35 років та не про­живав протягом чотирнадцяти років в Сполучених Штатах.

5. У випадку усунення Президента з його поса­ди або його смерти, зречення, чи неспроможности здійснювати владу й виконувати обов’язки, зв’язані з цією посадою, обов’язки Президента перебирає Віцепрезидент; у випадку усунення, смерти, зречення, чи неспроможности виконувати обов’язки обох, і Президента і Віцепрезидента, Конгрес може законом призначити одного з високих державних урядників заступити Президента, і ця особа має виконувати ці обов’язки до того часу, коли неспроможність буде усунена або коли буде обраний новий Президент12).

6. Президент має у визначений для цього час діставати за свою службу винагороду, що не повинна ані зменшуватися ані збільшуватися протягом того часу, на який його обрано. Президент не повинен протягом цього часу одержувати ніякої іншої ви-

и) Дванадцята поправка до Конституції змінила порядок виборів Президента і Віцепрезидента.

і2) Ця постанова змінена уст. З і 4 двадцятої поправки до Конституції.

нагороди від Сполучених Штатів чи від будь-якого з штатів.

7. Перше, ніж розпочати виконувати свої обо­в’язки, Президент має скласти таку присягу чи за­певнення:

„Я врочисто присягаю (чи запевняю), що я буду віддано виконувати обов’язки Президента Сполучених Штатів і буду всіма силами зберігати, захищати і обо­роняти Конституцію Сполучених Штатів”.

Розділ 2

1. Президент є головнокомандувач збройних сил і морської фльоти Сполучених Штатів, а також народ- ньої міліції окремих штатів, коли її покликається на дійсну службу Сполученим Штатам; він може вима­гати від керівників кожного виконавчого департаменту в письмовій формі їхньої думки з кожного питання, що стосується до їх службових обов’язків; він має право відкладати виконання вироків і звільняти від кари за злочини проти Сполучених Штатів, крім тих випадків, коли засуд відбувся особливим порядком (impeachment).

2. Президент має право, за порадою і згодою Се­нату, укладати державні договори, при умові що на це погодиться дві третини присутніх сенаторів; він має обирати і за згодою Сенату призначати послів, інших повноважних представників, консулів, суддів Найви­щого Суду і інших високих державних урядовців Спо­лучених Штатів, що про їх призначення немає інших постанов у цій Конституції і що їх посади встановлює закон. Але Конгрес може видати закон, яким право призначати на такі нижчі посади, які він вважатиме за відповідне, він передасть або самому тільки Пре­зидентові, або судам, або керівникам департаментів.

3. Президент мае право обсаджувати вакантні міс­ця, що створюються поміж сесіями Сенату, але повно­важення, надані ним у таких випадках, важні лише до кінця наступної сесії Сенату.

Розділ З

Президент час від часу має інформувати Конгрес про стан Союзу і подавати на розгляди Конгресу за­ходи, що він уважає за потрібні й доцільні. У надзви­чайних випадках він може скликати обидві палати або одну з палат, а у випадку незгоди між ними щодо часу закінчення сесії, він може сам відрочити сесію на час, що він уважатиме за відповідний. Президент приймає послів і інших уповноважених представників; він слід­кує за тим, щоб закони виконувалися сумлінно та ви­значає обов’язки всіх членів уряду Сполучених Шта­тів.

Розділ 4

Президент, Віцепрезидент та всі високі державні урядовці Сполучених Штатів усуваються з посади то­ді, коли їх засуджується особливим порядком (im­peachment) або засуджується за зраду, хабарництво чи інші великі злочини й провини.

Стаття III

Розділ 1

Судова влада Сполучених Штатів має належати одному Найвищому Судові і тим нижчим судам, що їх Конгрес може з часом встановлювати і створювати.

Судді як Найвищого Суду, так і нижчих судів, залишаються на своїх посадах протягом усього часу,

доки вони поводяться бездоганно, і у визначений час мають діставати за свою працю винагороду, що не повинна зменшуватися протягом усього часу їхнього урядування.

Розділ 2

1. Судова влада охоплює за принципом законности й рівности всі справи, що постануть при застосуванні цієї Конституції, законів Сполучених Штатів та дого­ворів, як укладених давніше, так і тих, що їх Сполу­чені Штати укладуть в майбутньому, всі справи, що стосуються до послів, усіх інших повноважних та кон­сулів; всі справи адміралтійства (морського міністер­ства) і морської юрисдикції; всі спірки, що в них однією з сторін є уряд Сполучених Штатів, всі спірки між двома або більшою кількістю штатів; між штатом та громадянами іншого штату; між громадянами різ­них штатів; між громадянами того самого штату у випадку коли вони заявляють претенсії на землю, що надана іншими штатами, та між штатом або його гро­мадянами й чужоземними державами, громадянами чи підданими13).

2. У всіх справах, що стосуються до послів, інших повноважних представників, консулів, а також тих, що в них стороною є один із штатів — Найвищий Суд є першою інстанцією. В усіх інших випадках, переліче­них вище, Найвищий Суд має бути апеляційною ін­станцією як у питаннях права, так і самого вчинку, з тими вийнятками і згідно з тими правилами, які ви­дасть Конгрес.

3. Процеси у випадках всіх злочинів, за вийнятком тих, що засуджуються особливим порядком (ітреасЬ-

тещ), провадиться судом присяжних в тому штаті, де даний злочин вчинено; коли злочин вчинено в місці, що не є в межах жадного штату[14]), переслухання спра­ви має відбуватися в тому місці чи місцях, що їх визначить Конгрес спеціяльним законом.

Розділ З

1. Зрада супроти Сполучених Штатів полягає тіль­ки в спричиненні війни проти них, приєднанні до ворога, подаванні ворогові допомоги й підтриму. Ні­хто не може бути засуджений за зраду, коли про такий його вчинок не посвідчать два свідки або обвинува­чений сам не признається до вини на відкритому засі­данні суду.

2. Конгрес має право визначати кару за зраду, але присуд за зраду і конфіскація майна можуть здій­снюватися тільки за час життя винуватця і не повин­ні поширюватися на його родину.

Стаття IV

Розділ 1

Кожний штат має виявляти довір’я й визнавати громадські акти, записи й документи судівництва ін­шого штату. Конгрес може загальними законами вста­новлювати спосіб засвідчувати такі акти, записи й до­кументи судівництва та їхню правну вартість.

Розділ 2.

1. Громадяни кожного окремого штату мають пра­ва на всі ті привілеї й пільги, що й громадяни інших штатів[15]).

2. Особа, обвинувачена в зраді, в тяжкому кри­мінальному злочині в одному з штатів, якщо вона вте­че від правосуддя і буде знайдена в іншому штаті, повинна на вимогу виконавчих органів штату, з якого вона втекла, бути передана в штат, що його юрисдик­ції вона підлягає за вчинений злочин.

3. Особа тримана на службі або примусовій праці в одному з штатів відповідно до законів даного шта­ту, коли вона втече до іншого штату, не може відпо­відно до законів чи розпорядків цього останнього штату бути звільнена від такої служби чи примусової праці, а на жадання повинна бути передана стороні, якій вона зобов’язана відбуванням служби чи приму­сової праці18).

Розділ З

1. Конгрес може допускати в Союз нові штати, але не може утворювати чи засновувати нового штату в межах юрисдикції іншого штату; також не можна створювати нового штату шляхом злиття двох чи біль­шої кількости наявних штатів чи частин окремих шта­тів без згоди на це законодавчих органів даних шта­тів, як також і без згоди на це Конгресу.

2. Конгрес має право порядкувати територією чи іншою власністю, що належать Сполученим Штатам і видавати потрібні правила й приписи щодо цього, і ніщо сказане в цій Конституції не повинно бути тлу­мачене так, щоб завдати шкоди будь-яким домаганням Сполучених Штатів чи окремих штатів.

Розділ 4

Сполучені Штати гарантують кожному штатові цього Союзу республіканську форму управління та мають охороняти кожний штат від нападу, а на про­хання законодавчих чи виконавчих органів (коли за­конодавчі органи не можуть бути скликані) також і від внутрішніх насильств.

Стаття V

Конгрес може робити поправки до цієї Конститу­ції кожного разу, коли це вважатимуть за потрібне дві третини обох палат; також на бажання законодавчих органів двох третин усіх штатів він повинен скликати Конвенцію для внесення поправок, які в обох випадках наберуть сили й вважатимуться за частину цієї Кон­ституції, коли їх ратифікують законодавчі органи трьох четвертих усіх штатів або Конвенції в трьох четвертих усіх штатів; той чи інший спосіб ратифі­кації має бути визначений Конгресом; при цьому жад­на поправка, що буде внесена перед роком тисяча ві­сімсот восьмим, ніяк не повинна порушувати першого й четвертого параграфів дев’ятого розділу* першої статті[16]), і жадний штат без його згоди не може бути позбавлений свого рівного з іншими штатами голосу в Сенаті.

Стаття VI

1. Всі борги й зобов’язання, до прийняття цієї Конституції, такі ж важні для Сполучених Штатів, якими вони були для Конфедерації[17]).

2. Ця Конституція й закони Сполучених Штатів, що будуть установлені на її основі, як також усі дого­вори, як укладені в минулому, так і ті, що будуть укладені Сполученими Штатами після цього, є най­вищий закон країни, і судді всіх штатів мають йому підлягати, не зважаючи на будь-які статті в консти­туції чи в законах окремих штатів, що суперечитимуть йому.

3. Згадані вище Сенатори й Представники, а також члени законодавчих органів окремих штатів, усі уря­довці органів виконавчої й судової влади як Сполу­чених Штатів, так і окремих штатів зобов’язані при­сягою підтримувати цю Конституцію; але, щоб обій­мати ту чи ту посаду або виконувати громадські обо­в’язки в Сполучених Штатах, не може вимагатися ні­якого доказу релігійної приналежности.

Стаття VII

Щоб надати сили цій Конституції в тих штатах, що її затверджують, вистачає ратифікації цієї Консти­туції конвенціями дев’ятьох штатів.

Опрацьовано на Конвенції при одностайній згоді присутніх штатів, сімнадцятого вересня року Божого 1787 і з часу проголошення Незалежности Сполучених Штатів Америки дванадцятого. На засвідчення цього підписуємо тут свої імена.

Джордж Вашінґтон

Голова і делегат від Вірджінії

Нью-Гемпшір

Джон Ленґдон

Ніколас Ґілмен

Месачусетс

Натаніел Горгем

Руфус Кінг

Конектікат

Вільям Семюел Джонсон Роджер Шерман

Нью-Йорк

Александер Гамілтон

Делявер

Джордж Рщ

Гуншнг Бедфорд, молодший

Джон Дшшсон

Р1чард Бессет

Джекоб Брум

Нью* Джерзі

Вільям Лівінґстон

Дейвід Бредлі

Вільям Петерсон

Джонатан Дейтон

Пенсільванія

Бенджемін Франклін

Томас Міфлін

Роберт Морріс

Джордж Клаймер

Томас Фітцімонс

Джаред Інгерсол

Джеймс Вілсон

Ґовернор Морріс

Вірджінія

Джон Блер

Джеме Медісон, молодший

Меріленд

Джеймс Мек Генрі

Деніел Дженіфер із Сент Томас

Деніел Керрол

Північна Кароляйна

Вільям Блавнт

Річард Доббс Спейт Г'ю Вільемсон

Південна Кароляйна

Джон Рутледж

Чарлс Пінкні

Чарлс Котсворт Пінкні

Пірс Батлер

Джорджія

Вільям Ф’ю

Абрагам Болдвін

Завірив: Вільям Джексон, секретар.

<< | >>
Источник: АРНОЛЬД МАРГОЛІН. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ. УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК у США. Нью йорк 1956. 1956

Еще по теме КОНСТИТУЦІЯ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ УХВАЛЕНА 17-го ВЕРЕСНЯ 1787 Р. НАБРАЛА СИЛИ 4-го БЕРЕЗНЯ 1789 Р.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -