ДЕКЛЯРАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

ОДНОГОЛОСНО УХВАЛЕНА ТРИНАДЦЯТЬМА СПО­ЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ АМЕРИКИ В КОНГРЕСІ

4 ЛИПНЯ 1776 РОКУ

Коли в перебігу історії людства одному народові доводиться розірвати політичні зв’язки, що лучили його з іншим, і посісти серед держав світу окреме й рівне становище, на яке йому дають право закони при­роди й закони Бога природи, належна пошана до погля­дів людства вимагає з’ясувати причини, що спонука­ли його відокремитися.

Ми вважаємо за самозрозумілі істини, що всі люди створені рівними; що Творець обдарував їх пев­ними невід’ємними правами, до яких належать життя, свобода і здобування щастя; що уряди встановлюють­ся між людьми на те, щоб забезпечити ці права, а вла­да урядів виводиться з згоди тих, ким вони управля­ють; що, в кожному випадку, коли якась форма уряду стає згубною для такої мети, народ має право зміни­ти або скасувати її і встановити новий уряд спираю- чися на такі принципи та організуючи його владу в такій формі, які видаються народові найвідповідніши- ми, щоб осягти своєї безпеки й щастя. Розважність, звичайно, підказує не змінювати здавна встановлених урядів з дрібних і скороминущих причин; у згоді з цим увесь досвід показує, що людство воліє радше терпіти, поки лихо стерпне, ніж виправляти лихо ска суванням звичних форм. Але, коли довга низка зло вживань і правонарушень влади, незмінно спрямована на досягнення тієї мети, виявляє намір підпорядкову­вати народ абсолютному деспотизмові, тоді народ має право і обов’язок повалити такий уряд і встановити нову форму забезпечення народу в майбутньому. Та­ке було довготривале страждання наших Колоній; І така є тепер конечність, що примушує їх змінити їхні давніші системи уряду. Вся історія правління тепе­рішнього Короля Великобрітанії — це історія постій­них зловживань і правонарушень влади, безпосеред­ньою метою яких було створити абсолютну тиранію над нашими Штатами. На доказ цього наводимо факти, щоб про них знав безсторонній світ.

Король відмовляється затверджувати найкорисні­ші й найпотрібніші для загального добра закони.

Він забороняє своїм губернаторам ухвалювати за­кони невідкладного й пекучого характеру, якщо їх застосування не було узалежнене від попередньої ко­ролівської згоди; а в таких випадках він зовсім їх не розглядає.

Він відмовляється ухвалювати закони, що їх по­требує для свого життя людність просторих теренів, якщо вона не зречеться свого права репрезентації в законодавчих органах, права неоціненного для люд- ности й грізного тільки для тиранів.

Він скликає законодавчі органи в місцях незви­чайних, невигідних і віддалених від сховищ публічних документів тільки на те, щоб цим вимусити в законо­давців згоду на свої заходи.

Він неодноразово розпускав Палати Представни­ків за те, що вони мужньо опиралися його зазіханням на права народу.

Він довго відмовлявся після таких розпусків дати дозвіл на вибори інших; в наслідок цього законодавча влада, що її не можна знищити, поверталася до народу в цілому, але штат тимчасом лишався беззахисним як від нападу ззовні, так і від внутрішніх заворушень.

Він намагається запобігти заселенню цих штатів, перешкоджаючи для цього діянню про надання гро­мадянства чужинцям, відмовляючися запровадити ін­ші закони, щоб заохотити переселення сюди, і усклад­нюючи умови нових наділень землею.

Він перешкоджає судовим органам, відмовляючи санкції для законів, що встановлюють судейську владу.

Він поставив суддів у цілковиту залежність від своєї волі, сам визнаючи реченці їхнього урядування, як також розмір і виплату їхньої винагороди.

Він заснував безліч нових установ і наслав сюди хмари урядовців, щоб непокоїти наше населення і витягати з нього останні соки.

Він утримує серед нас у мирні часи постійні армії без згоди на це наших законодавчих органів.

Він намагається поставити військових у станови­ще незалежности й вищости від цивільної влади.

Він підтримував тих, що хотіли підпорядкувати нас режимові, чужому нашій конституції і не визна­ному нашими законами, схвалюючи їхні акти позірно законодавчого характеру —:

на розквартирування серед нас великої кількости озброєного війська;

на забезпечення цих військових від кари за вбив­ство, яких вони допустилися б супроти жителів цих штатів, за допомогою впровадження судочинства, що є глузуванням з правосуддя;

на припинення наших торговельних звязків з усіма частинами світу;

на обкладення нас податками без нашої на те зго­ди;

на позбавлення нас у багатьох випадках добро­дійства бути судженими судом присяжних;

на перевезення нас за океан для суду за здогадні злочини;

на скасування вільної системи англійського права в судійній провінції, встановлюючи в ній свавільний уряд, та поширюючи межі цієї провінції так, щоб зро­бити її водночас прикладом і зручним знаряддям для запровадження такого самого абсолютного правління в наших Колоніях;

на відібрання наших хартій, на скасування наших найцінніших законів і на ґрунтовну зміну форми на­шого уряду;

на припинення діяльности наших законодавчих органів і проголошення себе управненим видавати для нас закони в усіх випадках.

Король зрікся своєї влади тут, проголосивши нас поза своєю охороною і повівши проти нас війну.

Він плюндрує наші моря, грабує наші побережжя, палить наші міста, відбирав життя в наших людей.

Він тепер переправляє великі армії чужоземних найманців, щоб довершити діло смерти, спустошення й тиранії, вже розпочате в умовах такої жорстокости й віроломства, яким ледве чи були подібні навіть у найбільш варварські часи і які цілком негідні голови цивілізованої держави.

Він примушує наших співгромядян, захоплених у полон на відкритому морі, здіймати зброю проти сво­єї країни і або ставати вбивниками своїх друзів і бра­тів або самим гинути від їхньої руки.

Він сіє внутрішні чвари серед нас і намагається нацькувати на людність наших прикордонних районів немилосердних індійських дикунів, що їхнє відоме пра­вило війни полягає в безоглядному нищенні людей усякого віку, статі чи стану.

На всіх щаблях цих утисків ми вдавалися з про­ханнями про повернення справедливости, складеними в найсмиренніших виразах. Відповіддю на наші раз-у- раз відновлювані прохання були тільки дальші кривди. Державець, що його кожний з цих вчинків характери­зує як тирана, не надається бути володарем вільних людей.

Не бракувало в нас і уваги до наших брітанських братів. Ми перестерігали їх час до часу про спроби їх законодавчих органів безпідставно поширити на нас свою юрисдикцію. Ми нагадували їм про обстави­ни нашої еміграції й нашого тут поселення. Ми зверта­лися до їх вродженої справедливости й великодушно­сте, і ми закликали їх, посилаючися на нитки нашого спільного походження, відкликати ці зловживання вла­дою, які неминуче мали довести до розриву наших зв’язків і листування. Але вони також були глухими до голосу справедливости і единокровности. Через те, ми мусимо скористатися конечності проголосити наше відокремлення і ставитися до них так, як ми ставимося до решти людства — як до ворогів у війні, як до при­ятелів у мирі.

Тому ми, представники Сполучених Штатів Аме­рики, зібрані на Загальному Конгресі, покликуючися на Всевишнього Суддю Світу в справедливості наших змагань, в імені та з доручення всіх добрих людей наших колоній, урочисто заявляємо і проголошуємо, що наші Сполучені Колонії є і за правом повинні бути вільними й незалежними штатами; що вони звільнені від будь-якої вірносте Брітанській Короні; що будь- який політичний зв’язок поміж ними і Великобрітан- ською державою є і повинен бути цілковито розірва­ний; і що, як вільні й незалежні Штати, вони мають повне право оголошувати війну, укладати мир, всту­пати в союз, нав’язувати торговельні зносини, і вчи­няти всякі інші дії й справи, на які мають право неза­лежні держави.

Нью Гемпшір

Джосая Бартлетт Вільям Віппл Метью Торнтон

Род Айленд

Стівен Гопкінс

Вільям Еллері

Конектікат

Роджер Шерман Семюел Гантінгтон Вільям Вільямс Олівер Волкотт

Нью-Йорк

Вільям Фльойд Філіп ЛівінГстон Френсіс Люїс Люїс Морріс

Нью-Джерзі

Річард Стоктон Джон Відерспун Френсіс Гопкінсон Джон Гарт Абрагам Клярк

Пенсільванія

Роберт Морріс Бенджемін Раш Бенджемін Франклін Джон Мортон Джордж Кляймер Джеймс Сміт Джордж Тейлор Джеймс Вілсон Джордж Росс

Месачусетс

Семюел Адамс

Джон Адамс Роберт Пейн Елбрідж Ґеррі Джон Г'анкок

Делявер

Сізар Родні

Джордж Рід Томас Мек Кін

Меріленд

Семюел Чейз

Вільям Пака

Томас Стон

Чарлз Кэрролл

Вірджінія

Джордж Вайт

Річард Генрі Лі

Томас Джефферсон Бенджемін Гаррісон Томас Нелсон

Френсіс Ляйтфут Лі

Картер Брекстон

Північна Кароляйна

Вільям Гупер

Джозеф Г’юз

Джон Пенн

Південна Кароляйна

Едвард Ратлідж

Томас Гейворд

Томас Лінч

Артур Міддлтон

Джорджія

Баттон Ґвіннетт

Ляйман Голл Джордж Волтон