Джерела ДПЗК.
Джерело права - державно-офіційний спосіб закріплення правових норм (форма права) та спосіб зовнішнього вираження (матеріалізації) правових норм.
Основними джерелами ДПЗК виступають:
1) Конституція - нормативно-правовий акт (основний закон), який наділений найвищою юридичною силою щодо інших правових форм.
В матеріальному плані конституція може виступати у вигляді одного або декількох документів. Конституція в європейському розумінні повинна містити принцип розподілу влад та конституційний статус особи.2) Конституційні закони. Поняття конституційного закону має два значення:
а) Закони, які вносять зміни і доповнення до конституції та приймаються в особливому порядку. Такі закони будучи прийнятими або інтегруються до тексту конституції, або існують поза рамками цього тексту, однак завжди розглядаються як єдине ціле з конституцією.
б) Складові частини конституцій деяких країн, які не є єдиним нормативним актом вищої юридичної сили, а становлять сукупність таких актів.
3) Органічні закони - це такі закони, які приймаються з метою реалізації бланкетних норм конституції.
4) Звичайні закони - нормативно-правові акти вищої юридичної сили, які регулюють найважливіші сфери суспільного життя.
5) Державно-правові договори - нормативно-правові акти, які містять угоду щодо сфери державно-правових відносин. Наприклад Договір про розмежування предметів ведень і компетенції між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суверенних республік у складі Російської Федерації 1992 р.
6) Конституції суб’єктів федерації (у федеративних державах).
7) Статути автономій - спеціальні нормативно-правові акти, прийняті в деяких державах для регулювання питань організації і діяльності автономної територіальної одиниці в складі держави. Наприклад статути автономій в Італії, Іспанії тощо.
8) Акти глави держави і уряду, які розподіляються на такі групи:
а) Акти, яким надається сила закону (акти делегованого законодавства);
б) Звичайні нормативні акти - підзаконні нормативно- правові акти, які врегульовують неврегульовані законом суспільні відносини або конкретизують положення законодавства.
в) Індивідуальні правові акти - акти, які мають однократну юридичну силу і стосуються конкретної особи.
9) Акти інших органів державної виконавчої влади (акти міністерств, інших центральних органів, органів територіального управління).
10) Акти судової влади ( постанови, рішення, вироки судів різних інстанцій).
11) Правові звичаї - які діють, як правило, в англосаксонській правовій сім’ї і являють собою санкціоновані державою звичаєві правила поведінки, яким надається загальнообов’язкова роль (наприклад: зайняття поста прем’єр- міністра лідером партії, яка перемогла на парламентських виборах у Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії).
12) Правові прецеденти - рішення вищих судів у конкретних справах, які мають обов’язкове значення для нижчих чи рівних судових установ, при вирішенні аналогічних або подібних справ. Діють в англосаксонській правовій сім’ї.
13) Акти органів місцевого самоврядування.
14) Імплементовані норми міжнародного права.
4.