Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб
1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором кулівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
2. Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбаная об\'єктів нерухомого майна та для спорудження об\'єктів, пов\'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об\'єктів нерухомого майна.
3. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.
Стаття, що коментується, вперше закріплює право приватної власності на землю юридичних осіб. Особ- ^ ливістю набуття землі у власність юридичними особами є те, що земельні ділянки у власність їм надаються тільки для підприємницької діяльності, тобто для здійснення безпосередньої самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку за використання земельної ділянки (ст. 1 Закону України «Про підприємництво»).
Основним способом набуття у власність земельних ділянок юридичними особами є придбання їх за цивільними угодами (наприклад, договорами кулівлі-продажу, дарування, міни, застави та заповіту). Особливості придбання земельних ділянок у власність за цивільними угодами передбачені главою 20 Земельного кодексу. Як правило, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс).
Землі сільськогосподарського призначення мають право придбати у власність тільки юридичні особи України, установчими документами яких передбачено введення сільськогосподарського виробництва. Приватними несіль-ськогосподарськими підприємствами, установами та організаціями, релігійними організаціями і об\'єднаннями громадян землі сільськогосподарського призначення можуть придбатися у власність тільки з метою ведення підсобного господарства.Договір відчуження земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
У випадку, якщо продавцем виступають державні або комунальні органи, вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою кабінетом Міністрів України. Якщо продавцем земельної ділянки виступає юридична або фізична особа, вартість земельної ділянки визначається за згодою сторін, але не може бути меншою, ніж її грошова експертна оцінка.
Право власності на землю господарчих товариств, наприклад, сільськогосподарських акціонерних товариств, може виникати шляхом внесення до статутного фонду земельних ділянок їх засновників.
Іноземні юридичні особи мають право набувати у власність земельні ділянки тільки несільськогосподарського призначення у випадку придбання об\'єктів нерухомого майна або для спорудження об\'єктів нерухомого майна, пов\'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні. Обов\'язковою умовою для набуття іноземною юридичною особою права власності на земельну ділянку є реєстрація постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. Для здійснення угод на придбання у власність земельних ділянок, які перебувають у державній власності, іноземними юридичними особами потребується погодження Верховної Ради України. Для придбання земельних ділянок, які є у комунальній власності, потребується погодження Кабінету Міністрів України.