Стаття 7. Державна митна справа
1. Встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
2. Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
3. Засади державної митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
4. Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Україна як суверенна держава самостійно здійснює митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.
Вона включає встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції під час її ввезення на митну територію України, запобігання та протидію контрабанді, боротьбу з порушеннями митних правил, організацію і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері митної справи.Чинний Кодекс, порівняно з попереднім, особливо підкреслює державну складову митної справи вже в назві статті, яка коментується. Таке уточнення доречне, адже складові митної справи безпосередньо стосуються діяльності держави. З огляду на це, державну митну справу можна визначити як сукупність заходів, що застосовуються органами державної влади та спрямовані на забезпечення державної митної політики України.
Частина друга цієї статті декларує, що державна митна справа здійснюється з дотриманням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів і системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів. Такий підхід відображає прагнення Української держави бути рівноправним суб'єктом міжнародних відносин і намагання створити максимально комфортні умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Частина третя ст. 7 Митного кодексу України встановлює рівень правового регулювання державної митної справи. Положення цієї частини цілком відповідають чинній Конституції України, адже відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та митної справи.
До безпосереднього здійснення державної митної справи в межах своїх повноважень мають стосунок різноманітні органи державної влади. Верховна Рада України виконує свою роль у цій сфері переважно шляхом прийняття законів та контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України. Президент України має суттєвіші повноваження щодо реалізації державної митної справи, зокрема через призначення керівників міністерств та центральних органів виконавчої влади, утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств і центральних органів виконавчої влади, здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України тощо.
Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади. Він спрямовує і координує роботу міністерств й інших органів виконавчої влади, а відповідно до п. 8 ст. 116 Конституції України також організовує й забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи. Безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України.