Стаття 309. Форми забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією. Види фінансових гарантій

1. Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у та­ких формах:

1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);

2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (гро­шова застава).

2. Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою), багаторазовою та генеральною.

3. Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді письмового зобов'язання надається на суму митних платежів за:

1) однією митною декларацією в межах однієї зовнішньоторговельної опе­рації;

2) однією митною декларацією в межах однієї транзитної операції;

3) одним документом контролю за переміщенням товарів;

4) однією операцією з переміщення через митний кордон України товарів громадянами у випадках, визначених розділом XII цього Кодексу.

4. Багаторазова фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних платежів за кількома митними деклараціями або документами контролю за перемі­щенням товарів при ввезенні товарів на митну територію України з метою транзиту або для вільного обігу на цій території для одного власника в рамках одного зовніш­ньоекономічного договору.

5. Генеральна фінансова гарантія надається для забезпечення сплати митних пла­тежів за митними деклараціями або документами контролю за переміщенням товарів, які декларант або уповноважена ним особа планують подати протягом одного року. Випадки, умови та порядок застосування генеральної фінансової гарантії визначають­ся центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

6. Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією може здійснюва­тися у будь-якій з форм, визначених у частині першій цієї статті, на вибір особи, відпо­відальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

7. Якщо надана гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати від­повідної суми митних платежів, особи, зазначені у частині третій статті 307 цього Ко­дексу, на письмову вимогу митного органу надають додаткову гарантію або, за їх ви­бором, замінюють раніше надану гарантію новою.

Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних про­цедур встановлено, що саме національним законодавством визначається перелік випадків, які потребують надання гарантій, та встановлюються форми їхнього представлення.

Стандартним у міжнародній практиці є те, що будь-якій особі, від якої вимагається надання гарантій, дозволяється вибрати будь-яку форму га­рантій за умови, що вона є прийнятною для митної служби.

Статтею Кодексу, що коментується, встановлено дві форми забезпечен­ня сплати митних платежів фінансовою гарантією та види фінансових га­рантій:

- надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надаєть­ся у вигляді документа);

- внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

На території ЄС відповідно до Регламенту Комісії ЄС № 2453/93 перед­бачено такі самі форми забезпечення сплати митних платежів, тоді як на території Митного союзу діють чотири форми: грошова застава, банків­ська гарантія, порука та застава майна.

Форми забезпечення сплати митних платежів, передбачені Кодексом, є найзручнішими й найефективнішими з точки зору перевізників та юри­дичний осіб, що їх використовують, а також для митних органів.

За інформаційними джерелами, у Російській Федерації найрозповсю- дженішим є застосування грошової застави та банківської гарантії.

Таким чином, порівняння норм митного права України, аналогічних норм ЄС та Митного союзу РФ, РБ, Казахстан щодо передбачених видів за­безпечення сплати митних платежів показує, що Митним кодексом Украї­ни передбачені форми забезпечення сплати митних платежів, найпошире­ніші у міжнародній практиці, вказують на європейську орієнтацію Кодексу.

Внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу, як гарантія сплати митних платежів, здійснюється декларантом або уповно­важеною ним особою, перевізником чи гарантом грошової застави.

При цьому платник не має права розпоряджатися внесеними коштами до моменту виконання зобов'язань.

Види фінансових гарантій, передбачених Кодексом:

- індивідуальна - застосовується за однією операцією;

- багаторазова - використовується при переміщенні товару для одного власника в межах одного зовнішньоекономічного договору;

- генеральна фінансова гарантія - надається для забезпечення сплати митних платежів, якщо декларант або уповноважена ним особа пла­нують здійснення експортно-імпортних операцій протягом одного року.

Генеральна фінансова гарантія (далі - ГФГ), передбачена частиною 5 цієї статті, подається з урахуванням вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну політику у сфері фінансів.

ГФГ надається Держмитслужбі України до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, деклару­вання товарів до митних режимів, що передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного ре­жиму.

Прийнята ГФГ діє протягом року з дня її прийняття і є чинною на всій території України. У разі невиконання зобов'язання ГФГ діє (в частині ви­конання зобов'язань), аж поки буде сплачено митний борг.

Сума ГФГ визначається відповідно до положень ст. 308 Кодексу.

У разі настання гарантійного випадку Гарант має сплатити такі платежі у строки, встановлені у ст. 312 МКУ.

Вибір форми забезпечення сплати митних платежів цілком належить платнику.