Стаття 208. Строк та черговість митного оформлення суден закордонного плавання

1. Залежно від водотоннажності і призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться у строк, який визначається керівником митного ор­гану за погодженням з керівником відповідного органу охорони державного кордону України та іншими контрольними службами.

2. Митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у такій черговості:

1) аварійні судна;

2) пасажирські судна;

3) вантажно-пасажирські судна;

4) лінійні судна;

5) танкерні судна;

6) інші судна у порядку їх прибуття.

Звернення уваги у ч. 1 коментованої статті на те, що митне оформлення суден закордонного плавання залежно від водотоннажності й призначен­ня проводиться у строк, який визначається керівником митного органу за погодженням із керівником відповідного органу охорони державного кор­дону України та іншими контрольними службами, а у другій її частині - на черговість митного оформлення певних видів суден, наштовхує на певне протиріччя у черговості розміщення в статті цих частин. Логічніше було б поставити другу частину на місце першої, оскільки саме в ній визначаєть­ся черговість, а, отже, від цього залежать і строки митного оформлення. У чинній редакції для правильного застосування цієї статті митному ор­гану (його керівнику) слід спочатку звернутися до другої частини статті, а потім уже визначати певні строки митного оформлення та погоджувати їх із керівником відповідного органу охорони державного кордону України й іншими контрольними службами. Навіть більше, законодавець не враху­вав положення Конвенції про полегшення міжнародного морського судно­плавства 1965 р. щодо якомога більшого спрощення і пришвидшення здій­снення будь-яких операцій у морських портах.

Коментована стаття містить характеристики суден закордонного пла­вання та залежність черговості їх митного оформлення від цих характе­ристик. Необхідно визначити, що саме є водотоннажністю, призначенням судна закордонного плавання, а також розглянути, які судна є аварійними, пасажирськими, вантажно-пасажирськими, лінійними, танкерними та ін­шими суднами, як це подано у п.

Згідно з Інструкцією щодо складання державного статистичного спо­стереження за формою № 2-вод “Звіт про наявність власних морських і річкових суден, вантажних та пасажирських причалів-набережних”, затвер­дженою наказом Держкомстату України від 22.02.2001 № 102, водотоннаж­ність порожнього судна - це об'єм підводної частини судна без вантажу, пального, мастила, баластної, прісної, котельної води в цистернах, стічних вод, запасів на судні, а також без пасажирів, але з водою, пальним у судно­вих системах та механізмах. Визначення поняття “водотоннажність непо­рожнього або навантаженого судна” в чинному законодавстві України від­сутнє.

Зазвичай використовується поняття “валова місткість судна”.

Валова місткість означає місткість, розраховану за правилами обмірю­вання суден, які викладено в додатку І до Міжнародної конвенції про об­мірювання суден 1969 р. чи в будь-якій конвенції, що її замінює.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції валова місткість (судна) - це найбільший об'єм корпусу та приміщень на судні як інженерної споруди, окрім об'єму рульової рубки, камбузів, туалетів, усіх світлових люків і схід­них мілких рубок.

Залежно від валової місткості судна розрізняють:

Малотоннажне судно - судно валовою місткістю від 80 до 500 одиниць та/або з потужністю головної енергетичної установки від 55 до 750 кВт.

Маломірне (мале) судно - судно, найбільша довжина корпусу якого 20 метрів і менше, за винятком буксирів, штовхачів, криголамів, суден, які перевозять понад 12 пасажирів, вантажних суден, плавкранів і суден тех­нічного флоту. Крім того, до маломірних суден також відносять яхту, ка­тамаран, спортивний та прогулянковий катери, водний мотоцикл, що на­лежать фізичним особам (резидентам і нерезидентам) та зареєстровані у відповідних реєстраційних органах за правилами країни реєстрації (див. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом: на­каз Держкомпідприємництва України та Мінтрансу України від 30.01.2002 № 11/50.

Інших видів суден: середньо - або великотоннажних чинне законодав­ство не передбачає. Проте визначення того, яке судно є маломірним або малотоннажним, дає підстави вважати, що особливості правового регулю­вання мають місце лише для цієї категорії суден. Інші ж спеціальними осо­бливостями (залежно від водотоннажності) не відрізняються.

Відповідно до ст. 15 КТМ України торговельне судно - це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується: 1) для перевезен­ня вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морсько­го промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затону­ло в морі; 2) для несення спеціальної державної служби (охорона промис­лів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); 3) для наукових, навчальних і культурних цілей; 4) для спорту; 5) для інших цілей.

Риболовне судно у КТМ України - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу. Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим мор­ські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.

Ядерне судно у КТМ України - це судно, обладнане ядерною енергетич­ною установкою.

Використовується також поняття “тип судна” (для вимог лінійного суд­ноплавства), що є ознакою сукупності техніко-експлуатаційних характе­ристик (розміри судна, спеціалізація, вантажопідйомність, вантажоміст­кість, максимальна осадка з вантажем, кількість трюмів, вантажне облад­нання) групи суден, які побудовані за одним або схожими проектами. Тип судна-субститута за своїми параметрами має відповідати характеристикам лінійного судна, що замінюється.

Типи суден: тип G означає танкер, призначений для перевезення газів під тиском або в охолодженому стані; тип С означає танкер, призначений для перевезення рідин.

Відповідно до п. 14 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що пере­міщуються ними, митний контроль суден закордонного плавання згідно з послідовністю їх прибуття та утворенням комісії здійснюється цілодобово у такій черговості: 1) аварійні судна; 2) пасажирські; 3) вантажно-пасажир­ські; 4) лінійні; 5) танкерні; 6) інші судна у порядку їх прибуття.

Митний контроль пасажирських суден закордонного плавання здій­снюється позачергово відповідно до графіка їх руху, завчасно погодженого з митним органом та органом охорони державного кордону.

Зазначені нормативні акти містять різні формулювання здійснюваних операцій: у Кодексі - “митне оформлення”, у Типовій технологічній схемі - “митний контроль”.

Організація митного контролю та митного оформлення суден і това­рів, що переміщуються ними, здійснюється відповідно до Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними, затвердженої наказом ДМС України від 17.09.2004 № 678.

Для цілей коментованої статті необхідно розглянути, що є аварійним судном, пасажирським, вантажно-пасажирським, лінійним, танкерним судном.

Аварійне судно є судном, що зазнало морської аварійної події. Аварійна морська подія - це подія, що виникла в результаті експлуатації судна чи у зв'язку з нею, яка спричинила або могла спричинити людські жертви, або заподіяти шкоду здоров'ю людей, загибель судна, або втрату його морехід- ного стану, а також забруднення навколишнього природного середовища.

Пасажирське судно - судно, спеціально призначене для перевезення понад 12 пасажирів.

Вантажно-пасажирське судно - судно, що призначене для перевезення вантажів і не більше як 12 пасажирів.

Лінійне судно - судно, робота якого на судноплавній лінії передбачена лінійним розкладом.

Танкер означає судно, призначене для перевезення речовин у вантаж­них танках.

Наявні на сьогодні обов'язкові постанови щодо морських портів Украї­ни містять митні правила портів. Наприклад, Обов'язкові постанови щодо ДП “Одеський морський торговельний порт”, затверджені наказом началь­ника ДП “Одеський морський торговельний порт” від 30.03.2012 № 286, у Додатку 1 містять “Митні правила порту”. Відповідно до цих правил ви­значаються митні правила оформлення прибуття судна у порт, митний контроль під час перебування судна у порту, митні правила оформлення відплиття судна. Зокрема, у п. 1.4 є норма про те, що огляд пасажирських суден здійснюється позачергово. Інших правил щодо черговості митного огляду суден в Обов'язкових постановах немає. Тут виникає питання про співвідношення норм МК України й Обов'язкових постанов, а також про черговість митного оформлення, оскільки в цих актах мають місце невід­повідності щодо такого порядку.