Стаття 193. Відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом

1. За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом переві­зник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

2. У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

3. Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непере­борної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови під­твердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Частина 1 коментованої статті має відсильний характер і передбачає відповідальність перевізника за порушення встановленого порядку пере­міщення товарів, що підтверджує гл. 68 МК України.

Згідно з ч. 2 коментованої статті на перевізника покладається обов'язок сплати митних платежів, встановлених законом на імпорт зазначених то­варів, у разі втрати або видачі без дозволу митних органів таких товарів. Якщо перевізником порушені тільки строки доставки товарів, встановлені Кодексом, а всі інші вимоги виконані, він звільняється від обов'язку сплати митних платежів. При цьому перевізник не звільняється від відповідаль­ності за порушення строків доставки товарів.

Частиною 3 коментованої статті передбачена умова, коли перевізник звільняється від обов'язку сплати митних платежів. Якщо товари, що пе­ребувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було зни­щено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непере­борної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, перевізник зобов'язаний підтвердити факт аварії або дії обставин непере­борної сили, як правило, шляхом надання відповідного документа. Такі документи можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, власником підприємства, на якому відбувається страйк, або уповноваженим ним органом (представником), об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, службою технічного об­слуговування, відповідним державним органом із безпеки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, ін­шими центральними органами виконавчої влади тощо.