Неюрисдикційні форми захисту прав людини в сфері охорони здоров'я

У межах цього посібника висвітлюється лише одна неюрисдикційна форма захисту, а саме медіація/посередництво у сфері охорони здоров’я. Медіація - один з найпоширеніших у світовій практиці альтернативних підходів до розв’язання конфлікту, метою якого є досягнення результату «перемога-перемога».

Сфера охорони здоров’я є надзвичайно емоційно забарвленою, особливо, коли йдеться про зародження конфлікту, а саме його «поступове пере­тікання» з морально-деонтологічної площини у правову. Ця галузь сповне­на, з одного боку, болю, страждань, страху пацієнтів, недовіри до людей у «білих халатах», переживань родичів, а з іншого - почуттів професійного обов’язку, людських і фахових чеснот медичних працівників. Ключовими фігурантами конфлікту в галузі охорони здоров’я, як правило, виступають медичні працівники і пацієнти та/або їх члени сім’ї.

Продемонструвати практичне значення медіації у галузі охорони здоров’я можна через відновне правосуддя (медіацію у кримінальних справах). Як свідчить аналіз юридичної практики у цій царині, медичних працівників, як правило, притягають до кримінальної відповідальності за ст. 140 Кримінального кодексу України («Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»).

Пам’ятайте!

Якщо сторони оберуть таку форму захисту, як посередництво, то адвокатові доцільно використовувати механізм, визначений у ст. 46 Кримінального кодексу України, у якій передбачено процедуру звільне ння від кр имінально ї відповідальності у зв'язку з пр имир е нням винного з потерпілим.

Пам’ятайте!

Ключовими підставами для звільнення від кримінальної відпові­дальності є такі: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) вчинено діяння невеликої тяжкості (злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двохроків, або інше, більш м'яке покарання) або необережний злочин середньої тяжкості (злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років); 3) особа, яка вчинила злочин, відшкодовує завдані збитки або усуває заподіяну шкоду.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України, нале­жить до злочинів невеликої тяжкості, а ч. 2 цієї ж статті - до необережних злочинів середньої тяжкості. Стаття 46 Кримінального кодексу України забезпечує можливість порушникам, яким інкриміновано зазначений склад злочину, скористатися процедурою посередництва, для якої, якщо медичний працівник щиро розкаявся і примирився з потерпілим, відшкодував шкоду й вчинив злочин уперше, жодних перешкод немає. На адвоката (-ів) покладається завдання сприяти розв’язанню конфлікту між суб’єктами медичних правовідносин на основі процесу медіації, зокрема фахово підготувати угоду про примирення і відшкодування шкоди.

Пам’ятайте!

Адвокат має право консультувати сторони з різними інтересами, якщо це консультування відбувається в інтересах обидвох сторін і з метою досягнення згоди між ними. Адвокат у жодному випадку не може виступати медіатором (посередником) у процесі медіації, якщо до цього він виступав захисником однієї із сторін, а також захищати інтереси однієї із сторін після невдалого процесу медіації, у якому він виступав у ролі медіатора.

Цивільного процесуального кодексу України). При порушенні виконавчого провадження сторонами теж може бути укладено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом (ч. 3 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пам’ятайте!

Звернення осіб до суду не позбавляє їх можливості контактувати з метою укладення мирової угоди в позасудовому порядку.

Умови мирової угоди не можуть суперечити інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, у т. ч. третіх осіб (у медичних справах - це медичний працівник). Суд повинен створити усім заінтересованим особам умови для ознайомлення з проектом мирової угоди, аби вони мали можливість висловити свої міркування щодо її затвердження судом.

Пам’ятайте!

Згода позивача (співпозивачів) та відповідачів (співвідповідачів), а також третіх осіб з самостійними вимогами з умовами мирової угоди підтверджується їх особистими підписами або підписами їхніх представників (представник для підписання угоди повинен бути наділений довірителем спеціально обумовленими на це повноваженнями). Треті особи без самостійних вимог засвідчують відсутність заперечень проти затвердження судом мирової угоди, що відображається у протоколі судового засідання.

За своєю суттю мирова угода слугує способом урегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватись лише прав та обов’язків сторін і предмета позову.

Пам’ятайте!

Мирова угода може бути укладена та затверджена як у суді першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій.

8.4.