ЗАКОНОДАВЧІ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО РІВНЯ
Незважаючи на всі проблеми, Швейцарія віддає перевагу зібранням громадян.
Лише близько 1/6 частини комун мають парламенти. В усіх інших законодавчим органом є громадські збори (асамблеї).
Як правило, у менших комунах наявні громадські збори, більші ж комуни мають парламенти. Комуна Рапперсвіль-Іона на сьогодні є найбільшою комуною зі зборами громадян. Вона налічує 25 000 жителів. І вже в цьому криється організаційна проблема. Навряд чи знайдеться місце, яке могло б умістити всіх мешканців.Більшість кантонів пропонують обидві форми устрою. Вони або визначають певну чисельність населення, яка автоматично тягне за собою формування парламенту, або залишають за комунами право вирішувати, що створювати: збори громадян чи парламент. Наприклад, кантон Во визначив досить низький поріг чисельності населення для формування парламенту комуни. Усі комуни, що налічують більше 700 жителів, мають формувати парламент. Два кантони вимагають від комун обов’язкового створення парламентів: це - кантони Женева та Невшатель. У цілому кантони із франкомовним населенням більш схильні до створення парламентів. Інші кантони вимагають створення зборів громадян від усіх комун незалежно від чисельності населення (кантони Урі, Швіц, Обвальден, Нідвальден, Гларус та Аппенцель Іннер Роде). Це здебільшого малі «сільські» кантони.
Більшість парламентів було запроваджено у 1970-х роках, коли право голосу отримало досить значне поширення. Запровадження права голосу подвоїло число потенційних виборців у зібранні за один день і зробило проведення зібрань більш проблематичним. Також на цей час кількість зборів громадян зменшується, з-поміж інших причин — через злиття малих комун. Проте суттєвої тенденції до збільшення кількості парламентів комун не спостерігається[131].
У випадку громадських зборів усі громадяни запрошуються до участі в них.
Вони (а іноді й іноземці), що мешкають у комуні, формують законодавчий орган. Збори відбуваються два або кілька разів на рік. Голосування на громадських зборах зазвичай відбувається підняттям руки. Лише деякі комуни проводять таємне голосування із застосуванням бюлетенів для прийняття важливих рішень або у разі, коли таємного голосування вимагають громадяни. Парламенти завжди обираються жителями комуни (шляхом таємного голосування). У багатьох кантонах комуни можуть обирати електоральну систему. Більшість парламентів формується за пропорційною системою.У випадку громадських зборів населення комуни затверджує (або не затверджує) усе законодавство в масштабі комуни та певні адміністративні акти шляхом голосування. Парламенти комун здійснюють законодавчу діяльність, керують муніципальною адміністрацією та виконавчими органами, приймають бюджет, розпоряджаються рахунками, а також розробляють, наприклад, плани зонування. У деяких випадках парламент обирає певних громадських службовців. Влада парламенту обмежена прямою демократією[132].
Вплив виконавчого органу, як правило, сильніший у комунах із громадськими зібраннями, аніж у комунах із парламентами.
3.3.