Загальний огляд територіальної організації держав Європи
В основі побудови систем місцевого самоврядування сучасних держав лежить їх адміністративно-територіальний устрій, що виступає однією з найважливіших складових організації держави.
Метою поділу території держави на відповідні адміністративно-територіальні одиниці є створення умов для формування найбільш ефективної системи публічної адміністрації, заснованої на врахуванні географічних, демографічних, економічних, соціальних, культурних та інших особливостей територіальних одиниць, що здійснюється з метою забезпечення її максимальної відповідності потребам населення. Відтак раціональна територіальна організація держави - основа формування дієвої системи публічної адміністрації загалом та місцевого самоврядування зокрема.Адміністративно-територіальний устрій зарубіжних країн формувався, як правило, під впливом географічних чинників у їх сукупності з економічними, соціальними та демографічними особливостями територій. Новелізація цих чинників, зумовлена динамікою суспільного прогресу, призводить до відповідних змін в адміністративно- територіальному устрої держави. Проте зазвичай вони не є надто радикальними, а самі держави досить обережно ставляться до реформ територіального устрою навіть в умовах прийняття нових конституцій чи конституційних законів, що передбачають суттєві зміни в інших сферах організації держави.
Адміністративно-територіальний устрій значної частини провідних країн світу є досить консервативним. У таких державах, як США, ФРН, Іспанія, Італія, Швейцарія та ін., основи сучасної системи адміністративно-територіального устрою сформувалися ще у ХІХ ст., у Франції - у XVIII ст., а у Великій Британії вони були закладені ще в епоху раннього феодалізму. Тому в системі адміністративно-територіального устрою деяких зарубіжних держав донині існують досить застарілі територіальні одиниці з невеликою територією та кількістю населення.
Водночас ряд країн для побудови дієвої системи територіальної організації влади пройшли через низку реформ у їх територіальному устрої. Так, комунально-територіальна реформа відбулася у 70-х роках XX ст. у Німеччині. У 80—90-х рр. подібні реформи, спрямовані на опти- мізацію адміністративно-територіального устрою, проводились в Італії, Бельгії, Данії, Швеції.
Основу місцевого самоврядування зарубіжних держав становлять жителі першої — базової — ланки адміністративно-територіального устрою. У європейських державах вона має різні назви, що відображені у таблиці[34].
Кількість суб’єктів місцевого самоврядування базового рівня в окремих країнах Європи
| Держава | Базовий рівень місцевого самоврядування | Особливості організації базового рівня місцевого самоврядування | |
| назва | кількість у державі | ||
| Австрія | Громади (Gemeinderi) | 2359 | Особливий статус окремих громад: 14 міст та Відень, встановлений окремими хартіями. |
| Бельгія | Муніципалітети | 589 | Види муніципалітетів: - 262 Валлонських муніципалітетів (включно з дев’ятьма німецькомовними муніципалітетами); - 19 Брюссельських муніципалітетів; - 308 Фламандських муніципалітетів. |
| Болгарія | Муніципалітети | 260 | Передбачений мікрорівень місцевого самоврядування (кметства та округи), їх загальна кількість - 3850. Кметства й округи є частиною муніципалітету та створюються його радою. |
| Велика Британія | Округи та інші територіальні утворення: Англія (England): • унітарні утворення (shire unitary authorities) • метропольні округи (metropolitan districts) • округи (districts) • райони Лондона (London boroughs) | 47 36 238 33 | |
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
| Шотландія (Scotland): • унітарні утворення (unitary authority (units) Уельс (Wales) • унітарні утворення (unitary authority (units) Північна Ірландія (Northern Ireland) • округи (districts) | |
| Греція | • Муніципалітети (dimoi) • Комуни (kmotites) |
| Данія | Муніципалітети |
| Естонія | Муніципалітети (omavalitsus) |
| Іспанія | Муніципалітети |
| Італія | Комуни |
| Кіпр | Муніципалітети Комуни |
| Латвія | Муніципалітети (pagastas) Міста-райони |
| Литва | Муніципалітети (savivaldybes) |
| Люксембург | Муніципалітети |
| Мальта | Місцеві ради |
| Нідерланди | Муніципалітети |
| Німеччина | Громади (Stadte та Gemeinden) |
| Польща | Ґміни |
| Португалія | Муніципалітети (Municipios) Метропольні території Лісабона та Опорто Парафії (Freguesias) |
| 32 22 26 | |
| 900 133 | |
| 98 | |
| 227 | |
| 8111 | |
| 8103 | |
| 33 85 | |
| 535 7 | Органи публічної влади міст-районів здійснюють повноваження як муніципалітету, так і району. |
| 60 | |
| 118 | |
| 68 | |
| 496 | |
| 14 000 | |
| 2489 | |
| 308 4252 |
| Держава | Базовий рівень місцевого самоврядування | Особливості організації базового рівня місцевого самоврядування | |
| назва | кількість у державі | ||
| Словаччина | Муніципалітети (obec) | 2887 | |
| Словенія | Міські муніципалітети Сільські муніципалітети | 11 181 | |
| Туреччина | Міські муніципалітети (beZediye) Метропольні муніципалітети (btiyuksehir belediyesi) Села (сільські муніципалітети кду) | 3 215 16 35 128 | |
| Угорщина | Муніципалітети | 3 168 | Види муніципалітетів: 3122 міст та сіл, 22 урбанізованих графств, місто Будапешт та 23 його округи |
| Фінляндія | Муніципалітети (Kunta) | 446 | |
| Франція | Муніципалітети | 36 763 | |
| Чехія | Муніципалітети (obec) | 6254 | |
| Швеція | Комуни (коттипег) | 288 | |
Зупинімося детальніше на аналізі територіальної основи місцевого самоврядування у деяких європейських державах.
2.1.2.