<<
>>

ВІДНОСИНИ МІЖ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЗЛИТТЯ КОМУН

«Малий» не завжди означає «гарний». Нові форми співпраці покра­щують надання послуг без спотворення демократичного прийняття рішень. Комуни починають розглядати можливості злиття.

У Швейцарії - значна кількість малих комун. У середньому, в комуні налічують менше 3000 жителів. Та існують деякі комуни, в яких понад 100 000 жителів, хоча близько половини комун налічує менше 1000 жителів[155]. Багато з цих малих комун стикається із проблемами під час виконання своїх завдань. Відповідно, вони часто вдаються до співпраці із іншими комунами. Попри існування традиції добровільної співпраці між комунами, спостерігаються і нові тенденції обов’язкової співпраці. Наприклад, у статті 110 Конституції кантону Берн 1993 року, сказано: «(1) Кантон сприяє співпраці між комунами. (2) Для виконання завдань комун, комуни можуть утворювати асоціації та організації комун. Закон може зобов’язати комуни до цього. (3) Закон визначає, що мають регу­лювати хартії асоціацій комун. (4) Право участі громадян та органів влади комуни має бути захищене».

Об’єднання комун можуть підвищувати ефективність, втім, вони також можуть призводити до браку демократії. Громадяни не можуть брати участі в утворених об’єднаннях комун, як вони робили це у влас­ній комуні. Щораз більше рішень приймається виконавчими органами комун, які входять до об’єднань. Це обумовлює певні тенденції до фор­малізації та співробітництва, в тому числі — формування інститутів та механізмів, які дозволяють громадянам брати участь у прийнятті рішень.

І знову кантон Берн може слугувати прикладом. Стаття 110а Кон­ституції кантону присвячена об’єднанням комун: «(1) Кантон забез­печує створення спеціальних корпорацій комун, призначених для обов’язкового регіонального співробітництва між комунами. (2) Законо­давство визначає завдання та територію цих корпорацій, регулює їхню організацію та процедури.

(3) Створення та розформування корпорації вимагає згоди більшості виборців та більшості комун, які до неї вхо­дили. (4) Громадяни можуть брати участь у регіональних референдумах. Право голосу мають усі громадяни, які мешкають на території корпора­ції, і мають право голосу у вирішенні питань кантонального значення».

Агломерації становлять окрему проблему. На 2001 рік 68% насе­лення Швейцарії мешкало у містах. П’ять найбільших міст Швейцарії — Цюрих, Женева, Базель, Берн та Лозанна[156]. Навколо міст розвиваються густонаселені райони. Міста зазвичай складають одну комуну. Комуни, що їх оточують, відчувають зростання чисельності населення і з виго­дою використовують міську інфраструктуру. Міську інфраструктуру, як правило, оплачує місто за рахунок податків, стягнутих з тих, хто про­живає у місті. Люди, які живуть у прилеглих комунах, також можуть користуватися інфраструктурою, але сплачують податки у своїх кому­нах. До того ж наявні деякі проблеми, що стосуються всієї агломерації (зокрема дорожній рух). Політика агломерацій має забезпечувати виро­блення спільних стратегій та більш справедливих рішень. Втім, агломе­рації включають більше однієї комуни і досить часто містять комуни з різних кантонів, а іноді - навіть частини території сусідніх країн. Отже, вироблення спільної стратегії вимагає особливих структур. Тристороння конференція агломерацій включає представників комун (з асоціації сільських та міських комун), кантонів та центру[157].

На додаток до різних форм співпраці поширюється злиття комун. Малий кантон Гларус (із населенням близько 38 000) нині проводить найрадикальнішу реформу. Збори громадян кантону своїми рішеннями від 7 травня 2006 року та від 25 листопада 2007 року проголосили, що вони бажають зменшити кількість комун у кантоні з 25 до трьох. Уряд кантону запропонував менш радикальне зменшення у кількості комун. Громадські збори заперечили, що лише кардинальні зміни зможуть принести очікуване підвищення ефективності та зниження витрат. Три нові комуни налічуватимуть від 10 000 до 16 000 жителів кожна.

Практично в усіх кантонах є проекти злиття комун. У більшості кан­тонів для ініціювання та завершення процедури злиття необхідно вине­сти на народне голосування рішення громадського зібрання. Кантони схильні до стимулювання комун, зокрема, фінансового. Деякі кантони також передбачають можливість примусового злиття комун (напри­клад, кантон Тічіно)[158]. Проте на сьогодні ще не відбулося жодного при­мусового злиття. Дискусія навколо такого злиття передує дискусії про оптимальний розмір комуни. Тоді як зазвичай досить просто дійти згоди стосовно ресурсів, питання ідентичності можуть складати суттєву про­блему у переговорах щодо злиття, які ведуться між комунами[159].

<< | >>
Источник: Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О. М.. Заверуха І. Б.. Школик А. М. та ін.]; Центр політико-правових реформ. - К., Москаленко О. М.,2012. - 212 с.. 2012

Еще по теме ВІДНОСИНИ МІЖ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЗЛИТТЯ КОМУН:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -