Теоретична і практична значущість роботи.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому висновки, пропозиції та рекомендації розвивають конституційно-правові засади організації і здійснення державної влади в Україні, можуть бути використані в ході подальших наукових досліджень означених питань, зокрема, в галузях конституційного, муніципального й адміністративного права.
Практичне значення одержаних результатів визначається їхньою актуальністю, новизною та сформульованими загальнотеоретичними та прикладними висновками. Сферою практичного застосування матеріалів монографії дослідження є законодавчий та нормотворчий процеси як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Вміщені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані при проведенні конституційної, муніципальної, адміністративної, судової та інших реформ, вдосконаленні механізму функціонування та взаємодії органів публічної влади в контексті євроінтеграційних процесів в Україні.Структура дослідження. Мета і завдання, які поставив перед собою автор монографії, зумовили її структуру. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, поділених на шістнадцять підрозділів, висновків, списку нормативних джерел і літератури.
Розділ перший присвячений дослідженню теоретико- методологічних основ конституційно-правових засад організації і здійснення державної влади. Зокрема сформульовано поняття, визначені сутнісні ознаки та розкрито зміст конституційно- правових засад організації і здійснення державної влади, досліджувались роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань, пов’язаних з організацією та здійсненням державної влади. Окрему увагу автор приділив обґрунтуванню методології дослідження конституційно-правових засад організації та здійснення державної влади.
До другого розділу монографії увійшли питання, пов’язані із історичними та компаративними аспектами конституційно- правових засад організації та здійснення державної влади.
Досліджувалася ґенеза конституційно-правових засад державної влади на території Україні, а також конституційно-правове закріплення засад організації та здійснення державної влади у державах-учасницях Європейського Союзу.Розділ третій монографії присвячений розкриттю конституційно-правових засад організації та гарантування державної влади в Україні, визначена та схарактеризована конституційна модель організації державної влади в Україні, містить результати дослідження щодо територіальної основи організації державної влади в Україні, розкрито конституційні засади формування інституційного механізму державної влади в Україні, а також встановлено конституційно-правові засади гарантування державної влади в Україні.
До четвертого розділу включені питання, пов’язані із дослідженням конституційно-правовим механізмом здійснення державної влади в Україні, визначенням конституційних принципів здійснення державної влади в Україні, виділенням їхніх видів і розкриттям змісту. Виходячи з результатів дослідження цих питань, автор пропонує інноваційний підхід до конституційно-правового механізму функціонування державної влади в Україні, включаючи розкриття форм і методів діяльності публічної влади.
До останнього, п ’ятого розділу, увійшли результати дослідження щодо удосконалення конституційних основ державної влади в Україні у контексті євроінтеграції. Автор також детально дослідив конституційно-правову відповідальності органів і посадових осіб державної влади в Україні, її підстави та форми й запропонував шляхи її реформування. Особлива увага приділена питанням організації та громадському контролю за здійсненням державної влади в Україні, створенням умов для формування та ефективного функціонування інститутів громадянського суспільства, що забезпечить розбудову соборної, демократичної, соціальної, правової держави.
На завершення хотілося б подякувати кафедрі конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковому консультанту та рецензентам, за слушні рекомендації та пропозиції під час підготовки монографії, всім, хто сприяв її виходу своїми цінними порадами та критичними зауваженнями, що дало можливість більш аргументовано представити авторську позицію та надати праці логічної послідовності, а висновкам - завершеної форми.