Тенденції розвитку політичних партій та конституційних засад регулювання їхньої активності
Діяльність політичних партій у сучасному суспільстві зумовлена низкою чинників, умов й обставин як національного, так і глобального (універсального) змісту, які не тільки змінюють форми та засади діяльності партій, але й суттєво впливають на еволюцію їхньої природи, значення та призначення.
До таких тенденцій можна зарахувати:• глобалізація безпосередньо впливає не тільки на інструменти політичної боротьби, але й на структурування політичних партій, їхні відносини, способи взаємодії та співпраці. Так, функціюван- ня системи «сімей» політичних партій у країнах Європейського Союзу порушує питання універсалізації не тільки їхніх цінностей, політичних програм, ідей та форм активності, але й використання спільних юридичних інструментів регулювання діяльності;
• в умовах швидкого та, на жаль, в окремих випадках часто ма- ніпулятивного формування громадської думки, політичні партії змінюють підходи до організації своєї роботи з виборцями, до формалізації членства в політичних партіях, формування та розвитку партійних структур, суттєво коригують форми залучення нових прихильників тощо. Ці виклики потребують нових і нестандартних кроків для популяризації власної ідеології та досягнення політичних цілей. Надзвичайного поширення набувають популістичні ідеї та маніпулятивні технології. Відповідного коригування еволюційно потребуватимуть й межі конституційного регулювання діяльності політичних партій;
• розвиток сучасних інформаційних технологій, так звана диджи- талізація торкається нині й діяльності політичних партій. Адже політична реклама, поширення інформації, проведення агітаційних заходів нині набувають все нових рис. Можливість використовувати соціальні мережі та, наприклад, вузькоцільову онлайн-рекламу дають змогу не тільки політичним партіям формувати політичний «порядок денний» суспільного життя. Тому дуже важливо враховуючи ці виклики й використовувати ефективні, зокрема юридичні запобіжники від зловживання такими технологіями, маніпулювання суспільною свідомістю тощо;
• з метою внутрішнього структурування політичні партії дедалі частіше вдаються до обмеження внутріпартійних демократичних процедур.
З одного боку, партійне керівництво намагається забезпечити в умовах глобалізації партійну єдність, з іншого — відсутність внутріпартійної свободи й конкуренції спричинює виникнення й поширення різних форм обмеження вільного представницького мандата та свободи об'єднання загалом. Це може суттєво підірвати фундаментальні засади демократії навіть у державах з розвиненими демократичними традиціями;• розвиток технологій та спрощення фінансових процедур зумовили, своєю чергою, суттєве спрощення процедур фінансування спільних проєктів, ініціатив та найрізноманітніших активностей, де ініціаторами, учасниками чи виконавцями можуть бути політичні партії. З огляду на законодавчі (а в окремих країнах і конституційні) обмеження фінансування політичних партій, ведення їхньої фінансової звітності й забезпечення прозорості витрат, слід переглянути не тільки відповідні процедури, а й принципи визначення, обліку та обмеження джерел доходів політичних партій та їхнє долучення до фінансування (співфінансування) інших проєктів.