<<
>>

§ 7. Статус Голови Верховної Ради України. Забезпечення законопроектної та іншої діяльності парламенту

«Стаття 88. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.

Голова Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України».

7.1. Зміни, які внесені до цієї статті Конституції, у порівнянні з попередньою редакцією не є суттєвими. У певній мірі вони уточнюють окремі її положення. Зокрема це стосується доповнення частини першої словами «з цих посад», пункту 2 частини другої, викладеної в новій редакції, але по суті функції Голови Верховної Ради не змінюються.

7.2. Частина третя статті 88 Конституції встановлює, що Голова Верховної Ради здійснює повноваження, передбачені Консти­туцією, у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради. У попередній редакції цієї частини зазначалося: «...законом про регламент Верховної Ради України» (див. коментар до частини п’ятої статті 83 Конституції). У зв’язку з цим варто звернути увагу на посаду Голови Верховної Ради, його функції та повноваження.

Сприйняття Голови Верховної Ради лише як здійснюючого функції її спікера є надто обмеженим і не відповідає представ­ницькій природі та практиці діяльності парламенту з наступних мотивів. По-перше, Голова Верховної Ради очолює єдиний в Україні орган законодавчої влади, безпосередньо впливає на формування графіку його роботи та порядку денного, в тому числі на черговість питань, що підлягають розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради.

По-друге, представляючи парламент у зносинах з іншими органами державної влади, зокрема Президентом, Кабінетом Міністрів, Конституційним та Верховним судами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, Голова Верховної Ради може ефективно сприяти реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави, а у зносинах з лідерами іноземних держав, міжнародними організаціями - зміцненню авторитету України у світовому, в тому числі європейському співтоваристві.

Функції спікера парламенту в роботі Голови Верховної Ради, що традиційно властиві більшості країн, зокрема Західної Європи, є незначними за обсягом, але дуже важливими щодо його діяльності як керівника органу законодавчої влади.

Інші положення коментованої статті не зазнали будь-яких змін і є текстуально ідентичними приписам її попередньої редакції.

«Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законо- проектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і поперед­нього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і слідчих комісій встанов­люються законом ».

7.3. Внесені зміни до статті 89 Конституції стосуються першої частини, всі інші: друга - п’ята текстуально ідентичні відповідним приписам її попередньої редакції.

Законопроектна робота Верховної Ради є найважливішим напрямом у здійсненні нею конституційних повноважень.

За результатами законодавчої діяльності парламенту формується, удосконалюється і розвивається система національного законо­давства, якою забезпечується правове регулювання суспільних відносин у державі, реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина.

Підготовка законопроектів до розгляду Верховною Радою покладена на її комітети, створені з числа народних депутатів за принципами конституційності, пропорційності (представництво від кожної депутатської фракції), професійності, компетентності, колегіальності, відповідальності тощо. У цілому законодавчий процес, його стадії, функції, процедури і т.д. врегульовано Конституцією (статті 93-95) та Регламентом Верховної Ради.

З метою забезпечення належної якості законопроекту до його підготовки залучаються фахівці, експерти, наукові установи, профільні служби Апарату парламенту.

7.4. Комітет очолює голова, який має першого заступника та заступників, обраних разом із секретарем комітету Верховною Радою. Від керівництва комітету залежить ефективність його роботи, своєчасний розгляд законопроектів, інших проектів правових актів парламенту, їх кваліфіковане та професійне опрацювання, надання відповідного висновку та пропозицій щодо їх розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

<< | >>
Источник: Євграфов П.Б.. Конституція України: коментар змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти: Науково-практич­ний посібник. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність»,2007. - 204 с.. 2007

Еще по теме § 7. Статус Голови Верховної Ради України. Забезпечення законопроектної та іншої діяльності парламенту:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -