§ 8. Припинення повноважень Верховної Ради України
«Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України».
8.1 Частина перша наведеної статті залишилася у попередній редакції (див. коментар до статті 81 Конституції). Це усталена норма, яка за парламентським звичаєм існує в багатьох демократичних державах світу.
8.2. Відповідно до змін, внесених до цієї статті Конституції, Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради в трьох випадках (у попередній редакції - один). Так, пунктом 1 частини другої статті передбачається, що таким правом Президент може скористуватися, якщо протягом одного місяця у парламенті не сформовано коаліцію депутатських фракцій (див.
коментар до статті 83 Конституції). Встановлення місячного строку, передусім визначається політичною доцільністю і спрямовано на створення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, яка має внести пропозиції Президентові щодо кандидатури Прем’єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ для внесення ним подання щодо їх призначення Верховною Радою на посади, а також пропозиції Прем’єр-міністру щодо персонального складу інших членів Кабінету Міністрів (див. коментар до пункту 12 частини першої статті 85) для внесення ним подання до Верховної Ради про їх призначення на відповідні посади.Від своєчасного створення у Верховній Раді коаліції депутатських фракцій залежить не тільки формування уряду як вищого органу у системі органів виконавчої влади, а й вирішення численних питань функціонування інших державних органів та органів місцевого самоврядування. Але найважливішим питанням для коаліції депутатських фракцій є формування персонального складу Кабінету Міністрів. У зв’язку з цим пунктом 2 коментованої статті Президенту надано право достроково припинити повноваження парламенту, якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не буде сформовано його новий персональний склад.
Згідно з пунктом 12 зазначеної статті Верховна Рада вирішує питання відставки Прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів. Відставка уряду можлива у разі відставки Прем’єр-міністра, прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів (частина перша статті 87, частина перша статті 115 Конституції).
Встановлення шістдесятиденного строку на формування персонального складу уряду є питанням політичної доцільності, вирішення якого Конституція покладає на коаліцію депутатських фракцій (парламентську більшість) у Верховній Раді, Президента і Прем’єр-міністра (див. коментар до статті 83 Конституції). При цьому варто підкреслити, що йдеться про шістдесят календарних днів у роботі Верховної Ради, на що вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 19 травня 2004 р.
№ 11-рп/2004 (справа про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України)[6].Водночас Конституція розмежовує такі різні за юридичною природою дії (акти), як відставка Кабінету Міністрів та складення ним повноважень перед новообраною Верховною Радою (частина четверта статті 115 Конституції). Проте в обох випадках Кабінет Міністрів продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого його складу. Це означає, що за правовим змістом і наслідками відставка уряду (яку вирішує парламент) і складення ним повноважень перед новообраним парламентом не є однопорядковими конституційними актами, тобто в правовому смислі вони не є рівнозначними. Отже, і обчислення шістдесятиденного строку на формування нового складу Кабінету Міністрів у зазначених випадках відбувається по-різному.
Після складення Кабінетом Міністрів повноважень перед новообраною Верховною Радою встановлений шістдесятиденний строк не застосовується до дня створення відповідно до статті 83 Конституції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Обчислення зазначеного строку починається з дня створення коаліції депутатських фракцій, оскільки після складення урядом повноважень перед новообраним парламентом саме за коаліцією депутатських фракцій Конституцією закріплено право на внесення пропозиції щодо кандидатури Прем’єр-міністра та пропозицій щодо складу Кабінету Міністрів.
За змістом положень статей 83 і 115 Конституції логічно випливає, що Кабінет Міністрів, який склав свої повноваження перед новообраною Верховною Радою, за її дорученням продовжує здійснювати ці повноваження до формування нового складу Кабінету Міністрів.
Враховуючи, що коаліція депутатських фракцій у новообраній Верховній Раді (як і після припинення діяльності такої коаліції) має бути створена протягом місяця, діяльність Кабінету Міністрів, який склав повноваження перед новообраним парламентом, не може бути більше дев’яноста днів. Разом з тим не виключено, що в залежності від ситуації з формуванням коаліції депутатських фракцій, а також у разі набуття Президентом права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради і його реалізації та призначення ним позачергових виборів, зазначений термін щодо здійснення повноважень Кабінету Міністрів буде продовжено, і можливо, що йому доведеться ще раз складати повноваження перед Верховною Радою, але обраною на позачергових виборах.
Однак це питання не врегульовано ні Конституцією, ні законом.Стосовно відставки Кабінету Міністрів на підставах, визначених Конституцією, то обчислення піістдесятиденного строку, протягом якого має бути сформований персональний склад Кабінету Міністрів, починається з дня прийняття Верховною Радою відповідного рішення про відставку Кабінету Міністрів. Із прийняттям такого рішення втрачають чинність правові акти Верховної Ради, якими раніше були призначені Прем’єр-міністр та інші члени Кабінету Міністрів.
8.3. Положення пункту 3 частини другої статті 90 за змістом є ідентичним положенню попередньої її редакції. Разом з тим положення «протягом тридцяти днів», що міститься в цьому пункті, за Рішенням Конституційного Суду від 19 травня 2004 року № 11-рп/2004 треба розуміти «як перебіг тридцятиденного строку підряд, тобто в календарних днях. Обчислення строку починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
Виникнення у Президента України права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради України пов’язане не з кількістю пленарних засідань, а з кількістю днів, «протягом яких пленарні засідання не можуть розпочатися» (пункт 1 резолютивної частини). Причини, за яких протягом зазначеного терміну не можуть розпочатися пленарні засідання парламенту, можуть бути різними, зокрема відсутність кворуму, протистояння між народними депутатами, їх фракціями тощо.
8.4. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради з підстав, передбачених Конституцією, в контексті становлення та розвитку демократичних засад парламентаризму в Україні потребує всебічного з’ясування всіх причин та обставин, що призвели до невиконання Верховною Радою покладених на неї обов’язків, а також виваженості у прийнятті Президентом відповідного рішення. Передумовою видання Президентом указу про дострокове припинення повноважень парламенту та призначення дострокових виборів до нього (пункт 7 частини першої статті 106 Конституції) мають бути проведені Президентом консультації з Головою Верховної Ради, його заступниками, головами депутатських фракцій, тобто за вимогами положення частини третьої коментованої статті.
За її змістом участь у консультаціях з Президентом беруть всі без винятку депутатські фракції, створені у Верховній Раді за результатами виборів народних депутатів. Незалежно від результатів таких консультацій рішення про Дострокове припинення повноважень Верховної Ради приймає Президент. Однак Президент після консультацій з Головою Верховної Ради, його заступниками, головами депутатських фракцій, незважаючи на пропозиції останніх, може не застосувати надане йому право достроково припинити повноваження парламенту.8.5. Після внесення змін до статті 90 Конституції повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені не тільки в останні шість місяців повноважень Президента, як це було в попередній редакції, але також в останні шість місяців строку повноважень парламенту. Така новела урівноважує конституційні статуси Президента і Верховної Ради з цього питання і спрямована на зміцнення ролі парламенту в суспільно-політичному житті держави як вищого представницького і єдиного органу законодавчої влади в України.