Глава 20. РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ТРЕТЬОМУ ЧИТАННІ

Стаття 120. Внесення поправок перед розглядом законопроекту у третьому читанні

1. До законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у п’ятиденний строк після дня попереднього читання.

2. До третього читання законопроекту, який готується головним комітетом, вно­сяться лише поправки щодо внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту, а також поправки, внесені з метою узгод­ження між собою структурних частин прийнятого у другому читанні законопро­екту без зміни його змісту. Будь-які інші поправки відхиляються головним коміте­том без розгляду їх по суті.

1. Якщо до повторного першого читання вносяться лише пропозиції (ч. 1 ст. 104 Регламенту), до другого - пропозиції і поправки (ч. 1 ст. 111 Регламенту), то відповідно до

ч. 1 цієї статті у режимі третього читання передбачено внесення перед таким читанням лише поправок, тобто внесення виправлень, уточнень, усунення помилок та суперечнос­тей у тексті законопроекту (п. 4 ч. 5 ст. 84 Регламенту). Таким чином, змістовне кори­гування проекту суттєво обмежується: вважається, що основа такого коригування вже минула під час розгляду проекту у першому та другому читаннях.

2. Так само, як і при розгляді проекту у першому-другому читаннях передбачається, що підготовка його до третього читання здійснюється головним комітетом. Таким чином, зберігається наступність законодавчого процесу та незмінність суб'єкта, відповідального за підготовку законопроекту для його прийняття Верховною Радою України як закону.

3. Інша особливість підготовки проектів до третього читання полягає у досить стис­лих строках внесення відповідних поправок - надається всього 5 днів для цього від дня попереднього читання. У такий спосіб і депутати, і головний комітет орієнтуються на швидке внесення всіх необхідних уточнень і виправлень до тексту проекту задля опера­тивного його прийняття як закону.

4. У ч. 2 цієї статті розкривається особливість поправок, що вносяться до третього читання проекту. Окрім зазначеного вище змісту терміну «поправка», що збігається зі змістом п. 4 ч. 5 ст. 84 Регламенту, у ч. 2 цієї статті йдеться про те, що до поправок, які вносяться до третього читання проекту належать також і «поправки, внесені з метою узгодження між собою структурних частин прийнятого у другому читанні законопро­екту без зміни його змісту». Зрозуміло, що в ході другого читання частина пропозицій і поправок, внесених депутатами, могла бути врахована, частина - відхилена, внаслідок чого проект міг втратити системну єдність, а його структурні частини могли, відповідно, втратити системний зв'язок між собою.

За таких умов такі частини мають бути узгоджені, проте таке узгодження можливе за рахунок внесення змін до окремих статей проекту. Це підтверджується тим, що від­повідно до п. 1 ч. 2 ст. 123 Регламенту розгляд проекту у третьому читанні включає зок­рема і голосування щодо статей проекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні. Таким чином, у такій ситуації текст проекту перед третім читанням все ж може піддаватися змінам досить вагомого характеру.

5. Зміст другого речення ч. 2 цієї статті слід інтерпретувати так, що всі поправки, не спрямовані на внесення необхідних виправлень, уточнень, усунення помилок та су­перечностей у тексті законопроекту, а також на узгодження між собою його структурних частин, не можуть бути предметом розгляду головного комітету. Вони відхиляються ним без їх розгляду по суті. Це - справа комітету - враховувати ті чи інші поправки чи ні. Водночас, ініціатори внесення таких поправок можуть наполягати на їх розгляді безпосе­редньо на засіданні комітету, а також і на пленарному засіданні Верховної Ради України, обґрунтовуючи свою позицію з відповідного питання.

Стаття 121. Строки надання народним депутатам законопроектів, підготовле­них до третього читання

1. Законопроект, підготовлений до третього читання разом із висновком головного комітету та іншими супровідними документами щодо нього, надається народним депутатам не пізніш як за п’ять днів до дня його розгляду.

2. Законопроект, підготовлений до третього читання, має бути завізований головою головного комітету, керівником секретаріату цього комітету та керівниками юри­дичного і редакційного підрозділів апарату Верховної Ради. Якщо законопроект завізований із зауваженнями, вони додаються до супровідних документів, які на­даються народним депутатам разом із законопроектом.

1. Розгляд законопроекту в режимі третього читання передбачає попереднє ознайом­лення депутатів з ним, а також із супровідними до нього документами. Завчасність тако­го ознайомлення зумовлена необхідністю формулювання позицій депутатських фракцій, народних депутатів щодо всіх новацій підготовленого до третього читання проекту.

Законодавцем визначено, що відповідне ознайомлення має відбутися не пізніше ніж за 5 днів до дня розгляду проекту у сесійній залі парламенту. Відповідні документи має бути розмножено та роздано народним депутатам апаратом Верховної Ради України не пізніше цього граничного строку. Водночас, у ч. 1 цієї статті не наведено вичерпного переліку відповідних документів. Тут треба взяти до уваги, що Регламент висуває певні формальні вимоги і щодо змісту підготовленого до другого читання проекту, який має подаватися у вигляді порівняльної таблиці згідно з ч. 1 ст. 122 Регламенту.

До супровідних документів до проекту належать:

1) висновок головного комітету;

2) зауваження Головного юридичного управління (за їх наявності);

3) зауваження редакційного відділу Головного управління документального забезпе­чення апарату Верховної Ради України (за їх наявності);

4) перелік законів, до яких у зв'язку з прийняттям цього закону необхідно внести зміни (за їх наявності);

5) одержаний головним комітетом, у разі необхідності, від Кабінету Міністрів України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформацій­них заходів для введення в дію закону після прийняття законопроекту;

6) проекти актів Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається, або є не­обхідним для введення відповідного закону в дію, якщо Верховною Радою прийма­лося рішення про необхідність розробки таких проектів актів.

2. Відповідно до ч. 2 цієї статті законопроект, підготовлений до третього читання, має бути завізований головою головного комітету, керівником секретаріату цього комі­тету, керівниками Головного юридичного управління і редакційного відділу Головного управління документального забезпечення апарату Верховної Ради України. Наявність відповідних віз вказує на опрацювання згаданими підрозділами апарату відповідного за­конопроекту, що є обов'язковим елементом підготовки документу до третього читання.

Стаття 122. Супровідні документи, що подаються до законопроектів, підго­товлених до третього читання

1. Для розгляду законопроекту в третьому читанні головним комітетом подається порівняльна таблиця, яка містить остаточну редакцію законопроекту і складаєть­ся відповідно до вимог цього Регламенту (стаття 113).

2. Одночасно із законопроектом, підготовленим до третього читання, головним ко­мітетом подаються:

1) перелік законів, до яких у зв’язку з прийняттям цього закону необхідно внести зміни (за їх наявності);

2) одержаний головним комітетом, у разі необхідності, від Кабінету Міністрів України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для введення в дію закону після прийняття законопро­екту;

3) проекти актів Кабінету Міністрів України, інших центральних органів вико­навчої влади, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядаєть­ся, або є необхідним для введення відповідного закону в дію, якщо Верховною Радою приймалося рішення про необхідність розробки таких проектів актів.

1. У цій статті містяться вимоги щодо змісту законопроекту, що вноситься для тре­тього читання, та переліку супровідних документів до нього.

2. Остаточна редакція законопроекту подається у вигляді порівняльної таблиці, яка складається з таких даних:

1) тексту законопроекту, прийнятого в другому читанні;

2) усіх внесених та не відкликаних поправок, що мають суцільну нумерацію і роз­міщуються на рівні з відповідними статтями законопроекту, із зазначенням ініціа­торів їх внесення - суб'єктів права законодавчої ініціативи;

3) висновок головного комітету щодо внесених поправок;

4) остаточну редакцію статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у третьому читанні.

Якщо з тих чи інших причин не всі поправки включені до порівняльної таблиці, головним комітетом готується і подається додаткова порівняльна таблиця.

3. До числа супровідних матеріалів до законопроекту віднесено:

1) перелік законів, до яких у зв'язку з прийняттям цього закону необхідно внести зміни (за їх наявності);

2) одержаний головним комітетом, у разі необхідності, від Кабінету Міністрів України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформацій­них заходів для введення в дію закону після прийняття законопроекту;

3) проекти актів Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається, або є не­обхідним для введення відповідного закону в дію, якщо Верховною Радою прийма­лося рішення про необхідність розробки таких проектів актів.

Як випливає з наведеного, перелік законів подається головним комітетом за наявності відповідних змін, що їх треба внести до інших законів, тобто це питання вирішується на розсуд комітету. Водночас, у ч. 2 цієї статті не обумовлюється, в які строки комітет може за­требувати план заходів Уряду щодо введення в дію закону після його прийняття. До того ж, фраза «у разі необхідності» вказує на те, що такий план може і не вимагатися комітетом.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 123 Регламенту має відбутися голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами - членами головного комітету, про схвалення підготовленого Кабінетом Міністрів України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових та інформаційних заходів щодо введення в дію зако­ну після прийняття законопроекту.

Щодо п. 3 ч. 2 цієї статті, то тут варто мати на увазі, що відповідні проекти органів виконавчої влади мають надаватися лише за умови, коли парламент визначить необхід­ність їх розробки. Водночас, тут не уточнюється, коли та в якій правовій формі парламент повинен визначитися з такими проектами.

Порівняльні таблиці до законопроектів, підготовлених до третього читання, а та­кож супровідні документи до них вводяться головним комітетом до бази даних законо­проектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради України.

Стаття 123. Розгляд законопроектів у третьому читанні

1. У третьому читанні розглядаються і приймаються рішення щодо поправок (вне­сення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей в тексті законо­проекту), поданих після прийняття законопроекту в другому читанні.

2. Розгляд законопроекту у третьому читанні включає:

1) голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прий­няття у другому читанні;

2) голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами - чле­нами головного комітету, про схвалення підготовленого Кабінетом Міністрів України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів щодо введення в дію закону після прийняття законо­проекту;

3) голосування законопроекту в цілому.

3. Після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін (за винят­ком виправлення граматичних чи технічних помилок) допускається лише за про­позицією Голови Верховної Ради України в порядку, визначеному цим Регламентом (стаття 126).

1. Як випливає зі змісту цієї статті, основна відмінність цього етапу законодавчого процесу від попереднього полягає в тому, що у режимі третього читання відбувається модифіковане постатейне обговорення і голосування проекту. Його специфіка полягає в тому, що постатейність тут охоплює лише ті статті, які зазнали змін після другого чи­тання. Обсяг такого матеріалу може бути доволі невеликим, а в разі розгляду проекту ко­дексу чи іншого важливого закону - часом і досить значним. Отже, розгляду підлягають поправки, внесені до тексту проекту, проголосованого у другому читанні.

2. Водночас, варто звернути увагу на те, що у третьому читанні розгляд проекту не передбачає обговорення поправок, а відразу проведення голосування щодо тих статей, які зазнали змін. Далі має відбуватися голосування щодо проекту постанови, внесено­го народними депутатами - членами головного комітету, про схвалення підготовленого Кабінетом Міністрів України плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів щодо введення в дію закону після прийняття зако­нопроекту, якщо такий план одержує, у разі необхідності, комітет - відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Регламенту. Після цього алгоритм розгляду передбачає проведення голосування проекту в цілому як закону.

3. Регламент передбачає можливість певного коригування тексту прийнятого зако­ну вже після його прийняття в цілому, але до його підписання Головою парламенту. Цей порядок встановлений у ст. 126 Регламенту. Такі зміни (за винятком граматичних та тех­нічних помилок) вносяться до тексту за пропозицією Голови Верховної Ради України.

Стаття 124. Рішення за результатами розгляду законопроектів у третьому читанні

1. За результатами розгляду законопроекту у третьому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:

1) прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України;

2) перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом

Міністрів України проектів актів, прийняття яких передбачено в законопроек­ті, що розглядається;

3) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум;

4) відхилення законопроекту.

2. У разі прийняття рішення, зазначеного в пункті 3 частини першої цієї статті, ви­несення законопроекту на всеукраїнський референдум та визначення його резуль­татів здійснюються відповідно до положень Конституції України (254к/96-ВР) та законів, що регулюють питання проведення всеукраїнського референдуму.

3. У разі якщо Верховною Радою не прийнято жодного з передбачених пунктами 13 частини першої цієї статті рішень, законопроект вважається відхиленим.

1. Ця стаття надає варіанти рішень, що їх може ухвалити Верховна Рада України за результатами розгляду законопроекту у третьому читанні.

2. Особливістю цих норм є те, що інститут повторного третього читання не перед­бачений узагалі, на відміну від першого та другого читань.

3. Інша особливість полягає у можливості ухвалення рішення про перенесення голо­сування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України проектів актів, при­йняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається. При застосуванні норми про перенесення розгляду проекту слід взяти до уваги вимоги, що містяться у ст. 23 Регламенту, щодо певних обмежень, які накладаються на можливість перенесення проектів.

4. Третя особливість полягає у можливості прийняття рішення про схвалення тек­сту проекту у цілому і винесення його на всеукраїнський референдум. У цьому випадку це положення слід застосовувати у сукупності з відповідними приписами законодавс­тва про всеукраїнський референдум, адже у чинному на сьогодні законі немає положень щодо порядку винесення на такий референдум ухвалених парламентом законопроектів, що вказує на необхідність їх визначення в законі.

5. Нарешті, так само як і при попередніх читаннях, при третьому читанні рішення про відхилення як таке не ухвалюється: проект відхиляється, якщо жодне з позитивних рішень щодо нього, передбачених у п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, не приймається.