<<
>>

ПОЯСНЕННЯ ТЕРМІНІВ І КАТЕГОРІЙ

Федералізм та децентралізація можуть нести в собі право на міс­цеве самоврядування, що його не несе в собі деконцентрація.

Усі країни світу поділяються на певні територіальні одиниці.

Втім, їх устрій та компетенція кардинально відрізняються. Не всі територіальні одиниці мають право на самоврядування, до того ж обсяг і порядок реа­лізації самоврядування є специфічним для конкретних адміністративно- територіальних одиниць конкретної держави. Місцеве самоврядування передбачає право територіально визначених громад здійснювати само­управління без втручання центру, у межах, закладених конституцією та/або законодавством. Концепція місцевого самоврядування, як це зазначено, наприклад, у Європейській хартії місцевого самоврядування 1985 року, базується на ідеї всеосяжного децентралізованого та нецен- тралізованого урядування[114]. На сьогодні 47 європейських країн підпи­сали Європейську хартію[115]. Швейцарія - одна з них[116].

Загальноприйнятого визначення децентралізації, а отже й децен­тралізованого урядування, не існує. У найпростішому розумінні, децен­тралізація означає передачу політичних, адміністративних та/або фінансових повноважень підрозділам середнього та/або нижчих рівнів державної ієрархії[117]. У повністю децентралізованій державі субнаціо- нальні одиниці мають власні політичні інститути й адміністрації, наділя­ються власними повноваженнями з прийняття рішень, надають послуги громадянам і мають власні джерела прибутку. У межах власних повно­важень децентралізовані одиниці можуть діяти без втручання центру. Поки децентралізовані одиниці діють у межах власних повноважень, прямий контроль центру обмежується перевіркою правомірності дій та рішень місцевого рівня.

Федералізм - це система нецентралізованого урядування. Управ­лінські системи в державах вважаються федеральними, коли складові федеральні одиниці мають власні інституції, повноваження із при­йняття рішень, прибутки (самоуправління), а також беруть участь у прийнятті рішень на центральному рівні (тобто, у другій палаті пар­ламенту — роздільне правління).

Федеральні системи захищені Кон­ституцією. Згідно з короткою формулою, федералізм визначається як «гарантоване конституцією розділене правління та самоуправління». З європейських країн Швейцарія, а також Німеччина, Австрія, Бельгія та, можливо, Іспанія є федеральними державами.

Є деякі інші процеси та відповідні їм специфічні риси форми дер­жавного устрою, пов’язані із децентралізацією та федералізмом, оскільки вони також «переносять» владні повноваження, втім, вони кардинально відрізняються від двох вказаних форм. Наприклад, цен­тральна державна влада може передавати повноваження місцевим представництвам (територіальним підрозділам) центральних інсти­туцій, або представникам центральної влади, як у випадку деконцен- трації. Деконцентрація не передбачає передачі прав місцевому само­врядуванню, оскільки основні повноваження у сфері прийняття рішень залишаються у компетенції центру, а місцеві органи діють/виконують адміністративні функції від його імені. Таким чином, центр має контро­лювати не лише законність, а й доцільність дій деконцентрованих орга­нів влади.

Федерація Унітарна держава

(повна децентралі­зація)

Унітарна держава (деконцентрація)
Місцеве само­врядування Так, федеральні одиниці мають ді­єві повноваження з прийняття рішень у межах компетен­ції, власні політичні інституції (органи), адміністрацію, фі­нанси, федеральні одиниці мають ін­ституції, подібні до державних органів Так, децентралізо­вані одиниці мають дієві повноважен­ня з прийняття рішень у межах компетенції, власні політичні інститу­ції (органи) Немає дієвих по­вноважень з при­йняття рішень, деконцентровані інституції (терито­ріальні підрозділи) діють від імені цен­трального уряду (органу влади)
Роздільне правління Так, федеральні одиниці представ­лені у центральних інституціях, зокре­ма, у другій палаті парламенту Ні, спеціальне представництво не вимагається Ні
Законодавча база Конституція, тоб­

то, високий рівень правового захисту

Статут(закон)або акти вищої юри­дичної сили, тобто можливість як низького, так і ви­сокого рівня право­вого захисту Підзаконні акти або акти вищої юридичної сили, тобто загалом низький рівень правового захисту

Це - доповнений і пристосований до української правової традиції варіант схеми, вже надрукованої у Nicole Topperwien, Federalism and Peace mediation, Mediation Essential, Mediation Support Project, CSS/ETH Zurich & Swisspeace, 2009.

Здебільшого децентралізовані і деконцентровані та федеральні структури існують одночасно.

У багатьох федераціях відносини між центром та федеральними одиницями є федеральними, тоді як відносини між федеральними оди­ницями та місцевими органами публічної адміністрації можна розгля­дати як децентралізовані118.

Федеральний рівень Відносини між федераль­ним та регіональним рів­нями «федеральні»
Регіональний рівень Відносини між регіональ­ним та місцевим рівнями «децентралізовані»
Місцевий рівень

118 Швейцарія є прикладом, див. нижче.

У низці децентралізованих країн на місцевому рівні існують виборні місцеві органи (із власною адміністрацією), що реалізують місцеве само­врядування, а також певні підрозділи центрального уряду.

Центр/Регіон Центральні/регіональні установи
Місцевий рівень Підрозділи центрального уряду (деконцентровані органи) Місцеві (виборні) установи та їх адміністрація (децен­тралізовані органи)

Також можливо, що місцеві виборні інституції та їх адміністрації впроваджують власні рішення (як децентралізованого органу) поряд із рішеннями центру (подібно до деконцентрованого органу).

Центр/Регіон Центральні/регіональні установи
Місцевий рівень Делеговані повноваження: місцеві (виборні) інститу­ції та їхні адміністрації ді­ють від імені центру Власні повноваження: місцеві (виборні) інститу­ції та їх адміністрації ді­ють від власного імені

Приналежність державного устрою конкретної країни до федера­тивного, децентралізованого чи деконцентрованого завжди залежатиме від фактичного ступеня самостійності місцевих органів публічної адмі­ністрації у прийнятті рішень, від того, наскільки добре підкріплені зако­нодавством їхні права, та від того, якою мірою їх можуть контролювати органи державної влади вищих рівнів.

«Місцеве самоврядування», «федералізм», «децентралізація» чи «деконцентрація» є технічними термінами. Втім, досить часто ці поняття викликають певні асоціації. Наприклад, у багатьох країнах федералізм асоціюється із негативними явищами. Наприклад, Південно-Африкан­ська Республіка запровадила устрій, який може розглядатися як феде­ративний, але сама країна його таким не вважає. Афганістан відмов­ляється використовувати термін «децентралізація», хоча, виходячи з технічного його розуміння, саме це поняття було б найточнішим. З мір­кувань збереження традицій Швейцарія зберегла назву «Швейцарської конфедерації», попри запровадження федеративного устрою. До того ж, деякі країни запроваджують децентралізацію, але водночас створюють настільки ефективну вертикальну структуру державного управління, що, врешті-решт, фактичне прийняття рішень здійснюється центром, незалежно від того, що прописано у законах та стратегіях децентра­лізації (прикладом може слугувати, зокрема, Руанда). Такі тонкощі та реалії варто брати до уваги. Завжди необхідно пильніше придивлятися до установ країни та до процесу урядування. Законодавчі тексти, взяті окремо, часто містять лише «половину історії» та відображають зовнішній бік реалізації урядування. «Місцеве самоврядування» можна повністю збагнути лише якщо воно розглядається у власному контексті, зокрема, у контексті політичної системи суспільства.

1.2.

<< | >>
Источник: Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О. М.. Заверуха І. Б.. Школик А. М. та ін.]; Центр політико-правових реформ. - К., Москаленко О. М.,2012. - 212 с.. 2012

Еще по теме ПОЯСНЕННЯ ТЕРМІНІВ І КАТЕГОРІЙ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -