ПОВНОВАЖЕННЯ ТА РЕСУРСИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ШВЕЙЦАРІЇ
Швейцарські комуни мають порівняно широке коло повноважень, особливо ж їх вирізняє високий рівень фінансової автономії.
Швейцарська Конституція висвітлює лише питання поділу влади та ресурсів між центром і кантонами.
З одного боку, швейцарська Конституція перелічує повноваження центру (всі інші повноваження належать кантонам), з іншого - вона визначає принципи розподілу та виконання державних завдань. В Конституції нічого не сказано про розподіл повноважень між кантонами та комунами, адже самі кантони в рамках власної компетенції вирішують, якими повноваженнями наділяти комуни.Втім, конституційно затверджені принципи розподілу завдань також є актуальними для відносин між кантонами та комунами, оскільки вони зумовлені, здебільшого, міркуваннями ефективного урядування. У статті 5а Конституції Швейцарії закріплений принцип субсидіарності[146]. Згідно з даним принципом завдання має виконуватися на найнижчому з рівнів публічного управління, який у змозі його ефективно виконати. Принцип має надавати певні гарантії нижнім рівням урядування, хоча, виходячи з міркувань ефективності, принцип також може застосовуватися як аргумент на користь централізації завдань. Це стає очевидним у пункті 1 статті 43а Конституції Швейцарії: «Конфедерація бере на себе виконання лише тих завдань, які кантони не в змозі виконати, або які вимагають загального регулювання на рівні конфедерації».
Далі, у пунктах 2-5 статті 43 Конституції визначені такі принципи: «Колективний орган, що користується державною службою, має нести всі витрати її утримання». «Колективний орган, який несе витрати на утримання державної служби, може визначати природу цієї служби». «Послуги, що надаються на всій території, мають бути доступними кожному у пропорційному масштабі» та «Державні завдання мають виконуватися економічно, у відповідності з попитом».
Історично деякі кантони завжди прагнули до централізації, при цьому франкомовні кантони дещо більш централізовані аніж німецькомовні. Наприклад, франкомовний кантон Женева - значно більш централізований ніж німецькомовний кантон Шаффхаузен. У деяких кантонах, наприклад, у німецькомовних Ааргау та Гларус комуни мають остаточні («залишкові») повноваження (іншими словами, всі повноваження належать комуні, якщо тільки вони чітко не закріплені за кантоном або центром). Кантони, в яких представлені різні культури й етноси, такі, як наприклад, Грізон, схильні передавати комунам більші обсяги повноважень. Це дозволяє порівняно малим (та більш однорідним) групам, зокрема, етнічним, приймати рішення із найболючіших питань. У такий спосіб фактично відбувається зближення децентралізації та самоврядування із внутрішнім політичним самовизначенням етнічних груп, що реалізується на рівні комун в межах кантонів. Різні громади зберігають право на демократичне вирішення питань, які тісно пов’язані з їхньою ідентичністю, зокрема мовною та релігійною. Не випадково у малих комунах конфлікти трапляються дуже рідко[147].Комуни мають законодавчі та адміністративні повноваження. Наприклад, комуни приймають рішення щодо громадянства комун[148], вони мають повноваження у сфері початкової освіти, місцевої інфраструктури, у більшості випадків — поліцейської охорони.
Спрощений розподіл повноважень у швейцарській федерації
| Федеральні повноваження Базуються на Конституції Швейцарії | Повноваження кантонів Залишкові повноваження | Повноваження комун Залежать від законодавства кантонів |
| Організація | Організація | Освіта (дитсадки та |
| федеральних органів | кантональної влади | початкові школи); |
| влади; | (власні: конституція, | Переробка відходів; |
| Закордонні справи; | гімн, прапор); | Дороги в юрисдикції |
| Армія та цивільний | Місцеве урядування; | комун; |
| захист; | Закордонне | Місцева |
| Національні | співробітництво; | інфраструктура; |
| автомагістралі; | Поліція; | Місцева поліція; |
| Ядерна енергія; | Взаємини між державою | Зонування; |
| Поштова служба та | та релігією; | Громадянство; |
| телекомунікації; | Культура; | Податки масштабу |
| Грошова політика; Соціальний захист (пенсії, інваліди); Цивільне право, кримінальне право; Громадське та кримінальне судочинство; Митниця; Освіта (технічні університети); Енергетика; Принципи зонування; Охорона довкілля; Громадянство; Федеральні податки. | Охорона здоров'я; Дороги кантонального масштабу; Ліси, вода, природні ресурси; Освіта (середні школи та університети); Охорона довкілля; Охорона природної спадщини; Громадянство; Кантональні податки. | комун. |
Таблиця є адаптованим варіантом таблиці з джерела Iff A., Topperwien N. Swiss Power-sharing, Politorbis.
- 02.2008. - № 45 - p. 31.
Крім того, кантони можуть делегувати завдання комунам, наприклад, для ведення особового реєстру громадян, які мешкають у комуні, для організації виборів у масштабі кантонів і комун, а також для збору кантональних податків.
Комуни отримують близько 1/3 від загальних державних доходів та несуть близько 1/3 державних витрат. Вони можуть збирати власні податки (зокрема податок на прибуток[149]) та призначати податкові ставки, збирати внески та отримувати кантональні гранти. Кантон Грі- зон наділяє комуни правом власності на деякі природні ресурси (наприклад, на воду та ліси). Кантони мають систему фінансової еквалізації («вирівнювання») для підтримки бідніших комун. Більшу частину доходів комун складають податки (близько 50%). Близько 25% з державних доходів складають внески, 25% надходять з інших джерел[150].
Податкові повноваження та вільний розподіл витрат сприяють високому рівню автономії. Місцеві владні органи у Швейцарії мають найвище в Європі співвідношення власних прибутків та видатків, що надходять з вищих рівнів. Втім, відсоток державних витрат, який дорівнює 30%, є низьким у порівнянні з іншими європейськими країнами (у Данії він складає 75%)[151].
Оцінити фінансовий стан окремої комуни кантону — проблематично, оскільки кантони та комуни мають різні системи звітності. Міністри фінансів кантонів[152] затвердили спільні принципи та рекомендації до звітності, але різні кантони тлумачать їх по-різному. Кантони, знову- таки, можуть затверджувати відповідні інструкції для комун, наприклад, принципи бюджетування, облікові моделі, правила оподаткування та боргові ліміти.