§ 2. Остаточність та обов'язковість рішень Конституційного Суду України. Перегляд рішень Конституційного Суду України за нововиявленими обставинами
Основними властивостями рішень КСУ є їх обов’язковість, остаточність, неоскаржуваність, набуття чинності з моменту їх оголошення, безпосередня дія. На обов’язковість рішень і висновків КСУ вказує ч.
3 ст. 150 Конституції України: «Рішення КСУ є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені», а також ст. 69 Закону: «Рішення і висновки КСУ рівною мірою є обов’язковими до виконання». Тобто акти КСУ є обов’язковими для виконання на всій території України і не потребують додаткового підтвердження з боку інших органів влади. Згідно з правовою позицією КСУ його рішення мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень із боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду є вимогою Конституції України (ч. 2 ст. 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (ч. 2 ст. 8) (Рішення від 14 грудня 2000 р. № 15-рп). Тобто обов’язковість властива як рішенням, так і висновкам КСУ. Правову позицію щодо обов’язковості виконання для Верховної Ради України однаково як рішень, так і висновків КСУ, висловлено у Рішенні від 9 червня 1998 р. у справі про внесення змін до Конституції України.Рішення і висновки КСУ можуть у випадках, передбачених Конституцією, мати і зворотну силу. Згідно зі ст. 58 Конституції України рішення КСУ, яке скасовує або пом’якшує відповідальність особи, має зворотну дію. Визнання правового акта неконституційним є підставою для скасування інших правових актів, які відтворюють або конкретизують його положення. Рішення судів та інших органів, в основу яких була покладена норма, визнана згодом неконституційною, не підлягають виконанню і мають бути переглянуті.
Рішення і висновки КСУ є остаточними і не можуть бути оскаржені. Це означає, що вони набирають чинності з моменту їх ухвалення (проголошення) і ніхто, у тому числі й КСУ, скасувати або змінити їх не може.
Втім зміни до Конституції України тягнуть за собою і відповідні зміни рішень КСУ. Згідно з правовою позицією КСУ результати наступного конституційного контролю, передбаченого ст. 150 Конституції України, мають форму рішення, а превентивного контролю, передбаченого ст. 159 Конституції України — форму висновку. Незважаючи на відмінності за формою, рішення і висновки КСУ є обов’язковими до виконання. Це випливає з ч. 3 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції, а також з частини п’ятої цієї статті, згідно з якою всі судові рішення, незалежно від їх конкретних форм, що ухвалюються судами іменем України, є обов’язковими до виконання на всій території України. Отже, прийняття судового рішення у формі висновку КСУ є обов’язковим до виконання. Саме так вирішено це питання в Законі, в якому закріплено положення, що рішення і висновки КСУ рівною мірою є обов’язковими до виконання (ст. 69). Висновок КСУ матиме значення гарантії додержання встановленого порядку внесення змін до Конституції України та стабільності Конституції України тільки за умови його обов’язковості для Верховної Ради України (Рішення від 9 червня 1998 р. № 8-рп).Перегляд рішень КСУ за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст. 68 Закону КСУ відкриває нове провадження у справі при виявленні нових обставин по справі, які не були предметом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі. У практиці вітчизняного конституційного судочинстві положення цієї статті Закону ще не застосовувались. Рішення КСУ є остаточними і не підлягають оскарженню. Стаття 68 Закону залишає для дискусій питання про те, що перегляд Судом (відміна чи зміна рішень) за будь-якими підставами — матеріальними чи процесуальними — раніше прийнятих рішень не може відбуватися. При цьому Суд згідно з цією нормою відкриває нове провадження, а отже, правові позиції можуть бути уточнені або переглянуті. Чи слід це розуміти як
будь-які підстави, що оцінюються Судом для перегляду прийнятого рішення, а не визначені у законі?
Законодавство зарубіжних країн, зокрема Республіки Молдова, допускає перегляд постанов і висновків КС тільки за власною ініціативою у випадках: а) за нововиявленими обставинами, які не були відомі Суду і впливають на рішення Суду; б) при внесенні змін до Конституції, законів та інших нормативних актів, які були підставою для прийняття рішення КС.
Федеральний конституційний закон «Про Конституційний Суд РФ» не дає відповіді на це запитання, незважаючи на те, що депутати Держдуми ще у 2002 р. наполягали на доповненні цього Закону за нововиявленими обставинами або новими обставинами. Проте невідомо, які обставини вони вважають новими, а в літературі російські вчені поки що не зацікавилися цією темою і не аналізували вказаного питання.КСУ не має права ігнорувати обґрунтування суттєвих обставин, що надійшли від учасника провадження, який не брав участі у розгляді справи з поважних причин, проте його докази становлять суттєвий вплив на «конфігурацію» самого рішення. До суттєвих процесуальних обставин можна було б віднести незаконний склад Суду (відсутність кворуму), наприклад, тривала неучасть судді в ході судового засідання або неучасть його в обговоренні мотивувальної частини рішення. Можна припустити самовідвід судді, який був заявлений до початку слухання справи, але не був оформлений відповідно до статей 50, 51 Закону.
Втім цей процес супроводжується і застосуванням механізму, який дозволяє вводити до вітчизняної правової системи нові принципи і норми, рівною мірою і міжнародні договори в міру їх виникнення, а також оновлювати існуючі — у міру їх розвитку. Звісно, що Конституція України не передбачає підпорядкованості українських законів міжнародним договорам. Пріоритет норм міжнародних договорів має місце тільки у сфері правозастосування.