ОСНОВИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВАМИ ПОЛЬЩІ, ЧЕХІЇ І НІМЕЧЧИНИ

Складання проекту місцевого бюджету та його затвердження. Складання проекту бюджету, підготовка пояснювальних документів, а також ініціатива щодо змін ухвали про місцевий бюджет є виключ­ною компетенцією виконавчого органу місцевого самоврядування.

У Республіці Польща проект ухвали про місцевий бюджет разом з інформацією про стан комунального майна і прогнозованими даними про муніципальний борг виконавчий орган подає до представницького органу місцевого самоврядування не пізніше як до 15 листопада року, що передує плановому. Другий примірник такого пакету документів надси­лають до регіональної рахункової палати (regionalna izba obrachunkowa) для здійснення відповідної експертизи.

Упродовж 7 днів із дня представлення проекту бюджету до ради виконавчий орган передає всім бюджетним установам та підпорядко­ваним суб’єктам необхідну інформацію щодо доопрацювання проектів їх фінансових планів і за 30 днів, але не пізніше як до 22 грудня, вони доопрацьовують фінансово-планові документи.

Важливо, що виконавчий орган зобов’язаний представити органу місцевого самоврядування висновок регіональної рахункової палати ще до моменту затвердження бюджету.

За загальним правилом рішення про бюджет повинне бути прийняте до початку нового бюджетного року, а у виняткових випадках не пізніше як до 31 березня бюджетного року. Причиною такого відтермінування є можливе запізнення передачі деяких бюджетних показників із цен­трального рівня на рівень місцевого самоврядування. За таких обставин основним фінансовим документом громади, до моменту затвердження рішення про місцевий бюджет, є проект ухвали виконавчого органу, представлений до відповідної ради.

Якщо бюджет не буде прийнято до 31 березня, то регіональна рахун­кова палата в термін до 30 квітня визначає місцевий бюджет у частині власних і делегованих повноважень. До того моменту фінансова діяль­ність місцевих органів регулюється проектом ухвали про бюджет відпо­відного виконавчого органу.

У Федеративній Республіці Німеччина, за загальним правилом, бюджет повинен бути прийнятий до початку нового бюджетного року. Якщо ж станом на початок нового бюджетного року бюджет не при­йнято, то згідно із законодавством, громада (їх об’єднання) може:

• Здійснювати видатки, які має право здійснювати згідно з законо­давством, або ті видатки, які необхідно здійснити для виконання відповідних завдань. Відтак можливим є фінансування будів­ництва, здійснення закупівель, що були передбачені в попере­дньому році;

• Стягувати податки за ставками попереднього року (до моменту затвердження бюджету);

• Здійснювати конверсію кредитів;

• Залучати кредити у необхідних випадках.

Однією із характерних рис бюджетного процесу в державах ЄС є широке громадське ознайомлення і схвалення проекту місцевого бюджету ще на стадії його опрацювання. Для прикладу, у Німеччині застереження і побажання громадськості, подані у встановлені терміни, беруть до уваги на відкритому засіданні (сесії) органу самоврядування. Ухвала про місцевий бюджет обов’язково підлягає оприлюдненню, а також експертній оцінці контрольного огляду на предмет законності.

Виконання бюджету. Спільною характеристикою стадії виконання бюджету для органів місцевого самоврядування всіх країн є акумулю­вання передбачених у бюджеті надходжень для покриття передбачених у ньому витрат. Повноваження щодо виконання бюджетів покладено на виконавчі органи місцевого самоврядування. Проте фінансове законо­давство кожної країни передбачає властиві для неї етапи виконання бюджетів, форми касового обслуговування тощо.

Згідно із законодавством Польщі, впродовж 21 дня від дня ухвалення місцевого бюджету, уряд місцевого самоврядування (війт, бурмистер, президент міста):

• опрацьовує спосіб виконання бюджету місцевого

самоврядування;

• надає підпорядкованим суб’єктам інформацію про кінцеві квоти доходів і видатків відповідних суб’єктів місцевого самовряду­вання, а також обсяги дотацій і внесків до бюджету;

• опрацьовує план фінансування заходів за рахунок і від імені центрального уряду, а також інших делегованих органам місце­вого самоврядування повноважень відповідно до законодавства, з огляду на визначені в плані дотації, а також визначає розмір доходів, пов’язаних із реалізацією цих завдань.

• Структурні підрозділи органів місцевого самоврядування та інші бюджетні установи здійснюють узгодження проектів своїх пла­нів щодо відповідної ухвали про бюджет.

Виконавчий орган опрацьовує також графік реалізації місцевого бюджету і доводить його до відома бюджетних установ, наглядових орга­нів та ін. Йдеться, зокрема, про: прогнозовані доходи місцевого бюджету в календарному розрізі - щомісячно; обсяг видатків, запланований до здійснення в кожному місяці бюджетного року.

Міністр фінансів, шляхом видання відповідних розпоряджень, визначає:

• Спосіб, порядок і терміни доопрацювання фінансових планів у частині виконання делегованих повноважень або інших повно­важень, що підлягають виконанню органами місцевого самовря­дування відповідно до чинного законодавства;

• Спосіб надання органам місцевого самоврядування цільових дотацій на реалізацію завдань уряду чи делегованих повнова­жень згідно із законодавством;

• Спосіб і терміни передачі зібраних органами місцевого самовря­дування доходів, що пов’язані із реалізацією державних завдань та делегованих повноважень тощо.

Виконавчі органи місцевого самоврядування здійснюють загаль­ний нагляд щодо реалізації доходів і видатків, надходжень і витрат, які визначені у рішенні про бюджет. Керівник виконавчого органу і його апа­рат контролюють виконання встановлених процедур щодо додержання цільового характеру взятих фінансових зобов’язань і здійснення видат­ків. Згідно із п. 3 ст. 187 Закону про публічні фінанси, такий контроль поглинає щонайменше 5% видатків підлеглих організаційних одиниць^[106].

У процесі виконання бюджету реалізуються такі засади фінансово- господарської діяльності:

• Визначення, збір і виконання доходів бюджету відбуваються на засадах і в терміни, що визначені у відповідних правових нормах (зобов’язуючих приписах);

• Повна реалізація завдань настає у терміни, вказані у приписах та згідно з розписом;

• Здійснення видатків відбувається в обсягах, що встановлені пла­ном, у відповідності з принципами законності здійснених пере­рахувань, плановості, цільовості, ощадності, ефективності та ін.;

• Делегування повноважень повинно відбуватися з огляду на фор­мування найбільш оптимальної, корисної і доцільної пропозиції і у відповідності з соціальним замовленням;

• Непередбачувані видатки, які необхідно здійснити внаслідок відповідних судових рішень, інших виконавчих проваджень, повинні бути профінансовані, незважаючи на обсяг фінансових ресурсів, запланованих на цю мету. В разі їх недостатності, необ­хідні ресурси формують шляхом перенесення коштів з інших видаткових статей;

• Перенесення видатків здійснюється згідно зі встановленими правовими нормами;

• Виконавчий орган місцевого самоврядування зобов’язаний здій­снювати своєчасне перерахування до державного бюджету дохо­дів, що пов’язані з виконанням завдань уряду держави або інших делегованих повноважень, передбачених законом. За порушення термінів нараховуються відсотки в розмірі, визначеному для податкової заборгованості;

• Дотації, надані місцевим бюджетом іншого рівня, що викорис­тані не за призначенням, одержані з порушенням законодавства чи перевищують необхідний обсяг — повинні бути повернуті до місцевого бюджету разом із відсотками у термін до 28 лютого наступного після одержання дотації року (відсотки встанов­люються такі ж, як для податкової заборгованості).

Виконавчий орган місцевого самоврядування несе відповідаль­ність за виконання бюджету, здійснює загальний нагляд за реалізацією встановлених доходів та видатків. Відповідно, він має право на вжиття специфічних заходів, зокрема, здійснити зміни в плані доходів і витрат місцевого бюджету щодо:

• доходів і видатків, пов’язаних зі змінами обсягів чи термінів одержання цільової дотації з державного бюджету або інших місцевих бюджетів;

• перенесення видатків із резервних фондів, згідно з плановим призначенням видатків;

• доходів, що виникають у зв’язку зі зміною обсягів субвенції вна­слідок розподілу резервних коштів;

• здійснення видатків, крім функціонального переміщення видат­ків, за згодою ради;

• передачі деяких видаткових повноважень іншим організаційним одиницям місцевого самоврядування за згодою ради;

• призначення використання коштів цільового резерву за пози­тивним висновком спеціальної комісії.

Виконавчий орган також має право:

• Прийняти рішення про блокування планових видатків бюджету у разі встановлення безгосподарності конкретних суб’єктів; несвоєчасного виконання завдань; надлишку коштів; пору­шення фінансової дисципліни. Таке блокування означає тим­часову чи встановлену до кінця бюджетного періоду заборону використовувати частину або всю суму запланованих видатків, з обов’язковим повідомленням ради. На підставі рішення спеціаль­ної комісії виконавчий орган може перенести заблокований обсяг видатків до цільових резервів. Проте вказане рішення може при­йняти тільки рада. Такі цільові резерви не можуть бути викорис­тані на фінансування зарплат, преміювання тощо.

• Прийняти рішення про призначення в ухвалі про бюджет двох членів виконавчого органу, з правом вчиняти юридичні дії щодо залучення кредитів і позичок, а також надання кредитів і пози­чок, надання гарантій, випуску цінних паперів за підписом скарбника місцевого самоврядування.

• Визначати правила банківського обслуговування бюджету у відповідній угоді з банком, тоді як вибір банку здійснює рада в порядку, передбаченому нормами, що регулюють державні (публічні) замовлення.

• Здійснювати розміщення, за згодою ради, вільних бюджетних коштів на рахунках в інших банках.

• Здійснювати залучення банківських кредитів у самостійно обра­них банках у межах повноважень, визначених у рішенні про бюджет та в порядку, передбаченому нормами, що регулюють державні (публічні) замовлення.

Невикористані обсяги видатків, крім тих видатків, джерелами покриття яких є власні доходи, припиняються із закінченням бюджет­ного року. Проте орган місцевого самоврядування (рада) може встано­вити перелік видатків, до яких це правило не застосовується, і окрес­лити кінцевий термін використання кожної визначеної видаткової статті в наступному бюджетному періоді. Одночасно складається фінансовий план таких видатків, згідно з бюджетною класифікацією, із виокремлен­ням видатків на майно. Кошти на такі видатки акумулюються на окре­мому субрахунку основного банківського рахунка.

У Німеччині повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення касового виконання бюджетів обумовлені відповідними роз­порядженнями земель. До касових операцій належать: одержання дохо­дів і здійснення видатків; управління грошовими коштами; зберігання цінних паперів, інших цінностей; облік; виконавче провадження; засто­сування, пролонгація фінансових санкцій.

Звітність про виконання бюджету та фінансовий контроль. За законодавством Республіки Польща виконавчий орган місцевого само­врядування має також обов’язки щодо надання звітів про виконання бюджетів, а саме:

• надання раді та регіональній рахунковій палаті інформації про стан виконання місцевого бюджету за перше півріччя, але не піз­ніше ніж до 31 серпня бюджетного року;

• надання раді до 20 березня наступного за звітним періодом року - річного звіту про виконання місцевого бюджету. Звіт повинен охоплювати аналіз усіх бюджетних одиниць, що мали рахунки власних доходів, а також зіставлення власних дохо­дів і профінансованих за їх рахунок видатків. Один примірник обов’язково надсилають до регіональної рахункової палати.

До 30 квітня року, наступного за звітним, рада розглядає запро­понований звіт про виконання бюджету і приймає рішення про його затвердження виконавчим органом (исІ2Іе1епіе огдапоит \уукопа\УС2ети аЬзоІпІогіпт).

З питаннями бюджетного процесу дуже тісно пов’язане питання фінансового контролю. У Польщі внутрішній контроль забезпечує рада, ревізійна комісія, скарбник. Зовнішній контроль згідно із законодав­ством здійснюють регіональні рахункові палати. В Республіці Польща функціонує 16 таких палат. Голови регіональних рахункових палат або їх представники, обрані на колегії, утворюють Державну Раду рахунко­вих палат. Контроль за фінансовою діяльністю органів місцевого само­врядування у виняткових випадках може також здійснювати Найвища контрольна палата^[107].

Важливою складовою фінансового контролю в Чехії є незалежний щорічний аудит господарської діяльності територіальної громади, який здійснюється незалежним аудитором або виконавчим органом краю за рахунок територіальної громади^[108]. Зміст аудиту та методи його здій­снення визначено в спеціальному законі про аналіз фінансової і гос­подарської діяльності місцевого самоврядування і об’єднань терито­ріальних громад^[109]. Аудиторський висновок охоплюється процедурою звітності про виконання бюджету. Обидва документи, а також розпо­рядження про усунення недоліків, помилок тощо, повинні бути розгля­нуті на засіданні ради не пізніше 30 червня наступного за звітним року і затверджені нею.

Фінансова діяльність краю підлягає також контролю з боку Мініс­терства фінансів. Міністерство фінансів (або за його дорученням фінан­сові управління) впродовж року здійснює нагляд і контроль за вико­ристанням міжбюджетних трансфертів, а також коштів із цільових фондів. Крім цього, зовнішній контроль здійснюють Регіональні фінан­сові органи^[110]. Предметом нагляду і контролю цих органів є регулювання зобов’язань місцевого самоврядування щодо державного бюджету та щодо державних цільових фондів. Систему внутрішнього контролю здійснюють фінансові комітети ради, представники територіальної гро­мади, а також ця функція реалізуються через проведення відкритих засідань ради.

5.5.