Інші привілеї депутатів нижньої палати, зумовлені мандатом

Депутати Сейму отримують таке матеріальне утримання (станом на 2007 рік):

• зарплата 10 тисяч злотих на місяць;

• 10 тисяч злотих на місяць на утримання парламентського офісу (з 2008 року — 12 650 злотих);

• понад 9 тисяч злотих на рік на покриття витрат для готелів;

• 2 тисячі злотих на місяць на оплату оренди квартири в місті, де працює парламент (м.

• 29 тисяч злотих вихідної допомоги, якщо депутат не потрапляє до наступної каденції;

• безкоштовний проїзд потягом, автобусом, літаком, міським тран­спортом, у тому числі на таксі;

• 2 тисячі злотих на рік на приватну кореспонденцію;

• депутати можуть брати участь у поїздках до популярних ту­ристичних країн; користуватися дешевими путівками до свят і позиками, спеціальним медичним обслуговуванням;

• річна вартість обслуговування Сейму становить більше 350 млн злотих^[60].

Іншим видом матеріального забезпечення депутатів польського Сейму є “депутатська дієта”, що надається відповідно до статті 42 Закону Польщі “Про виконання мандата депутат і сенатора” (від латинського “дієта” — день дороги) на відшкодування витрат, поне­сених у зв'язку з виконанням мандата депутата або сенатора. Ви­плачується з державного бюджету, суми повинні спільно визначити президія Сейму і Сенату. Не обкладається податком і надається на термін каденції.

Маршалки можуть скоротити “дієту” депутатів на 1/30 за ко­жен день відсутності без поважної причини депутата (сенатора) на засіданні Сейму, Сенату або комісії, або якщо він не брав участі в день більше, ніж у п'ятій частині голосувань, або якщо кількість відсутності без поважної причини на засіданні комітету перевищила 1/5 від їх кількості.

У разі надання відпусток депутатам тривалістю більше 14 днів ви­плата “дієти” депутатам призупиняється. “Дієта” становить 25% від зарплати. Депутати, делеговані з парламенту до інших країн, мають право на збільшення “дієти” на 75%. У Сеймі V каденції вона ста­новить приблизно 2,5 тисяч злотих на місяць.

Депутати поділяються на професійних і непрофесійних. Професійні (їх абсолютна більшість) — ті, що відмовилися від доходів на попе­редньому місці праці. Вони отримують і зарплату, і “дієту”. Непро­фесійні — ті, хто довели, що можуть поєднувати депутатську та іншу професійну діяльність і не відмовилися від доходів на попередньому місці праці. Вони отримують лише “дієту”. За кожним професійним депутатом зберігається його робоче місце. Депутати Сейму також користуються дипломатичним паспортом.

3.3.