Безпосередня участь громадян у здійсненні місцевого самоврядування

Муніципальна влада, якщо порівняти з владою державною, орга­нами влади автономії чи суб'єктом федерації (за їхньої наявності), є найнаближенішою до людини. Це створює передумови тісної комуні­кації муніципальних органів з населенням відповідних територіальних одиниць, що здійснюють у визначених формах.

Місцевий референдум вважають важливою формою здійснення місцевого самоврядування, оскільки є способом безпосереднього ух­валення територіальною спільнотою через голосування рішення з пи­тань місцевого самоврядування. Значущість місцевого референдуму в тому, що це форма прямого народовладдя. За її застосування грома­дяни стають не тільки ініціаторами певного рішення, але й суб'єктом його ухвалення.

Проте, якщо раніше до референдуму ставилися як до найважливі­шої форми народовладдя, з часом його значення було переоцінено. Це пов'язано як із дискредитацією самої ідеї референдуму через часте його застосування авторитарними режимами й зростанням кількості випадків маніпулювання суспільною думкою, так і з появою новітніх методів комунікації, що дають змогу проводити суспільні обговорення рішень муніципальної влади досить оперативно та із залученням вели­кої кількості громадян. Тому протягом останнього десятиліття в держа­вах конституційної демократії форми прямої демократії доповнюють, а інколи й заміщують формами учасницької демократії.

До останніх належать петиції, які є правом членів територіальних спільнот ініціювати перед представницьким органом розгляд того чи іншого питання, що належить до його компетенції. Електронні пети­ції, які набули поширення протягом останніх років, дають змогу досить оперативно вимірювати рівень зацікавленості територіальної спільно­ти у розгляді й розв'язанні того чи іншого питання через визначення кількості підписантів за визначений проміжок часу. Це дає змогу опе­ративно реагувати на інтереси й потреби місцевого населення, коригу­вати управлінську діяльність у тому чи іншому напрямі.

Близькою до петиції є форма місцевої ініціативи, що передбачає подання членами територіальної спільноти на розгляд ради питання місцевого значення та обов'язок представницького органу таке питан­ня розглянути на своєму засіданні.

Ще однією формою учасницької демократії, поширеною на місце­вому рівні, є консультації із членами територіальних спільнот. У теорії управління доведено, що на практиці краще реалізують ті рішення, в ух­валенні яких бере участь якомога більше громадян. Тому муніципальні органи дедалі частіше проводять консультації перед ухваленням тих чи інших рішень, особливо непопулярних. Такий підхід дає змогу уникну­ти несприйняття рішення територіальною спільнотою після його ухва­лення, роз'яснити потребу в його ухваленні, підготувати громадян до його реалізації в майбутньому або ж відмовитися від його ухвалення й шукати інші способи розв'язання проблеми.

У деяких випадках при муніципальних органах створюють і функ- ціюють консультативно-дорадчі органи, які від попередньої форми відрізняються меншою масовістю й більшою професійністю консульта­цій (завдяки членству в таких органах фахівців у певних галузях).

У разі ухвалення важливих рішень, муніципальні органи можуть проводити дорадчі опитування (консультативні референдуми), щоб з'ясувати громадську думку.

Важливими формами участі громадян у здійсненні місцевого само­врядування є збори громадян, публічні зустрічі, публічні (громадські) слухання. Усі вони є майданчиками для обговорення питань, що на­лежать до компетенції муніципальних органів; можуть передбачати обов'язкову участь представників муніципальних органів, їхнє звіту­вання перед громадянами чи обов'язково інформувати про актуаль­ні для громадян питання, розв'язання яких належить до компетен­ції цих органів.

5.4.5.