§ 5. Правове регулювання захисту від недобросовісної конкуренції

Правові основи регулювання відносин щодо захисту від недобросовісної конкуренції в господарській (підприємни­цькій) діяльності закріплено низкою нормативно-правових актів. Їх основу складають ГК України, закони України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист еконо­мічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет Украї­ни», «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також інші ак­ти законодавства, прийняті на підставі законів або постанов ВР України.

Необхідно враховувати, що як правовий інститут недоб­росовісна конкуренція - це будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господар­ській діяльності (ст. 1 Закону України «Про захист від не­добросовісної конкуренції»). Однак варто звернути увагу, що ст. 32 ГК України дещо звужує коло суб'єктів таких відносин вказівкою на те, що відповідні дії вчиняються «у підприєм­ницькій діяльності».

Законодавство України у сфері захисту від недобросові­сної конкуренції побудовано таким чином, що дії, які ви­знаються у подальшому антиконкурентними, необхідно роз­ділити на такі групи:

1. Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (ст. 33 ГК України; гл. 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

2. Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (ст. 34 ГК України; гл. 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

3. Неправомірне збирання, розголошення та викорис­тання комерційної таємниці (ст. 36 ГК України; гл. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Детальний аналіз чинного законодавства вказує на не­обхідність більш детального вивчення питань, безпосередньо пов'язаних з поділом на вказані вище групи. Причому таке гру­пування не є досконалим і остаточним. Кожна ланка містить детальніше викладення визнання дій такими, що порушують законодавство у сфері недопущення монополізму і здійснення діяльності, пов'язаної з недобросовісною конкуренцією.

Зважаючи на неправомірне використання ділової репу­тації суб’єкта господарювання, необхідно звернути увагу, що до числа таких правопорушень відносять:

а) неправомірне використання позначень. Неправомір­ним є використання імені, комерційного (фірмового) на­йменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і пері­одичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що при­звело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання (ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Використання у фірмово­му найменуванні власного імені фізичної особи не визнаєть­ся неправомірним, якщо до власного імені додається який- небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяль­ністю іншого суб'єкта господарювання;

б) неправомірне використання товару іншого виробни­ка. Неправомірним використанням товару іншого виробни­ка є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи (ст. 5 За­кону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»);

в) копіювання зовнішнього вигляду виробу. Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього ви­гляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення ви­робника копії, що може призвести до змішування з діяльні­стю іншого суб'єкта господарювання (ст. 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням. Також дія ст. 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти пра­ва інтелектуальної власності;

г) порівняльну рекламу.

Детально розглянувши створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення непра­вомірних переваг у конкуренції, необхідно звернути увагу на широку сферу застосування дії норм права, якими заборо­няється здійснення такої діяльності. До правопорушень у цій сфері належать:

а) дискредитація суб'єкта господарювання. Дискреди­тацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли за­вдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання (ст. 8 Закону України «Про захист від недобросовісної кон­куренції»);

б) схилення до бойкоту суб’єкта господарювання. Схи­ленням до бойкоту суб'єкта господарювання є спонукання його конкурентом іншої особи, безпосередньо або через іншу особу, до відмови від установлення договірних зв'язків із цим суб'єктом господарювання, до невиконання (розірван­ня) або неналежне виконання договірних зобов'язань перед цим суб'єктом господарювання (ст. 10 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»);

в) схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника). Схиленням постачальника до дискримінації по­купця (замовника) є спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через іншу особу, до застосування постачальником до покупця (замовника) неви­гідних умов у господарській діяльності порівняно з цим чи іншими конкурентами покупця (замовника) (ст. 11 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»);

г) підкуп працівника, посадової особи постачальника^[22].

ґ) підкуп працівника, посадової особи покупця (замовни­ка)^[23]. Підкуп працівника, посадової особи покупця (замовни­ка) - це надання або пропонування йому конкурентом поста­чальника, безпосередньо або через іншу особу, матеріальних чи інших вигод за неналежне виконання або невиконання працівником, посадовою особою покупця (замовника) служ­бових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем (замовником) договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, іншого договору, або за неукладення договору (ст. 14 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»);

д) досягнення неправомірних переваг у конкуренції. До­сягненням неправомірних переваг у конкуренції є отриман­ня таких відносно іншого суб'єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, що підтверджено рі­шенням органу державної влади, органу місцевого самовря­дування, наділеного відповідною компетенцією (ст. 15 За­кону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»);

е) поширення інформації, що вводить в оману. Поши­ренням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих ві­домостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладен­ня, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулю­вань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, по­ставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання (ст.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про по­ходження товару, про виробника, продавця, спосіб виготов­лення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реа­лізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фі­нансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господа­рювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інфор­мації.

До порушень законодавства України про захист від не­добросовісної конкуренції належать і неправомірне збиран­ня, розголошення та використання комерційної таємниці. Необхідною умовою визнання таких дій неправомірними є здійснення в сукупності або окремо таких дій, як:

а) неправомірне збирання комерційної таємниці. Непра­вомірним збиранням комерційної таємниці вважається до­бування протиправним способом відомостей, що згідно із законодавством України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господа­рювання (ст. 16 Закону України «Про захист від недобросо­вісної конкуренції»);

б) розголошення комерційної таємниці. Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без до­зволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що згідно із законодавством України становлять комерційну таємни­цю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків, якщо це за­вдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання (ст. 17 Закону України «Про захист від недобросовісної кон­куренції»);

в) схилення до розголошення комерційної таємниці.

г) неправомірне використання комерційної таємниці. Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час пла­нування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять згідно із законодавством України комерційну таємницю (ст. 19 За­кону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття монопольного становища та шляхи його визна­чення.

2. Види дій, що визнаються зловживанням монопольним ста­новищем на ринку певного товару.

3. Поняття антиконкурентної діяльності, суб’єктний склад зазначених дій та їх види.

4. Поняття обмежувальної і дискримінаційної монополістич­ної діяльності, їх суб’єктний склад і види дій, що визнаються ними.

5. Поняття та види дій, що визнаються концентрацією суб’єктів господарювання.

6. Компетенція АМК України.

7. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта гос­подарювання та види дій, що складають відповідну групу в кон­тексті недобросовісної конкуренції.

8. Створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції та види дій, що складають відповідну групу в контексті недобросовіс­ної конкуренції.

9. Неправомірне збирання, розголошення і використання ко­мерційної таємниці та види дій, що складають відповідну групу в контексті недобросовісної конкуренції.