Генеральна угода про тарифи і торгівлю.

Основна мета Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ 1947) – зниження бар’єрів в міжнародній торгівлі шляхом зниження тарифних бар’єрів, кількісними обмеженнями (імпортна квота), та субсидіями у торгівлі через інші додаткові угоди.

Відповідно до ст. 1 Угоди ГАТТ щодо мит та митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи експорт, або у зв'язку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил і формальностей у зв'язку з імпортом та експортом, а також всіх питань, зазначених у пунктах 2 і 4 статті III, будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що домовляється, стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої іншої країни чи призначений для будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися подібному товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території всіх інших сторін.

Згідно із п. 1 ст. 3 вказаної Угоди сторони визнають, що внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.

Угода містить і інші правила міжнародної торгівлі.

4.