§ 1. Договір поставки

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України договором поставки вважається договір, відповідно до якого одна сторона - по­стачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовле­ні строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (това­ри) і сплатити за нього певну грошову суму.

У свою чергу, ч. 1 ст. 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійс­нює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в ін­ших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо­бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро­шову суму.

Порівнюючи ці дві норми, які дають визначення дого­вору поставки, можна зробити висновок, що ЦК України дещо уточнює визначення, наведене у ГК України. По- перше, постачальником може виступати тільки особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. По-друге, товар (това­ри), який передається у власність покупця, може викорис­товуватись ним виключно у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, дома­шнім або іншим подібним використанням.

До договору поставки згідно із ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не ви­пливає з характеру відносин сторін. Фактично ця норма ду­блюється у ч. 6 ст. 265 ГК України.

Сторонами договору поставки виступають постачальник та покупець.

Постачальник - сторона договору, яка зобов'язується надати покупцеві в обумовлений строк товар (товари). На стороні постачальника за договором поставки виступають юридичні особи (підприємницькі товариства) та фізичні особи - підприємці.

Покупець - сторона договору, яка зобов'язується прийня­ти поставлений товар (товари) та сплатити за нього.

Однак треба зауважити, що держава в особі органів державної влади та підприємств державної форми власнос­ті також може виступати як постачальником, так і покуп­цем у договорі поставки.

Метою укладення договору поставки є перехід права власності на товар (товари), який постачальник повинен пе­редати покупцеві за договором.

Згідно із статтями 265-267 ГК України, істотними умовами договору поставки виступають предмет (кількість товару, асортимент, якість тощо), ціна і строк.

У ч. 1 ст. 266 ГК України зазначено, що предметом дого­вору поставки виступають визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандар­тах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. За згодою сторін також може бути визначена кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенк­латура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.

До товару також висуваються умови щодо його якості, що повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до йо­го якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визна­чать у договорі вищі вимоги до якості товару. Статтею 270 ГК України закріплено вимогу щодо комплектності товару, що постачається.

Згідно із ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Але у випадку, коли в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Під час укладання довгострокового договору поставки кількість товару, що поставляється, визначено лише на один рік або на менший строк, у договорі має бути передбачено порядок погодження сторонами строків поставки на насту­пні періоди до закінчення строку дії договору.

У разі, якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, - як правило, місяць. Сто­рони можуть погодити в договорі графік поставки (місяць, декада, доба тощо) відповідно до ч. 4 ст. 267 ГК України.

Згідно із ч. 6 ст. 267 ГК України укладаючи договір по­ставки, сторони також можуть передбачити порядок відва­нтаження товару (товарів) будь-яким видом транспорту.

Стосовно ціни як істотної умови договору поставки треба зазначити, що сторони самі визначають ціну товару, крім ви­падків, коли ціна товару може змінюватись на вимогу анти­монопольного органу, та якщо товаром виступає продукція, на яку поширюється програма державного регулювання цін.

У цілому договір поставки є договором з переходу майна у власність, договором оплатним, консенсуальним та дво­стороннім. Форма договору поставки - проста письмова.

Виходячи з положень норм чинного законодавства, мо­жна звернути увагу на загальні підходи визначення право­вого становища сторін за досліджуваним договором.

Зокрема, до прав покупця належать:

1) відмова від приймання товару, поставка якого була прострочена;

2) відстрочка кінцевого розрахунку на певний процент, тобто отримання товарного кредиту;

3) відмова у прийнятті товару в разі неукомплектування продукції, що постачається (ч. 3. ст. 270 ГК України).

У свою чергу, обов'язки покупця складають такі дії:

1) прийняття товару та проведення перевірки його ком­плектності, якості, маркування, пакування;

2) оплата вартості поставлених товарів, окрім випадків, зазначених у ч. 5 ст. 268 ГК України;

3) повернення постачальнику багатооборотної тари та за­собів пакування, залежно від характеру поставленого товару.

Права постачальника:

1) залежно від предмета договору дострокова поставка товару з обов'язковим повідомленням покупця про це в те­рмін, обумовлений у договорі;

2) переведення покупця на попередню оплату в разі по­рушення ним передбачених договором строків оплати по­ставленої продукції.

Обов'язки постачальника:

1) передання товару у власність покупцю або іншій осо­бі, яка за договором виступає покупцем;

2) усунення дефектів виробу, виявлених протягом гара­нтійного строку, або заміна товару, якщо не доведе, що де­фекти виникли внаслідок порушення покупцем (спожива­чем) правил експлуатації або зберігання виробу (ч. 6 ст. 269 ГК України);

3) надсилання разом з товаром належного товаросупро­відного документа, що засвідчує якість товару;

4) поставка товару в погодженій у договорі кількості, асортименті, комплектності та належної якості.

Однак інші права й обов'язки можуть бути передбачені умовами укладення конкретного договору з метою деталіза­ції правового статусу його сторін.

У випадку порушення умов договору поставки сторони несуть відповідальність, установлену договором, якщо інше не встановлено ГК України, ЦК України та іншими законами.

Відповідальність за порушення договору поставки може наступати у вигляді відшкодування збитків і неустойки у вигляді штрафу або пені.