§ 1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності

Ефективність фінансово-правового регулювання вимірюється ста­ном виконання суб’єктами фінансових правовідносин своїх обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах. У суспільстві з високим рівнем правової культури виконання обов’язків забезпечується голов­ним чином за рахунок переконання учасників суспільних відносин у необхідності суспільно корисної поведінки.

Ретроспективна відповідальність передбачає встановлену законом міру державно-владного впливу, яка застосовується до суб’єкта право­порушення. Сутність юридичної відповідальності в ретроспективному сенсі (на відміну від позитивного) визначає саме державний примус. Юридична відповідальність виконує функцію гаранта додержання приписів правових норм, реалізації суб’єктивних прав і виконання юридичних обов’язків учасниками правовідносин. Окремі види юри­дичної відповідальності є невід’ємними елементами різних галузевих режимів правового регулювання.

У науці фінансового права останнім часом спостерігається підви­щений інтерес до проблеми відповідальності суб’єктів фінансових правовідносин. Трансформація системи фінансово-правового регулю­вання та інтенсивний розвиток фінансового законодавства в Україні призвели до формування значного законодавчого масиву, у якому за­кріплено підстави відповідальності, санкції за порушення фінансово- правових норм та визначено процесуальний порядок застосування цих санкцій. При цьому зазначений нормативний масив формувався за різними напрямами: по-перше, як на рівні законів, у тому числі коди- 89 фікованих, так і підзаконних нормативних актів; по-друге, ці норми одержували різне галузеве закріплення: було встановлено кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, нецільове викорис­тання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; до Кодексу України про адміністративні правопору­шення було включено окремі статті, які передбачали адміністративну відповідальність за порушення фінансового законодавства; у Бюджет­ному та Податковому кодексах України закріплено фінансові санкції за порушення бюджетного та податкового законодавства так само, як і у Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу­лювання і валютного контролю» закріплено фінансові санкції за по­рушення валютного законодавства.

Однак і дотепер науковці та практики висловлюють протилежні позиції з цього питання: від визнання фінансово-правової відпові­дальності самостійним видом юридичної відповідальності до повно­го заперечення існування цього виду відповідальності. Ще одним чинником, що зумовлює особливу актуальність розглядуваного пи­тання, є законодавче закріплення у Податковому кодексі України такої категорії, як «фінансова відповідальність». Так, на рівні коди­фікованого акта встановлено, що за порушення податкового законо­давства можуть наставати такі види відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Притягнення до фінансової відпо­відальності платників податків за порушення податкового законодав­ства не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідаль­ності. У той же час ні бюджетне, ні інше фінансове законодавство не використовує таке поняття.

Першочергово необхідно визначитись із співвідношенням категорій «відповідальність за порушення фінансового законодавства» та «фі­нансова відповідальність». Відповідальність за порушення фінансово­го законодавства є ширшою за своїм змістом категорією та включає усі види відповідальності за порушення норм фінансового законодавства (фінансової, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної, матері­альної) за наявності відповідних підстав. Підстави зазначених видів юридичної відповідальності - конкретні склади правопорушень - ви­значаються відповідною системою законодавства. Для адміністратив­ної відповідальності - це адміністративні проступки, закріплені Ko- 90

дексом України про адміністративні правопорушення, для криміналь­ної-злочини, передбачені Кримінальним кодексом України і т. д. Отже, відповідальність за порушення фінансового законодавства є комплек­сним, міжгалузевим утворенням.

Фінансова відповідальність, будучи лише одним із виявів відпо­відальності за порушення фінансового законодавства, так само має складний характер, оскільки повинна включати відповідальність у всіх сферах фінансової діяльності держави (у сферах оподаткування, бю­джету, грошового обігу, обігу валютних цінностей тощо).

Як окремі елементи можна розглядати відповідальність за пору­шення правил здійснення рахункових операцій із застосуванням реє­страторів розрахункових операцій, передбачену Законом України в ре­дакції від 1 червня 2000 р. «Про застосування реєстраторів розрахун­кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; відповідальність за порушення встановленого порядку обігу готівки відповідно до Указу Президента України від 12 червня 1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; відповідальність за порушення валютного законодав­ства, встановлену Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ст. 16), а також іншими актами валютного законодавства.

Кожний із зазначених елементів має свою специфіку, зумовлену характером відносин в окремих сегментах фінансової діяльності. Але разом із тим усі вони характеризуються обов’язковими ознаками, при­таманними юридичній відповідальності в цілому:

а) підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

б) фінансова відповідальність виступає як форма реалізації дер­жавного примусу за порушення приписів фінансово-правових норм;

в) полягає у застосуванні до правопорушника негативних наслідків, передбачених у санкціях фінансово-правових норм, які мають майно­вий характер і виражені переважно в грошовій формі;

г) фінансова відповідальність законодавства реалізується у специ­фічній процесуальній формі.

Розглядаючи проблему правової природи відповідальності за по­рушення фінансового законодавства, слід визначити співвідношення фінансової відповідальності з іншими видами юридичної відповідаль­ності. Конституційною нормою (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України) встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміні­стративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відпові­дальність за них. Конституційний Суд України в Рішенні від ЗО травня 2001 р. №7-рп/2001 у справі № 1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) відзначив, що цією нормою Конституції безпосеред­ньо не встановлюються види юридичної відповідальності. Ним визна­чено, що виключно законами України мають регулюватися засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміні­стративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), і відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила регулювати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що виключно Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення є, зокрема, адміні­стративним правопорушенням або злочином, і міру відповідальнос­ті за нього. Отже, логічним є припущення, що перелік видів юридич­ної відповідальності включає також інші види, які прямо не вказані в Конституції.

Додатковим аргументом на користь цієї позиції може виступати положення, закріплене в Податковому кодексі України, згідно з яким притягнення до фінансової відповідальності платників податків за по­рушення податкового законодавства не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. Аналогічна норма міститься й у Бю­джетному кодексі України. На наш погляд, таке становище має особ­ливе значення з урахуванням ч.

На підставі викладеного слід зазначити, що відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціаль­но уповноваженими державними органами до правопорушника перед­бачених законом санкцій. Відповідальність за порушення фінансового законодавства є складним міжгалузевим правовим інститутом, що включає як фінансову, так і інші види відповідальності (адміністратив­ну, кримінальну, дисциплінарну тощо) у разі порушення фінансово- правових норм.

В умовах чинної на сьогодні системи фінансового права та системи фінансового законодавства можна говорити, що фінансова відповідаль­ність є певною теоретичною конструкцією, родовою категорією, котра об’єднує в межах фінансово-правової галузі такі видові вияви, як бюджетна відповідальність, податкова відповідальність, відповідаль­ність у сфері валютного регулювання та ін. Аргументами на користь такої позиції є те, що:

а) самостійність галузі права ще не дає підстав стверджувати про самостійність відповідальності за порушення норм такої галузі права. Так, розподіл видів юридичної відповідальності не збігатиметься з га­лузевою структурою права вже з тієї причини, що видів відповідаль­ності менше, ніж галузей права, причому за порушення норм права різних галузей може застосовуватися відповідальність одного і того самого виду^[XV];

б) підставою відповідальності будь-якого виду є вчинення право­порушення. Фінансове законодавство не містить категорії «фінансове правопорушення», не визначає його ознак та конкретних складів. На­томість, розвиток фінансового законодавство йде шляхом закріплення категорій «податкове правопорушення», «порушення бюджетного за­конодавства» тощо;

в) санкції, що застосовуються за порушення різних інститутів або підгалузей фінансового права, мають різний характер. Особливо яскра­во це простежується на прикладі порівняння санкцій, передбачених бюджетним і податковим законодавством.