<<
>>

§ 4. ВаЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

Валютний контроль є специфічним видом фінансового контролю. Валютний контроль слід розглядати як комплекс заходів, що здійсню­ють спеціально уповноважені державні органи та інші суб’єкти, спря­мованих на забезпечення додержання учасниками валютних право­відносин валютного законодавства України при проведенні валютних операцій.

У ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено сферу ва­лютного контролю, який передбачає контроль за: а) валютними опера­ціями за участю резидентів і нерезидентів; б) зобов’язаннями щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України. При цьому органи валютного контролю мають право вимагати та одержувати від зобов’язаних осіб повну ін­формацію щодо здійснення ними валютних операцій, стану банків­ських рахунків в іноземній валюті та інших положень, що підлягають декларуванню.

Валютний контроль виконує такі функції:

1) забезпечує режим законності при проведенні валютних операцій;

2) дозволяє попереджати правопорушення у валютній сфері;

3) виявляє факти порушення валютного законодавства;

4) застосовує заходи юридичної відповідальності.

Валютний контроль поширюється на всі валютні операції, які ви­ступають його об’єктом. Серед основних напрямів валютного контролю слід виділити такі: перевірка наявності ліцензій на здійснення валют­них операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; перевірка додержання порядку реєстрації Нацбанком України договорів, які передбачають виконання резиден­тами боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами та по­зиками в іноземній валюті; перевірка правомірності відкриття та ви­користання банківських рахунків резидентами за межами України; виконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами Украї­ни; виконання зобов’язань щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб; перевірка додержання валютного законодавства при переміщенні валютних цін­ностей через митний кордон України; своєчасність та повнота подання 384

встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.

Суб’єкти, що здійснюють валютний контроль, поділяються на дві групи.

1. Органи валютного контролю. Згідно з п. 1 ст. 13 Декрету Кабі­нету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валют­ного контролю» Нацбанк України є головним органом валютного контролю. Відповідно до цього він: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів; забез­печує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з валютним законодавством України.

До кола владних суб’єктів, які здійснюють свої повноваження в сфері валютних відносин, належить також центральний орган ви­конавчої влади. Він реалізує державну податкову політику, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться рези­дентами і нерезидентами на території України. Цей орган реалізує також державну політику в сфері надання послуг поштового зв’язку, здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України, забез­печує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

2. Агенти валютного контролю. На відміну від органів валютного контролю агенти не мають права видавати нормативно-правові акти, що регулюють порядок здійснення валютного контролю. Компетенція агентів валютного контролю обмежується реалізацією контрольних повноважень за додержанням валютного законодавства резидентами та нерезидентами. Повноваження агента валютного контролю перед­бачають особливого учасника валютних правовідносин - уповноваже­ного банку. Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» уповно­важеним банком визнається будь-який комерційний банк, який офіцій­но зареєстрований на території України, має ліцензію Нацбанку Укра­їни на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

Відповідно до п. 1.2 Положення про валютний контроль, затвер­дженого постановою Правління Нацбанку України від 8 лютого 2000 р.

№ 49, функції агента валютного контролю - обов’язки уповноважено­го банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками про­ведення резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних ва­лютних операцій та/або своєчасне інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Нацбанку України, відпо­відних державних органів про порушення резидентами і нерезидента­ми законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій.

<< | >>
Источник: Фінансове право: підручник / М. П. Кучерявенко, Д. О. Білінський, О. О. Дмитрик та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Кучерявенка. - X.: Право,2013. - 400 с.. 2013

Еще по теме § 4. ВаЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ:

  1. Валютное регулирование и валютный контроль в РФ. Валютные операции
  2. Валютная политика, валютное законодательство и валютный контроль
  3. Валютный контроль в сфере валютно-финансовых правоотношений
  4. 5.6. Государственное валютное регулирование и валютный контроль в современных условиях
  5. 68. Цели и задачи валютного регулирования и организация валютного контроля в РФ.
  6. Тема 22. Правовые основы валютного регулирования и валютного контроля
  7. Валютное регулирование и валютный контроль в Российской Федерации
  8. 11. Валютные ограничения и валютный контроль
  9. 11. Валютные ограничения и валютный контроль
  10. 11.2. Валютное регулирование и валютный контроль
  11. Регулирование валютных курсов и валютный контроль.
  12. Тема 18. Правовые основы валютного регулирования и валютного контроля
  13. 9. Валютный контроль.
  14. Валютный контроль
  15. Валютное регулирование и валютный контроль.
  16. Валютный контроль
  17. Валютный контроль
  18. IХ. Органы и агенты валютного контроля
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -