§ 4. Правовий режим державних цінних паперів
Державна заборгованість може виступати і фіксуватися у двох основних формах:
1) реєстрації у книзі державного боргу (борговій книзі);
2) державних цінних паперах.
Реєстрація державного боргу в борговій книзі є нехарактерною для України.
В державах, які використовують цю форму, в такий спосіб оформлюється незначна частина державної заборгованості, яку складають перш за все кредити емісійного банку уряду, іншим державним органам, місцевим адміністраціям. Цей спосіб застосовується і на міждержавному рівні. Особливістю даної форми державної заборгованості є те, що вона не може продаватися або переуступатися[60] [61].Основною формою державної заборгованості є державні цінні папери. Саме цей інститут регулює кредитні відносини між державою і юридичними, фізичними особами, які оформляються шляхом випуску і розміщення державних цінних паперів. Ринок державних цінних паперів є органічною частиною фінансової системи. Емісія державних цінних паперів більш зручна і ефективна порівняно із запозиченням грошових ресурсів Нацбанком та дозволяє оперативно здійснювати дії з управління державним боргом. Держава, залучаючи додаткові ресурси, зміцнює
вторинний ринок цінних паперів, що й забезпечує задоволення потреби в додаткових коштах переважно через емісію цінних паперів.
Державні внутрішні позики можуть оформлюватися різними видами цінних паперів: облігаціями державної внутрішньої позики, державними короткостроковими безкупонними облігаціями, казначейськими векселями та зобов’язаннями, державними борговими товарними зобов’язаннями і т. д. В Україні використовуються далеко не всі форми зазначених цінних паперів. Умови, порядок випуску державних цінних паперів регулюються Законом України від 23.02.2006 р. № 3480-1V І
«Про цінні папери і фондовий ринок». Відповідно до ст. 7 цього За- І кону облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим І власником грошей, визначає відносини позики між власником обліга- ’ ції та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов’язань, що підтверджуються облігацією. Облігації можуть існувати виключно в бездокументарній формі. Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред’явника. Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик ухвалюється відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими радами. У цьому рішенні повинні бути визначені емітент, умови випуску та порядок розміщення облігацій1.Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, які розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках, що підтверджують зобов’язання України відшкодувати їх пред’явникам номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації зовнішніх державних позик України можуть бути деноміновані в конвертованій іноземній валюті. Подібні облігації оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умови їх випуску і можуть бути процентними, дисконтними, імен-. ними, на пред’явника, з вільним або обмеженим обігом[62] [63]. Згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Мінфіну України та одержувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов’язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п’ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України[LXIV]. Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до ст. 11 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» казначейське зобов’язання України - це державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на одержання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Номінальна вартість казначейських зобов’язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті. Казначейські зобов’язання можуть бути трьох видів: а) довгострокові (від 5 до 10 років); б) середньострокові (від 1 до 5 років); в) короткострокові (до 1 року). Обсяг емісії казначейських зобов’язань України у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов’язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Емісія казначейських зобов’язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов’язаннями України гарантуються доходами Державного бюджету України. Емітентом казначейських зобов’язань України виступає держава в особі Мінфіну України за дорученням Кабінету Міністрів України. Казначейські зобов’язання України можуть бути іменними або на пред’явника. Казначейські зобов’язання України розміщуються у документарній або бездокумен- тарній формі. У разі розміщення казначейських зобов’язань України в документарній формі видається сертифікат. Особливості погашення та реалізації прав за казначейськими зобов’язаннями України визначаються умовами їх розміщення, які затверджуються Мінфіном України відповідно до законодавства. Продаж, виплата грошового доходу та погашення казначейських зобов’язань України здійснюються в національній або іноземній валюті відповідно до умов їх розміщення. Рішення про розміщення казначейських зобов’язань України приймається згідно з Бюджетним кодексом України. У ньому передбачаються умови розміщення та погашення казначейських зобов’язань України. Особливості провадження депозитарної діяльності з казначейськими зобов’язаннями України визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Нацбанком України. Контрольні питання 1. Розкрийте зміст поняття державного боргу. 2. Визначте, як співвідносяться державна заборгованість і державний борг. 3. Визначте форми державного боргу. 4. Визначте межі державного боргу. 5. Управління державним боргом. 6. Розкрийте сутність державних цінних паперів. 7. Розкрийте зміст поняття облігації внутрішньої державної позики. 8. Розкрийте зміст поняття облігації зовнішньої державної позики. 9. Розкрийте зміст поняття казначейські зобов’язання України.