<<
>>

§ 7. Органи державної податкової служби

У правовідносинах, що виникають між державою і платником із приводу сплати податків, інтереси держави представляють насамперед органи, що здійснюють управління в галузі надходження податкових платежів.

Систему органів, що контролюють надходження коштів у бюджети і позабюджетні цільові фонди у формі податків та зборів, можна поділити на дві групи. В основі такої класифікації лежать місце і значення повноважень, пов’язаних із контролем за рухом платежів від платників до бюджетів, серед усіх повноважень цих органів. Ви­ходячи із цього, можна виділити:

а) безпосередньо податкові (органи Державної податкової служби та органи податкової міліції) - органи, основна діяльність яких 244

пов’язана з контролем за надходженням податків та зборів до бюджетів і які здійснюють її без яких-небудь додаткових умов. Безпосередньо податкові органи створені спеціально і виключно для функціонування у сфері оподаткування;

б) опосередковано податкові (митні органи, Державна казначейська служба України та ін.) - органи, які здійснюють управління у сфері опо­даткування поряд зі своєю основною діяльністю. Ці органи забезпечують контроль за надходженням податків та зборів, що входять до податкової системи, та набувають статусу податкових тільки за певних умов.

Виділення безпосередньо податкових та опосередковано податко­вих органів базується на розмежуванні загальної і спеціальної компе- тенцій управляючих органів у сфері оподаткування. Загальною подат­ковою компетенцією наділені саме податкові інспекціїта адміністрації, які виступають владною стороною з приводу сплати (стягнення) по­датків та зборів, здійснюють податковий контроль, притягують плат­ників до відповідальності за вчинення податкового правопорушення від імені держави. Спеціальною податковою компетенцією наділено декілька органів. Митні органи мають повноваження податкових ор­ганів з контролю за сплатою податків та зборів виключно при пере­міщенні товарів через митний кордон України.

Податкова міліція наді­лена спеціальними повноваженнями у сфері оподаткування, які за­стосовує у разі вчинення злочинів, адміністративних правопорушень при сплаті податків, здійснює захист працівників податкових органів і розслідування випадків корупції в системі податкових органів.

Стаття 41 Податкового кодексу України розмежовує поняття «конт­ролюючий орган» та «орган стягнення». Так, контролюючими органами є: 1) органи державної податкової служби - щодо податків, які справля­ються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеці­альної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Розмежування повноважень і функціональних обов’язків між контролюючими органами визначається Податковим кодексом та ін­шими нормативно-правовими актами. Порядок контролю з боку мит- 245 них органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, до­стовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах компетенції, а також державні виконавці в межах їх компетенції. Стягнення податко­вого боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Окрему групу органів, пов’язаних з оподаткуванням, становлять митні органи, котрі можна виділити як умовно податкові.

Умовність пов’язана з тим, що необхідна певна обов’язкова умова, котра робить їх податковими. Такою умовою є переміщення товарів через митний кордон та обов’язок по сплаті податків та зборів, що виникає при цьо­му. Таким чином, з’являється спеціальна компетенція митних органів у галузі оподаткування, що визначається як законодавством про по­датки, так і митним законодавством. Компетенція митних органів не обмежується виключно справлянням податків та зборів при перемі­щенні товарів через митний кордон. Вони здійснюють повноваження з митного оформлення, валютного контролю, митного контролю, опе- ративно-розшукової діяльності. Але умовно повноваження митних органів у галузі оподаткування можна поділити на фіскальні та право­охоронні, що деталізуються як податковим, так і митним законодав­ством.

Своєрідне місце у системі органів посідає Державна казначейська служба України. Її створено з метою забезпечення ефективного управ­ління коштами бюджетів, підвищення оперативності у фінансуванні видатків. На перший погляд, це не дає підстав відносити органи Каз­начейської служби до органів, що управляють надходженням у доходи бюджетів. Але до завдань цієї служби входить розподіл між бюджета­ми відрахувань від загальнодержавних податків та зборів за нормати­вами, затвердженими Верховною Радою України. Розподіл податків, що надходять до відповідних бюджетів і становлять елементи їхньої дохідної частини, саме її формування і є повноваженням податкових органів. Через Казначейство проходить перерозподіл сум податків, які надійшли, «за рівнями» - у Державний, республіканський, обласний, 246

міський (районний) бюджети. Казначейство України бере участь у роз­поділі податків, а також здійснює повернення з бюджету зайво стягне­них і сплачених податків та зборів, бюджетне відшкодування.

Система органів, що контролюють надходження податків та зборів до бюджетів, має декілька досить розгалужених структур. Податкові органи в широкому значенні контролюють надходження до бюджетів усіх платежів, які законодавець включає в податкову систему як сукуп­ність податків та зборів.

У цьому разі система органів охоплює вже і митні органи, і органи Державної казначейської служби. Така струк­тура передбачає об’єднання подвійної диференціації. З одного боку, за характером платежів: органи державної податкової служби забезпечу­ють надходження коштів від податків та зборів; органи державної митної служби - від мита та окремих податків; органи Казначейства України контролюють розподіл податків та зборів між різними видами бюджетів. З другого боку, якщо три зазначені структури забезпечують справляння податків та зборів у ситуаціях, коли платники вносять їх у встановлений строк і в необхідних розмірах, то компетенція органів податкової міліції деталізує ситуацію, коли платник порушує певну норму, і реалізують необхідні примусові заходи. Навряд чи справедли­во бачити основний зміст діяльності податкових органів у контролі або стягненні податків. Як правило, податки сплачуються платниками самостійно і податкові органи лише управляють цим процесом, конт­ролюють його, тому безпосередньо стягненням вони не займаються. Не можна говорити й виключно про контрольні функції, особливо коли йдеться про розроблення форм звітності, роз’яснення застосування податкового законодавства. Коректно визначити зміст діяльності орга­нів як контроль за додержанням законодавства при сплаті і надходжен­ні податків та зборів до бюджетів.

Здійснення функцій податкових органів передбачає, з одного боку, реалізацію їхніх повноважень (насамперед прав на здійснення певних дій), а з другого - виконання обов’язків. Головним обов’язком подат­кових органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства. Усі права і обов’язки, що формують повноваження по­даткових органів, поділяються на дві групи. По-перше, це група, що узгоджується із правами і обов’язками платників (обов’язок надавати інформацію щодо оподаткування, пов’язану із правом платників по­датків на таку інформацію). По-друге, група самостійних прав і обов’язків, які реалізуються при взаємодії з іншими органами або при 247 накладенні санкцій.

Дуже важливим є закріплення вичерпного пере­ліку прав і обов’язків податкових органів. Саме це може обмежити протизаконне застосування дій щодо платників податків, а в останніх створити впевненість у захисті з боку держави, що розглядає платника податків не як потенційного правопорушника, а як партнера.

Ключовою посадовою особою податкових органів є податковий інспектор. Основний обсяг прав і обов’язків податкових органів реа­лізується цими особами. Інспектори здійснюють всі основні форми роботи із платниками податків - від приймання податкових розрахун­ків до проведення документальних перевірок. Наразі практикується розподіл функцій інспекторів (з урахуванням зарубіжного досвіду): одна частина інспекторів здійснює тільки ревізорську роботу, інша - функції, не пов’язані з виходом на підприємства (приймання і каме­ральна перевірка декларацій, розрахунок окладних податків та ін.). Існують пропозиції закріпити таку практику, виділити окрему катего­рію посадових осіб податкових органів - ревізорів. Особи допоміж­ного складу забезпечують діяльність посадових осіб та осіб оператив­ного складу (технічні секретарі і под.).

Створення податкової міліції стало необхідною умовою формуван­ня ефективної податкової системи. Поряд з Державною митною служ­бою України, підрозділами по боротьбі з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ України податкова міліція є частиною системи, яка забезпечує економічну безпеку України. В Україні органи податкової міліції входять до системи податкових органів. За своїм змістом повноваження органів податкової міліції аналогічні повнова­женням інших правоохоронних органів, зокрема, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України (п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України). Однак вони відрізняються за своїм предметом і основними напрямками діяльності. Іноді повноваження органів податкової міліції дещо ширші. Це стосується, наприклад, адміністративних повноважень у фінансовій сфері. Місце податкової міліції в системі правоохоронних органів визначається не тільки подібністю окремих її завдань із за­вданнями інших органів влади, зокрема окремих служб міліції, мит­ного контролю, а й тотожністю прийомів та методів їхнього вирішення.

Досить зазначити, що співробітники податкової міліції, як і оператив­ні працівники міліції, мають право розробляти оперативно-розшукові заходи, порушувати кримінальні справи, які належать до їхньої ком­петенції, проводити дізнання, слідство, пошук осіб, підозрюваних 248

у вчиненні злочинів, тощо. Однак якщо оперативні підрозділи міліції мають право здійснювати оперативно-розшукові заходи і порушувати кримінальні справи, які стосуються компетенції слідчих органів внут­рішніх справ і прокуратури, то органи податкової міліції уповноваже­ні провадити оперативно-розшукові дії з метою виявлення тільки по­даткових злочинів. Виявлення при цьому інших злочинів спричиняє передавання відповідної інформації тим правоохоронним органам, до компетенції яких вони входять. У такому ж становищі перебувають органи дізнання митної служби.

Правове становище податкової міліції в системі правоохоронних органів визначається комплексом норм, що передбачають цілі, завдан­ня та принципи діяльності підрозділів податкової міліції, її основні та факультативні функції. Сюди ж входять розпорядження, які регламен­тують порядок формування органів податкової міліції, питання ліній­ної та функціональної підпорядкованості, процедури діяльності, а та­кож компетенцію цих органів.

Таким чином, правове становище податкової міліції закріплюється всією сукупністю нормативних актів, що регламентують відносини, обов’язковим учасником яких вона є. Діяльність органів податкової міліції здійснюється на основі принципів: 1) законності; 2) поваги прав і свобод людини і громадянина; 3) підконтрольності і підзвітності ви­щим органам законодавчої та виконавчої влади; 4) об’єднання гласних і негласних форм діяльності; 5) аполітичності; 6) взаємодії з іншими органами, податковими службами інших держав, громадянами та ор­ганізаціями; 7) єдності та централізації органів міліції; 8) незалежнос­ті та єдиноначальності; 9) конфіденційності.

вваж КОНТРОЛЬНІ ПИТЯННЯ

1. Визначте місце податкового права у системі фінансового права.

2. Дайте визначення та розкрийте зміст податкової системи України.

3. Назвіть ознаки та поняття податку.

4. Проведіть класифікацію податків і зборів.

5. Яким є правовий механізм податку? Визначте його елементи.

6. У чому полягає сутність податкового обов’язку?

7. Розкрийте зміст і дайте визначення податкового контролю.

<< | >>
Источник: Фінансове право: підручник / М. П. Кучерявенко, Д. О. Білінський, О. О. Дмитрик та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Кучерявенка. - X.: Право,2013. - 400 с.. 2013

Еще по теме § 7. Органи державної податкової служби:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -