<<
>>

Загальна характеристика стану та використання водних ресурсів

Серед природних ресурсів вода посідає особливе місце. Упродовж тривалої геологічної історії вона створила на нашій планеті сприятливе середовище для виникнення всього живого, включно з людиною[77].

Запаси води на Землі (об’єм біосфери) за сучасними підрахунками становлять близько 1,4 млрд км3. Понад як 96 % припадає на солоні води Світового океану. Запаси прісної води невеликі: з урахуванням частини підземних вод становлять близько 35 млн км3.

Водні ресурси України складаються з внутрішніх морів, великих і малих річок, підземних джерел, озер, боліт та інших водоймищ. Сумарна величина прісних водних ресурсів оцінюється у 94,1 млрд м3. Основна частина водних ресурсів України (96,2 %) припадає на річковий стік.

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку, який формується в річковій мережі на її території, і транзитного, що надходить із сусідніх територій по Дніпру та його допливах Сі- верському Донцю, Дунаю тощо. За межами України утворюється близько 30 км2 стоку (загальний його обсяг становить 210 км2).

На території України налічується 71 тис. річок та джерел загальною довжиною 248 тис. км. З них понад 67 тис. (94,4 %) водото- ків — короткі (менш як 10 км), загальною довжиною 131 тис. км.

Загальні водні ресурси держави сягають 209 км2. Найбільшу кількість води мають області, де на 1 км2 площі припадає від 100 до 600 тис. м3 місцевого стоку. Найменшою мірою забезпечені водою південні області. Так, у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровської, Миколаївськой, Одеській і Херсонській областях, на 1 км2 території тут припадає від 5—10 до 40 тис. м3 води на рік, а на одного жителя — від 130 до 400 м3. В областях Полісся на 1 км2 території припадає від 75 3до 100 тис. м3 на рік, а на одного мешканця — від 1500 до 2000 м3.

В областях лісостепової зони на 1 км2 площі водні ресурси становлять 50—70 тис. м3 на рік, збільшуючись до 100—125 тис. м3 у східній і західній частинах зони.

Згідно із Законом України «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства» від 17 січня 2002 року № 2988 в Україні налічується 63 119 річок, у тому числі великих (площа водозбору понад 50 тис. км2) — 9, середніх (від 2 до 50 тис. км2) — 81, малих (менш як 2 тис. км2) — 63 029. Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, із них 90 % припадає на малі річки.

На території України розташовано 277 водних об’єктів, перелік яких міститься в Наказі Держводгоспу України «Про затвердження Переліку річок і водойм, віднесених до водних об’ єктів України» від 3 липня 1997 року № 41.

Водозабезпечення в Україні здійснюється за допомогою 1160 водосховищ (загальним обсягом майже 55 км3), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 км, пропускною здатністю 1000 м3 на с), 10 великих водоводів.

За багаторічними спостереженнями потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3, з яких лише 25 % формується в межах України, решта надходить із Російської Федерації, Білорусі, Румунії.

Закон України «Про Концепцію розвитку водного господарства в Україні» від 14 січня 2000 року № 1390 визначає, що потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3, з яких лише 25 % формуються в межах України, решта надходить із Російської Федерації, Білорусі, Румунії. Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км3. Запаси підземних вод дорівнюють близько 6 км3.

За об’ ємом використаної води, що забирається з водних джерел, а також і за неповерненими її втратами сільське господарство є однією із найбільш водоємних галузей. У 1999 році тут використано 26 % обсягів загального і 45 % обсягів безповоротного водокористування в країні. У 1999 році сільськогосподарськими підприємствами забрано 7,1 км3 води, у тому числі з поверхневих джерел — 6,5 км3, із підземних — 0,56 км3.

На потреби галузі використано 3,7 км3 води.

Значні природні ресурси зосереджені в озерах України, які поширені по всій території. Об’єм води у прісних озерах сягає понад 2,3 км3.

Великі території України займають болота, заболочені та перезволожені землі, в яких зосереджено близько 30 км3 води.

Україна має великі запаси підземних вод, які здебільшого використаються для водопостачання і зрошення. Сумарна кількість підземних вод у зоні активного водообміну становить 18,6 км3 на рік. У межах України підземні води зосереджені в окремих артезіанських басейнах, найбільшими є серед яких Дніпровсько- Донецький, Волино-Подільський і Причорноморський1.

Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але велика частина їх не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією із найменш забезпечених країн (1 тис. м3 на рік). Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, вони нерівномірно розподілені територією України. Найбільші вони на Заході, а найбідніші стосовно місцевого стоку Південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об’єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від за- бруднення[78] [79].

Усі води (водні об’ єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими й уразливими природними об’єктами. За умов нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розроблення і дотримання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального використання та екологічно спрямованого захисту їх.

Згідно із ст. 3 Водного Кодексу України (далі — ВК) усі води (водні об’єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об’єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води й територіальне море.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям щодо вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об’ єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом від 06.06.95 року № 213 (остання редакція від 30.11.2006 року № 398), Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства, такими як Закон України «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства» від 17 січня 2002 року № 2988, Закон України «Про Концепцію розвитку водного господарства в Україні» від 14 січня 2000 року № 1390 та іншими законодавчими актами.

6.2.

<< | >>
Источник: Мачуська І.Б.. Екологічне право : Навч. посіб. / І. Б. Мачуська. — К. : КНЕУ,2009. — 301, [31] с.. 2009

Еще по теме Загальна характеристика стану та використання водних ресурсів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -