Юридична відповідальність у природоресурсних правовідносинах: до визначення сутності та змісту
Сучасний етап розвитку природоресурсного законодавства характеризується постійним ускладненням законодавчого регулювання. Крім того, простежується негативна тенденція до збільшення кількості природоресурсних правопорушень.
Тому питання природоресурсного законодавства та юридичної відповідальності за його порушення є надзвичайно проблемним й актуальним.Питання юридичної відповідальності у сфері природо ресурсного законодавства досліджували такі вчені: І. В. Андрейцев, Г. І. Балюк, А. І. Берлач, C. Л. Гоштинар, С. А. Диптан, В. В. Костицький, М. В. Краснова, П. Ф. Кулинич, Г. К. Лоїк, О. С. Мірошніченко, І. І. Нестеренко, В. В. Носик, А. М. Шульга та інші. Однак, у період проведення реформ у сфері використання природних об'єктів та їх ресурсів і адаптації українського природоресурсного законодавства до європейського, дане питання залишається актуальним та потребує подальшого дослідження.
Відповідно до довідки про результати здійснення державного нагляду (контролю) за 2015 рік Державної екологічної інспекції України у зв'язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014, № 76-VIII, у I півріччі 2015 року перевірки територіальними органами Державної екологічної інспекції України проводилися у рамках п. 8 прикінцевих положень зазначеного закону, а саме: за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Також, проводилися перевірки у рамках державного нагляду (контролю) з попередження фактів незаконного добування об' єктів рослинного і тваринного світу й здійснення екологічного контролю суден та інших плавучих об'єктів морськими екологічними інспекціями. Крім цього, спеціалісти територіальних органів Держекоінспекції України залучалися до перевірок за рішеннями суду, які набрали законної сили, та на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
З липня місяця 2015 року поновлено проведення заходів державного нагляду (контролю). Загалом, за 2015 рік проведено 18 тис. 260 перевірок. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 22468 протоколів про адміністративні правопорушення. Штрафні санкції накладено на 20318 порушників природоохоронного законодавства на загальну суму 3 млн 936 тис. гривень, з яких до Державного бюджету стягнуто 3 млн 631 тис. гривень.
До правоохоронних органів скеровано 173 матеріали у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. За 2015 рік відкрито 181 кримінальне провадження. Загальна сума розрахованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, становить 596 млн 947 тис. гривень. Сума шкоди, нанесена невстановленими особами склала 69 млн 279 тис. гривень.
З метою відшкодування збитків, пред'явлено претензій та позовів на загальну суму 433 млн 908 тис. гривень. Стягнуто претензій та позовів (з урахуванням раніше пред'явлених) на загальну суму 36 млн 203 тис. гривень. З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні виробничої діяльності, у 58 випадках обмежено або призупинено діяльність суб' єктів господарювання[16].
Порушення норм природоресурсного законодавства, не виконання визначених ними приписів тягне за собою застосування заходів юридичної відповідальності. Юридична відповідальність є одним з основних елементів правового забезпечення раціонального використання природних ресурсів.
Характеризуючи види юридичної відповідальності, традиційно визначають такі: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну. Сьогодні ведуться наукові дискусії з приводу того, чи можна вести мову про існування окремого виду відповідальності - «відповідальності за порушення природоресурсного законодавства», яка існує в двох формах: еколого-правовій (юридична відповідальність) і еколого- економічній (економічна відповідальність). Власне, економічна відповідальність - це платежі за використання природних ресурсів, забруднення довкілля, які відповідний суб’єкт вносить у бюджет у безспірному порядку у раніше визначених розмірах.
Юридична відповідальність за порушення природоресурсного законодавства передбачає застосування санкцій кримінального, адміністративного, цивільно-правового, дисциплінарного характеру і не має особливих механізмів і заходів впливу, які б виділяли її в особливий, самостійний вид. Певною мірою особливим є застосування спеціальних такс і методик при відшкодуванні шкоди, заподіяної природним ресурсам, що теж спонукає ряд вчених до визначення її специфіки і найменування «матеріальна відповідальність»[17]. Однак застосування такс є лише особливим механізмом цивільно-правової відповідальності і не може бути достатньою підставою виділення окремого виду - природоресурсної відповідальності.Основною підставою для виділення самостійного інституту та правового механізму - юридичної відповідальності за порушення природоресурсного законодавства - є вчинене суб'єктом діяння, яке заподіює шкоду природним ресурсам - природоресурсне правопорушення. Природоресурсні
правопорушення можна класифікувати так:
1. За видами природних ресурсів, яким заподіюється збиток, виділяються земельні, лісові, водні правопорушення, порушення законодавства про надра, тваринний світ, атмосферне повітря і тощо.
2. За характером заподіяної шкоди можна виокремити такі правопорушення:
- забруднення окремих природних ресурсів (лісів, вод, надр, земель);
- псування, пошкодження, знищення природних ресурсів (псування земель, знищення тварин, занесених у Червону книгу, пошкодження лісів стічними водами, хімічними речовинами, промисловими і комунально-побутовими відходами тощо.);
- виснаження природних ресурсів (виснаження
поверхневих і підземних вод, вибірковий відробіток багатих ділянок родовищ корисних копалини, що призводить до їх необгрунтованих втрат та ін.);
- нераціональне використання природних ресурсів (наприклад, нераціональне використання сільськогосподарських земель та ін.);
3. Природоресурсні правопорушення, залежно від об'єкта, можна розділити на дві групи:
- правопорушення, об'єктом яких є природні ресурси (забруднення земель);
- правопорушення, об'єктом яких виступають права на природні ресурси (самовільне захоплення земель чи використання без належно оформленої документації).
4. За характером вживаних санкцій, тобто залежно від виду визначеної відповідальності, - кримінальні, адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні та інші правопорушення.
5. За ступенем суспільної небезпеки виділяють:
- природоресурсні злочини (кримінальні правопорушення);
- адміністративні, цивільні, дисциплінарні правопорушення.
У свою чергу, природоресурсні злочини можна класифікувати, залежно від їх предмету, на загальні, які спрямовані проти навколишнього природного середовища в цілому, наприклад, ст. 163 - Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів; ст. 158 -
Порушення правил по боротьбі з хворобами і шкідниками рослин, і спеціальні, які роблять замах на окремі природні ресурси, наприклад, ст. 160 - Незаконна порубка лісу; ст. 161 - Незаконне полювання.
Відповідальність за порушення природоресурсного законодавства можна класифікувати на різні види. Зокрема, на позитивну - обов'язок виконувати норми взаємовідносин суспільства та природи з метою раціонального використання і збереження природних ресурсів; та ретроспективну - застосування відповідних санкцій до винних осіб за правопорушення, які спрямовані на примусове виконання юридичними і фізичними особами передбачених законом норм і правил.
Юридична відповідальність за природоресурсні
правопорушення виконує такі функції:
1. Забезпечувальну - забезпечує охорону і збереження належного стану навколишнього природного середовища, окремих його компонентів.
2. Превентивну - виявляється у попередженні нових правопорушень, їх профілактиці.
3. Компенсаційну - спрямована на поновлення порушеного стану природного середовища, відшкодування шкоди, заподіяної відповідним природним ресурсам, об'єктам чи умовам.
4. Стимулюючу - стимулює виконання і додержання вимог екологічного законодавства всіма громадянами та юридичними особами незалежно від форм власності.
5. Виховну - як засіб виховання людей, підвищення їх екологічної культури, формує у громадян впевненість у стабільності існуючого правопорядку, захищеності їх екологічних прав та інтересів.
6. Каральна - полягає в обмеженні прав і свобод правопорушника або покладенні на нього додаткових обов’язків, настанні негативних наслідків.
Юридична відповідальність у галузі використання природних ресурсів має на меті покарання винних, припинення і попередження порушень законодавства у галузі
природокористування, а також поновлення порушених прав власників природних ресурсів і природокористувачів.
Таким чином, юридична відповідальність за порушення природоресурсного законодавства є комплексним міжгалузевим інститутом природоресурсного права і характеризується тим, що, по-перше, має особливу підставу - природоресурсне правопорушення, а, по-друге, передбачає застосування санкцій кримінально-правового, адміністративного, цивільно-правового, дисциплінарного характеру до осіб, що його вчинили[18] [19]. 1.2.