Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів

При виділенні потенційно небезпечних об’єктів передбачається, що у великомасштабних технологічних установках і виробництвах, що містять безліч апаратів, з\'єднаних трубопроводами, виникнення аварії в якійсь частині технологічної системи може, внаслідок її розвитку за ефектом «доміно», залучити в цей процес значну кількість небезпечних речовин.

Потенційно небезпечним технологічним об’єктом вважається апарат або сукупність пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об’єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою.

До потенційно небезпечного об’єкту відносяться:

- діючі окремі апарати;

- сукупність пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об’єднаних за адміністративною ознакою. Це можуть бути структурні 98

підрозділи суб’єкта господарської діяльності (виробництва, цех, відділення, дільниця, естакада тощо), в яких експлуатуються сукупність пов’язаних між собою потоками в один технологічний цикл апаратів, цистерн, сховищ, складських приміщень (потенційно небезпечний об’єкт за адміністративною ознакою). Вони вважаються одним об’єктом, коли відстань між ними менше 500 м. За відстань між потенційно небезпечними об\'єктами приймається відстань між найближчими апаратами (резервуарами) цих об\'єктів.

Ці принципи покладені в основу процедури виділення потенційно небезпечних об\'єктів для наступної ідентифікації (виявлення) тих з них, що відносяться до об\'єктів підвищеної небезпеки.

Для цих цілей спочатку необхідно виділити структурні підрозділи, до складу яких входять технологічні установки, що містять небезпечні речовини.

Після визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів (апаратів) та потенційно небезпечних об’єктів, об’єднаних за адміністративною або територіальною ознакою (сукупність апаратів, пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл), необхідно визначити відстань від потенційно небезпечних об’єктів до місць великого скупчення людей (житлових масивів, стадіонів, кінотеатрів, лікарень, шкіл тощо), транспортних магістралей, промислових, природоохоронних та життєво важливих цивільних об’єктів. У випадку, якщо ця відстань не перевищує 500 м для небезпечних речовин групи 1 та 2 і 1000 м для небезпечних речовин групи 3, ці об’єкти беруться на замітку для їх можливої ідентифікації за цим параметром.

Якщо відстань до них перевищує 500 та 1000 м відповідно, то цей параметр для даного об’єкта не застосовується.

Наступною процедурою ідентифікації є визначення сумарної маси кожної окремої небезпечної речовини, що використовується, виготовляється, переробляється, зберігається або транспортується на території підприємства у кожному структурному підрозділі.

9.3