<<
>>

Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів

При виділенні потенційно небезпечних об’єктів передбачається, що у великомасштабних технологічних установках і виробництвах, що містять безліч апаратів, з\'єднаних трубопроводами, виникнення аварії в якійсь частині технологічної системи може, внаслідок її розвитку за ефектом «доміно», залучити в цей процес значну кількість небезпечних речовин.

Потенційно небезпечним технологічним об’єктом вважається апарат або сукупність пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об’єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою.

До потенційно небезпечного об’єкту відносяться:

- діючі окремі апарати;

- сукупність пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл апаратів, об’єднаних за адміністративною ознакою. Це можуть бути структурні 98

підрозділи суб’єкта господарської діяльності (виробництва, цех, відділення, дільниця, естакада тощо), в яких експлуатуються сукупність пов’язаних між собою потоками в один технологічний цикл апаратів, цистерн, сховищ, складських приміщень (потенційно небезпечний об’єкт за адміністративною ознакою). Вони вважаються одним об’єктом, коли відстань між ними менше 500 м. За відстань між потенційно небезпечними об\'єктами приймається відстань між найближчими апаратами (резервуарами) цих об\'єктів.

Ці принципи покладені в основу процедури виділення потенційно небезпечних об\'єктів для наступної ідентифікації (виявлення) тих з них, що відносяться до об\'єктів підвищеної небезпеки.

Для цих цілей спочатку необхідно виділити структурні підрозділи, до складу яких входять технологічні установки, що містять небезпечні речовини.

Після визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів (апаратів) та потенційно небезпечних об’єктів, об’єднаних за адміністративною або територіальною ознакою (сукупність апаратів, пов’язаних між собою потоками в технологічний цикл), необхідно визначити відстань від потенційно небезпечних об’єктів до місць великого скупчення людей (житлових масивів, стадіонів, кінотеатрів, лікарень, шкіл тощо), транспортних магістралей, промислових, природоохоронних та життєво важливих цивільних об’єктів. У випадку, якщо ця відстань не перевищує 500 м для небезпечних речовин групи 1 та 2 і 1000 м для небезпечних речовин групи 3, ці об’єкти беруться на замітку для їх можливої ідентифікації за цим параметром.

Якщо відстань до них перевищує 500 та 1000 м відповідно, то цей параметр для даного об’єкта не застосовується.

Наступною процедурою ідентифікації є визначення сумарної маси кожної окремої небезпечної речовини, що використовується, виготовляється, переробляється, зберігається або транспортується на території підприємства у кожному структурному підрозділі.

9.3

<< | >>
Источник: М.В. Сарапіна. Забезпечення екологічної безпеки: курс лекцій / Укладач: М.В. Сарапіна. - Х: НУЦЗУ,2015. - 195 с.. 2015

Еще по теме Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів:

  1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні
  2. Порядок визначення потенційно небезпечних об’єктів
  3. 2.2. Система органів держави як суб’єкт державного управління національною інформаційною сферою
  4. 3.2. Запобіжний вплив традицій та звичаїв на спеціально- кримінологічному рівні
  5. Аналіз сучасного стану наукових досліджень теоретико-правових проблем злочинності на релігійному ґрунті
  6. Методологічний інструментарій дослідження злочинності на релігійному ґрунті
  7. Кримінологічний та кримінально-правовий аспекти визначення поняття особи злочинця, яка вчинила злочин на релігійному ґрунті
  8. Різноманітність точок зору на природу та визначення злочинності в кримінології та їх критичний аналіз
  9. 4.2 Пенітенціарні заходи запобігання рецидивній злочинності жінок та соціальна адаптація жінок-редидивісток
  10. Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  11. Адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів професійно-технічної освіти
  12. 2.1. Використання оцінних понять для правової регламентації окремих запобіжних заходів та обґрунтування підстав їх застосування
  13. Правові основи і гарантій інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -